Західні союзники України знову зустрінуться сьогодні, у середу, в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, щоб прискорити постачання боєприпасів та іншої зброї Києву напередодні очікуваної ескалації бойових дій найближчими тижнями.
На що сподівається Україна?
Після отримання обіцянки щодо постачання важких танків і ракет більшої дальності, президент Зеленський наполягає на тому, щоб союзники України передали їй також і винищувачі.
Під час неочікуваної закордонної поїздки минулого тижня він виступив з промовою в історичному Вестмінстер-Холі у Британії, де сказав: «Звертаюся до вас і світу ... Бойові літаки – для України! Крила – для свободи!»
Момент для зустрічі міністрів оборони обраний не випадково і має вирішальне значення – трохи менше ніж через рік з початку війни НАТО вважає, що російський президент Володимир Путін має намір розпочати новий, більш масштабний наступ на сході України.
«Ми бачимо, що Росія кидає нові військові підрозділи на поле бою», – заявив міністр оборони США Ллойд Остін у вівторок.
«Більшість цих військових погано навчені та погано оснащені, тому їхні втрати є дуже високими».
Остін сказав, що Україна прагне переломити хід подій на полі бою, щоб набрати обертів, і що він очікує, що навесні ЗСУ розпочнуть власний контрнаступ.
Чи є якесь просування у питанні надання винищувачів?
На цей час, коли пройшла лише половина дводенної зустрічі, жодних конкретних зобов’язань союзниками ще не було на себе взято, а пропозицій від союзників України надіслати їй винищувачі F16 взагалі ще не надходило.
Остін зробив загальну заяву у вівторок, сказавши: «Ми надамо українцям засоби, щоб триматися та просуватися під час весняного контрнаступу».
Що це насправді означає?
Остін говорив про артилерію, засоби протиповітряної оборони та бронетехніку, але не про бойову авіацію.
Можливість відправки винищувачів F16 в Україну на зустрічі навіть не обговорювалася, повідомив Kyiv Post у вівторок міністр оборони Естонії.
Ханно Певкур сказав: «Цього сьогодні немає на столі».
Однак, згадуючи про поточні програми навчання українських військових застосуванню інших систем західного озброєння, таких як танки Leopard і Challenger, Певкур додав: «На даний момент ми більше зосереджені на тому, як ми можемо збільшити кількість навчених людей ».
Це повторив і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який сказав, що «питання протиповітряної оборони та постачання боєприпасів на даний момент є набагато важливішим, ніж дискусія щодо бойової авіації».
Його український колега Олексій Резніков погодився, що пріоритетами наразі є захист неба України, збільшення обіцяних постачань танків і поповнення запасів снарядів.
«Програма на завтра така ж насичена», – повідомив Резніков у Facebook у вівторок увечері. «Більше часу приділимо танкам».
А як щодо боєприпасів?
Як пояснив учора, 14 лютого, Kyiv Post, Україна та її союзники зіткнулися з проблемою певного дефіциту боєприпасів, оскільки під час бойових дій вони використовуються обома сторонами у величезній кількості, що спустошує наявні запаси та змушує військову промисловість Заходу працювати з перенапруженням.
Глава НАТО Єнс Столтенберг попередив, що нинішній рівень витрат Києвом снарядів «у багато разів перевищує обсяг виробництва в країнах НАТО». Союзники продовжують рейди по їхні складах в пошуках снарядів – особливо 155-міліметрових снарядів – які Україна застосовує тисячами щодня.
НАТО намагається збільшити виробництво снарядів на своїх збройових заводах, а союзники розглядають плани щодо спільних закупівель зброї, збільшення витрат на оборону та укладення довгострокових контрактів.
Пісторіус повідомив, що Берлін нещодавно підписав угоду з Rheinmetall про відновлення виробництва боєприпасів для ЗРК Gepard, які відправляються в Україну.
Франція та Австралія також оголосили про спільне виробництво 155-мм артилерійських снарядів, а Пентагон оголосив про контракт у 552 мільйони доларів із двома збройовими компаніями на виробництво 155-мм снарядів для Києва.
Перші постачання за цим контрактом США очікують в березні.
А уряд Норвегії заявив у вівторок, що передасть Україні вісім своїх танків Leopard 2, виконуючи попередні зобов’язання та приєднуючись до низки західних країн, які пообіцяли поставити Україні більш важке озброєння.
Що зараз відбувається на передовій?
На одній з локацій на сході України команда AFP спостерігала потужний артилерійський вогонь ЗСУ у бік російських позицій навколо Бахмута, головної цілі атак Москви.
Українські чиновники нещодавно обмежили доступ до цього району для гуманітарних місій, що викликало припущення, що українські сили можуть готуватися до відходу після виснажливих багатомісячних боїв.
Але очільник російської групи найманців Вагнера сказав, що боротьба за цей символічний об’єкт далека від завершення, оскільки Україна продовжує захищати буквально кожен будинок у Бахмуті, попри те, що Росія заявляє про захоплення околишніх сіл. «Бахмут завтра не візьмуть, тому що там сильний опір і перемелювання, працює м’ясорубка», – сказав Євген Пригожин.
Президент Зеленський заявив, що ситуація на лінії фронту, особливо на сході України, «залишається надзвичайно складною».
«Це буквально битва за кожен метр української землі», – сказав він у своєму вечірньому зверненні.
Коментарі (0)