З моменту свого вступу на посаду президента Аргентини 10 грудня 2019 року Альберто Фернандес намагався долучити свою країну до клубу БРІКС – економічно-торговельного блоку, що складається з Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки.

Згідно з даними Світового банку та Програми розвитку ООН, у 2021 році загальна чисельність населення цих країн становила 3,216 мільярда осіб, що еквівалентно 43 % населення планети. Їхній річний ВВП. базований на купівельній спроможності, становив 42,2 трильйона доларів, або 79 987 доларів на душу населення. Цифри, які роблять ці країни більш ніж спокусливим ринком для будь-якого уряду.

Advertisement

Ось чому Крістіна Фернандес де Кіршнер і Альберто Фернандес, перебуваючи у свій час на президентській посаді, усіма способами намагалися задобрити членів БРІКС.

Відповідно до цієї стратегії президент Аргентини запросив Сі Цзіньпіна на саміт Співтовариства держав Латинської Америки та Карибського басейну (CELAC), який відбувся в Буенос-Айресі минулого січня.

ГУР: у російській Самарі знищено вертоліт Мі-8 (доповнено)
Більше по темі

ГУР: у російській Самарі знищено вертоліт Мі-8 (доповнено)

У російському місті Самара, що за 800 кілометрів від кордону з Україною, знищено російський багатоцільовий вертоліт Мі-8, що коштує від 10 до 15 мільйонів доларів.

Варто зазначити, що уряд Китаю має власну космічну станцію в аргентинській провінції Неукен, станцією керує Китайське управління запуску та відстеження супутників (CLTC).

Advertisement

Через таку стратегію президент України Володимир Зеленський не зміг взяти участь у саміті Південного спільного ринку (МЕРКОСУР), який проходив у липні 2022 року в Асунсьйоні, Парагвай. Його петиція, представлена президентам Аргентини, Бразилії, Парагваю та Уругваю, була відхилена.

Вступ Аргентини до БРІКС має увінчати зусилля, розпочаті ще під час президентства Крістіни Фернандес де Кіршнер (2007-2015 рр.) і продовжені Альберто Фернандесом, в уряді якого колишня президентка займає посаду віце-президента.

У лютому 2022 року, за кілька днів до початку російського вторгнення в Україну, президент Аргентини висловив свою зацікавленість у приєднанні до торгового блоку Володимиру Путіну та Сі Цзіньпіну на двосторонніх зустрічах, які він мав з обома лідерами.

Advertisement

У Кремлі президент Фернандес сказав Путіну: «Ми маємо бачити, як Аргентина може стати воротами для Росії до Латинської Америки».

Після цієї зустрічі з Путіним президент Аргентини вирушив до Пекіна, де взяв участь у відкритті зимових Олімпійських ігор, поклав вінок до мавзолею Мао Цзедуна та зустрівся з Сі Цзіньпіном.

У 2010 році Крістіна Фернандес де Кіршнер, яка тоді була президенткою Аргентини, прийняла тодішнього президента Росії Дмитра Медведєва. Він під час візиту рішуче заявив: «Росія повернулася до Латинської Америки», на що вона відповіла: «Це перший випадок, коли російський президент приїжджає до Аргентини, за всі 125 років дипломатичних відносин між обома країнами».

Advertisement

Чотири роки потому, коли Путін знову став президентом, Росія анексувала український Кримський півострів, включно з Севастополем. До цього Рада Безпеки ООН (РБ ООН) розглядала резолюцію, якою заборонялось проведення референдуму в Автономній Республіці Крим. За резолюцію, яку не ухвалили через вето Москви, проголосували 13 країн, у тому числі й Аргентина.

Але пізніше представниця Аргентини в ООН Марія Крістіна Персеваль була позбавлена повноважень президенткою Фернандес де Кіршнер, яка вимагала уряди західних країн, головним чином США та Велику Британію, бути «послідовніми» у питанні територіальної цілісності інших країн. Вона поставила під сумнів позицію цих країн, які забороняли проведення референдум у Криму та анексію його Росією, але підтримали референдум на Мальвінських островах, території Аргентини, окупованій британцями з 1833 року.

Advertisement

Позиція аргентинської президентки спонукала Путіна зателефонувати їй і подякувати за позицію, яку уряд Аргентини зайняв на міжнародних форумах з кримського питання.

Варто не забувати, що Кремль завжди підтримував Аргентину в питанні Мальвінських островів. За час існування СРСР він голосував за всі резолюції з цього питання, прийняті на Генеральній Асамблеї ООН (ГА ООН). А з 1989 року, коли питання Мальвін почало обговорюватися в Спеціальному комітеті з деколонізації, Росія завжди сприяла щорічному ухваленню резолюції, яка визнавала наявність конфлікту суверенітетів та закликала сторони до переговорів.

Advertisement

Зацікавленість Аргентини у приєднанні до БРІКС і підтримка Кремлем повернення Аргентині Мальвінських островів створили довготривале потепління у взаємовідносинах двох країн, зокрема й у часи президенства Фернандес де Кіршнер, а потім Фернандеса.

27 березня 2014 року Генасамблея ООН ухвалила (68/262) резолюцію щодо територіальної цілісності України. Аргентина була однією з країн, які утрималися, і тим самим вона опосередковано зіграла на руку Путіну.

Того ж року в інтерв'ю від 16 квітня російський посол у Буенос-Айресі Віктор Коронеллі заявив: «Аргентина не тільки дружня нам країна, але й наш стратегічний партнер у Латинській Америці, і ми дуже вдячні їй за підтримку, яку вона надала нам у справі Криму».

Потім, у середині липня, Путін здійснив тур Латинською Америкою. Під час третьої своєї зупинки він відвідав Аргентину, де зустрівся з Фернандес де Кіршнер. У заявах російський президент тоді зазначив: «Наші відносини з Аргентиною матимуть характер стратегічної асоціації». Він зазначив, що ця країна є «головним стратегічним партнером Росії в Латинській Америці в ООН і G20», додавши також, що «Аргентина є одним з головних економічних і торгових партнерів Росії в Латинській Америці».

Це була не перша особиста зустріч обох лідерів. У вересні 2013 року з нагоди саміту G20 вони зустрілися в Санкт-Петербурзі. Також вони мали телефонну розмову в березні 2014 року і відеоконференцію в жовтні того ж року.

Протягом 2015 року Фернандес де Кіршнер і Путін двічі спілкувались. Перший раз у квітні під час візиту президента Аргентини до Росії, другий – у режимі відеоконференції.

Всі ці роки, з 2013 року по сьогоднішній день, аргентинська дипломатія дотримувалась тієї ж позиції, наголошуючи на необхідності дотримання примату принципу територіальної цілісності, суверенітету та політичної незалежності всіх держав.

Однак спочатку Фернандес де Кіршнер, а потім і Фернандес у своєму політичному курсі явно відхилилися в напрямку, пов’язаному більше з економікою, ніж з повагою до міжнародного права та прав людини, незважаючи на власний гіркий досвід диктатури.

Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.

Фернандо Хосе Когутяк – аргентинський журналіст зі ступенем магістра з міжнародних відносин. 

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!