411 млрд доларів на десять років було виділено Світовим банком на відбудову України. Крім того, 11 млрд доларів нададуть на 2024 рік на швидке відновлення. Такі суми прозвучали на засіданні МВФ 12 квітня в рамках Spring Meetings. Також була визначена загальна сума збитків, які були нанесені Росією з 24 лютого 2022 року. Ця сума складає 290 млрд доларів.
Слайд з презентації Железняка
За словами українського економіста та народного депутата Ярослава Железняка в інтерв’ю Kyiv Post, результати зустрічі вселяють оптимізм. Світовий банк склав два документи, які допоможуть мобілізувати необхідні кошти. Один з них — друга оцінка впливу війни та обсягу коштів, необхідних для відновлення України. Також важливою є заява президента групи Світового банку Девіда Малпасса щодо суми грошей на 2023 р. на FastRecovery. Її, за словами прем‘єр-міністра Дениса Шмигаля, Україна очікує отримати у першій половині цього року.
Слайд з презентації Железняка
Оскільки Железняк виступав від України як співголова групи взаємодії з МВФ та Світовим банком українського парламенту, він мав окремі сесії також із директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою та Малпассом. Приблизно третина виступів була присвячена Україні. Окрім того, був окремий виступ для парламентів більше ніж 60 країни про те, як працює фінансовий сектор під час війни. За словами Железняка, презентація викликала овації та велику зацікавленість.
Своєю чергою Георгієва підкреслила, що її вразило під час візиту до України те, як вправно працюють державні органи, банки, цивільна інфраструктура та податкова система. Закінчила вона свою промову чутливим твердженням про те, що діти в Києві малюють танки, хоча мали б малювати квіти.
Втім виділення коштів на післявоєнне відновлення України — це непростий процес, щодо нього МВФ висловив низку умов. Передусім аби запобігти розкраданню коштів. По-перше, за словами директора Світового банку, буде створений спеціальний спільний фонд, у який будуть спрямовуватись гроші на відбудову. Наразі кошти йдуть через різні інституції, як через Світовий банк, так і через бюджетне фінансування та різні міжнародні організації.
«У майбутньому це будуть прозорі процедури з обов‘язковою підзвітністю. В яких ми хочемо бачити у тому числі компанії з країн, які нам допомагають. Також Георгієва та Малпасс підкреслили, що треба максимально залучати український бізнес до процесу відбудови», — розповів Kyiv Post Железняк.
Слайд з презентації Железняка
Прем‘єр-міністр Шмигаль заявив, що Україна готова до максимальної прозорості. Крім того, є окрема коаліція Rise, до якої входять різні громадські організації, у тому числі Центр протидії корупції, який покликаний забезпечити доброчесність та ефективність відбудови країни.
Наступним важливим пунктом є загальне виконання українським керівництвом вимог МВФ. Наразі це 19 структурних маяків (бенчмарків), один із яких (щодо змін до Бюджетного кодексу) вже виконано, а другий чекає на підписання президентом.
На думку Железняка, найскладніше буде виконати “антикорупційну” частину вимог фонду, яка складається з чотирьох пунктів. А саме — незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, повернення електронного декларування, автоматизація збору даних для декларацій та повернення фінмоніторингу для політиків, навіть якщо вони не перебувають на посадах довше, ніж три роки.
«У цілому ми виконуємо меморандум про економічну та фінансову політику. Хоча часом із помилками, але одразу намагаємося їх виправляти. Але наразі найбільш шкодить країні Ростислав Шурма з Офісу Президента, який лише піарить себе, погіршуючи своїми діями бізнес-клімат. Я багато разів від різних представників МВФ чув питання, чому ми постійно в меморандумі прописуємо, що Україна за стабільність податків і не буде робити різких кроків у цій сфері. В той час як у вас людина перебуває на офіційній посаді і при тому робить відверто безглузді заяви. Але після наших пояснень закордонним колегам, що іноді у нас трапляються такі казуси, вони ставляться до цього з розумінням та гумором», — прокоментував Железняк.
Проте часом представники МВФ через подібні дії можуть дещо розчаровуватися. Втім, за словами Железняка, таке іноді буває зі всіма, й в Україні не так багато проблем, як могло б бути. Але оскільки Україна прагне мати більше довіри з боку МВФ та, відповідно, більше фінансування, треба ефективно реформуватись.
«Звичайно, політики не люблять електронні декларації та не хочуть їх повертати. І, звичайно, Офіс президента не хоче перезавантажувати Бюро економічної безпеки України (БЕБ), бо йому зручно зараз ним керувати. Також ніхто не хоче боротися з корупцією на митниці, бо це гроші. Але наша задача полягає у тому, що ми намагаємось використовувати позицію міжнародних партнерів для внесення максимально дієвих пунктів у меморандум, щоб зробити Україну успішною», — підкреслив Железняк.
На думку парламентаря, якщо хтось заважає реформуванню, то він має піти зі своєї посади або потрапити у санкційні списки.
У меморандумі МВФ є пункт про повне перезавантаження БЕБ. А саме — про відбір нового голови бюро міжнародною комісією, більшість якої складають іноземці. Вони обирають кандидатуру, а призначає її прем’єр-міністр України. А потім новий голова може обрати та призначити своїх заступників. Саме він, а не Офіс президента. Після чого цей важливий орган має бути перезавантажений через проведення атестації.
«Моя особиста позиція — колишні правоохоронці не мають права взагалі працювати у цьому органі. Адже ми хочемо побудувати щось нове. Наприклад, наразі виконувач обов‘язків голови БЕБ — Едуард Федоров. Я його особисто не знаю, але людина все життя працювала в Службі безпеки України (СБУ), потім він був заступником виконавчої дирекції Київської митниці. А про митницю я знаю, що там активно хабарі беруть. Так само нічого хорошого я не знаю про роботу СБУ, особливо в економічній частині. Тобто коли ми говорили про новий аналітичний орган, ми мали на увазі поставити нових людей, а не старих на нові місця. Тому ми будемо максимально вимагати міжнародні конкурси», — підсумував Железняк.
Коментарі (0)