Міністерство економіки України повідомило, що з 28 квітня експорт дронів із території Польщі до України може здійснюватися на основі загального дозволу, наданого польським Міністерством розвитку і технології. Введення цього дозволу звільняє від необхідності отримання індивідуального дозволу під час експорту кожної партії дронів.
«Рішення уряду Польщі сприятиме прискоренню постачання БПЛА на фронт, посиленню обороноздатності України та прискорить перемогу над агресором», — прокоментував заступник міністра економіки Тарас Качка.
Зазначається, що відповідне рішення було ухвалене польським урядом у відповідь на прохання України. Однак цьому передувало декілька місяців боротьби.
Польща — одна з країн-партнерів, котра активно допомагає Україні, у тому числі транзитом військової техніки. Однак восени 2022 року почалися затримки з доставками в Україну безпілотних літальних апаратів.
Про це 25 грудня повідомила «Українській правді» керівниця громадської організації «Центр підтримки аеророзвідки», засновниця проєкту Victory Drones Марія Берлінська. Вона зазначила, що вперше стикнулася з цією проблемою у вересні, коли замовила більш ніж півтисячі дронів DJI Mavic 3, котрі повинні були йти через Польщу, як завжди. Однак вантаж застряг на кордоні як «товар подвійного призначення». Згодом виявилося, що з такою проблемою стикнулися й інші волонтери. Вартість вантажу, що застряг у Польщі, сумарно складає мільйони доларів.
Під час з‘ясування обставин «Центр підтримки аеророзвідки» виявив, що дані дрони вважаються цивільними і в законодавстві США, і ЄС, і України. Контроль здійснюється над біологічною, хімічною та ядерною зброєю.
«У неформальних бесідах поляки нам сказали, що насправді це українська державна служба експортного контролю (ДСЕК) вважає ці товари товарами подвійного призначення, на які призначається окремий контроль. Виявляється, що навіть найпростіший дрон денної зйомки без тепловізійної камери, на якому тримається, на жаль, вся перша лінія фронту, ДСЕК визначила товаром подвійного призначення», — розповіла Берлінська в інтерв‘ю ISLND TV 16 березня.
Це дало поганий прецедент для західних країн, оскільки почалися додаткові перевірки вантажів з БПЛА, їхніми комплектуючими та авіонікою.
«Я десятки разів просила керівника експортної служби Олександра Павліченка перестати визнавати це товарами подвійного призначення. Але ДСЕК декотрий час нас обманював, говорячи, що це вимоги західних партнерів — контролювати імпорт. Тож коли я використала всі методи непублічної комунікації, мені довелося написати статтю про це виданню «Українська правда», — прокоментувала Берлінська ISLND TV.
Після виходу публікації вдалося досягти скасування гарантійних листів для волонтерів, мита та податку на додану вартість. Крім цього, ДСЕК перестала офіційно вважати дрони товарами подвійного призначення, а частина товарів була виведена з-під їхнього контролю. Але, за словами керівниці Центру підтримки аеророзвідки, вже пізно, бо тепер зеленим коридором завозити товари, як це робили раніше, стало неможливо. Для цього тепер потрібно наймати експортні компанії, робити сертифікати експортного споживача тощо. Це все уповільнює процеси транзиту на місяці.
«14 лютого постановою Кабінету міністрів вдається прибрати контроль над рядом комплектуючих для виробників дронів. Але вже наступного тижня у Верховній Раді, у розпал моєї боротьби з ДСЕК, підготували законопроєкт 8415, котрий надає ДСЕК необмежені повноваження за незрозумілими критеріями. Більш того, за цим законом звичайні волонтери також не можуть завозити дрони з тепловізорами. Але після мого розголосу цей законопроєкт зняли з голосування», — підкреслила Берлінська ISLND TV.
За інформацію Центру підтримки аеророзвідки, збитки оцінюються не тільки в кількості дронів, що не завезли, а ще й у кількості дронів, що не створили – через те, що виробники стикнулися з вимаганням службою експортного контролю ліцензій, дозволів і перевірок на ввіз імпортних деталей. Адже наразі Україна не має можливості виробляти свої деталі, тому оптику, антени, чіпи та всю авіоніку доводиться купувати за кордоном. Цей процес займає близько двох місяців.
«Наслідком цього стали тисячі смертей наших військових. Із командиром ми вирахували, що один дрон зберігає понад 50 людей, а іноді — цілу роту. Бо завдяки дронам військові можуть побачити ворога та завдати удару на випередження», — наголосила Берлінська.
Сьогодні війна в Україні стала наймасштабнішою війною сьогодення. У цій війні, за дослідженням Центру підтримки аеророзвідки, зафіксовано найбільше в історії людства застосування безпілотних літальних апаратів. Вже в грудні 2022 року Путін підкреслив у зверненні до військового керівництва Росії, що 2023 рік буде роком безпілотних технологій.
«У Росії у містах за сталінським методом зганяють кращих інженерів виробляти дрони – як ударні, так і розвідувальні. Інженери своєю чергою дають списки необхідних комплектуючих, котрі фурами завозять із Китаю. Дрони тут же тестують на фронті. Найбільш вдалі моделі запускають у виробництво партіями. Виробників невдалих відправляють на фронт», — наголосила Берлінська на конференції 25 березня.
Це призвело до того, російська армія знищує своїми дронами військову техніку України. Наразі дрони тактичного рівня має кожен російський взвод чисельністю 10-20 осіб. Під прикриттям артилерії та дронів із тепловізорами росіяни підступають до міст.
«А у нас немає такого обладнання, тому ми і маємо такі втрати. Банально від 20 до 40 людей гине від нестачі дрона за кілька тисяч доларів. Такими темпами у нас не буде військових, бо росіян мінімум у п‘ять разів більше. Тому ми теж могли б використовувати ударні дрони. Це навіть математично дешевше, аніж ті самі снаряди для HIMARS. Бо дрон за тисячу доларів здатен вивести з ладу техніку вартістю мільйони доларів», — розповіла Берлінська в інтерв‘ю «Українській правді» 24 лютого.
На її думку, саме інженери є одними з найважливіших людей у тилу, бо можуть створити системи ударних дронів, котрі будуть нищити російські командні та логістичні пункти на глибині 100-200 км. Як результат, вогняний вал артилерії не досягатиме першої лінії фронту. Адже, за класикою військової науки, до нульової зони бойових дій має доходити не більше 10-15% важкої техніки. Окрім цього, деякі моделі ударних дронів мають можливість літати на далекі відстані, що дозволить уражати склади з боєприпасами на території Росії.
«Багато українських підрозділів завдають шкоду супротивнику, але про це мовчать у ЗМІ, бо дані атаки призвели до великих втрат. Але і ЗСУ ще жодного разу не взяли на себе відповідальність, хоча опосередковано визнали. Наприклад, Кримський міст, Севастопольська бухта, авіаційна база в Енгельсі та інші. Але аби бути найбільш ефективними, нальотів десятьма дронами недостатньо, потрібно принаймні 100. І ми можемо їх виготовляти. Як виробник я можу сказати, що мені для цього потрібно дві тисячі квадратних метрів у захищеному місці та близько 100 спеціалістів», — прокоментував військовий та виробник БПЛА Юрій Касьянов в інтерв‘ю Радіо НВ 28 лютого.
Для цього, на думку засновниці проєкту Victory Drones, Міністерство оборони повинно закупляти для штабів дрони тактичного рівня. Наразі їх купляють лише волонтери та United24 на чолі з Михайлом Федоровим.
«Треба давати інженерам можливість працювати, скасовувати незрозумілі перевірки, податкові навантаження тощо. Треба дати поштовх цій галузі. Люди на фронті зараз ціною свого здоров‘я та життя виграють час для нас, аби ми могли підготуватися та зробити те, чого не встигли зробити до цього», — підсумувала Берлінська.
Коментарі (0)