ВОЛОДИМИР АРОНОВИЧ ХАВКІН (Мордехай Вольф Хавкін) – епідеміолог, бактеріолог. Існує науковий термін «лімфа Хавкіна».
Першим в історії людства створив протихолерну та протичумну вакцини, врятувавши світ від глобальної катастрофи. В Індії його було визнано національним героєм і досі величають «Білим цілителем», який врятував цю країну (а згодом – і весь світ).
«ОСВІЧЕНІ ЄВРОПЕЙЦІ» ПРОТИ ВАКЦИН
Наприкінці XIX століття в Євразії вирувала епідемія холери, згодом Індію охопила ще й чума. То ж недарма навіть столиці провідних держав запанікували, очікуючи на численні жертви. Саме цього періоду епідеміолог Володимир Хавкін, який 1881 року емігрував до Швейцарії, а згодом переїхав до Парижа, розпочав експерименти зі створення протихолерної вакцини. І створив її, працюючи в Пастерівському інституті (1892 рік).
В. Хавкіна в лабораторії І. І. Мечникова (стоїть першим праворуч). 1892 рік.
Щоправда, до нього те ж саме намагався розробити іспанець Ферран, проте щеплення призводили або до зараження здорових людей, або навіть до смертей. Через ці невдачі уряди різних європейських держав вороже та скептично зустріли звістку про успіх Хавкіна. Країна за країною, серед яких і передові Німеччина та Франція, застосовувати винахід епідеміолога відмовилися. Навіть тоді, коли вчений, аби довести безпечність процедури, вакцинував сам себе.
На жаль, цей відчайдушний крок не зламав позицію «освічених європейців» у владних колах. Хавкіну не залишалося нічого іншого, як податися геть. І він поїхав до Індії (1893 рік), де ситуація була жахливішою: крім холери, там вирувала ще й чума. Боротьбу з можливою епідемією ускладнювали дві речі:
1) відсутність запасів вакцини;
2) позиція населення, яке вважало вакцинацію «рештками мертвих тварин» (індуїзм забороняє їх вбивати) підступами диявола.
І Хавкін зробив хід конем: залучив на свій бік беззаперечного морального авторитета індійців, очільника боротьби за незалежність країни Махатму Ганді. Уважно вислухавши вченого, той, після недовгих роздумів, попросив вакцинувати від холери його. І люди пішли до «Білого цілителя».
Через три роки, коли місто Бомбей (нині – Мумбай) опинилося на порозі епідемії чуми (1896 рік), Хавкін розробив і першу протичумну вакцину, випробувавши її на собі. Подальший наступ проти хвороби розгортали на марші. Просто неба, у наметах, виготовляли конче необхідні «лімфи» – так назвали протичумну вакцину. У результаті за півтора року Хавкін особисто вакцинував приблизно 55 тисяч осіб, врятувавши більшість з них від смерті.
ТАЄМНИЧІ ЗНИКНЕННЯ ВЧЕНОГО
Принаймні двічі за життя Хавкін таємниче щезав з поля зору світової спільноти. Уперше – в травні 1904 року, коли він, покинувши Індію, прибув до Лондона, на публіці з’явився лише 1907-го. Удруге – 1915 року. Отримавши пенсію і повернувшись до Європи, Хавкін знову зник – цього разу на ціле десятиліття. Багатозначна деталь: під час Першої світової, 1917 року, вперше на полі бою, була застосована зброя масового знищення – отруйний газ іприт.
В.Хавкін в лабораторії.
І країни Антанти робили все, щоб мати змогу відповісти на «німецький виклик». А тепер пригадаймо, бактерії збудників яких хвороб можуть бути використані для виробництва бактеріальної зброї? Це чума, холера, сибірка та ботулізм. І з двома з них мав безпосередній професійний контакт Володимир Аронович.
Постає питання: чи випадково зникав Хавкін, людина, яка була на «ти» зі збудниками хвороб – кандидатами №1 і №2 на роль біологічної зброї? Насамперед якщо врахувати, що вчений і раніше тісно співпрацював з міністерством оборони Великої Британії. Над цією конспірологічною версією дослідники біографії вченого б’ються й досі.
ПРОРОЦТВО ПАСТЕРА
Вельми цікавою була реакція деяких колег з наукових авторитетів світового рівня на повідомлення про винахід Хавкіним протихолерної вакцини. Наприклад, відомий німецький бактеріолог Роберт Кох публічно заявив: «Це занадто чудово, аби бути правдою». І тут доречно пригадати пророчі слова геніального Луї Пастера, який уже на смертному одрі віщував: «Один з моїх учнів зупинить чуму».
В. Хавкін вакцинує місцеве населення. Калькутта, 1893 рік.
ІНСТИТУТ ЙОГО ІМЕНІ
Володимир Хавкін здійснював свої відкриття не тільки в Пастерівському інституті. Його ім’я носить бактеріологічний центр в Мумбаї, заснований 1899 року, коли вченому для лабораторії передали резиденцію губернатора. Зараз Інститут Хавкіна є найбільшим у Південній і Південно-Східній Азії дослідним центром з бактеріології та епідеміології. Також у Мумбаї встановлено пам’ятник вченому. А його бюст прикрашає головний корпус Бердянського державного педагогічного університету (колишня чоловіча гімназія, де він навчався).
ЦІКАВІ ФАКТИ
- Студентом Хавкін вступив до революційної організації «Народна воля» і за підозрою в неблагонадійності перебував під наглядом поліції Російської імперії.
- За підписання колективного листа на захист Іллі Мечникова Хавкіну і ще шістьом студентам вручили «вовчі білети» – молоді вчені були позбавлені права обіймати посади в державних установах і вчитися в будь-якому навчальному закладі. Це й стало причиною еміграції.
- Хавкін за дорученням міністерства оборони Великої Британії відповідав за щеплення англійських солдатів, яких відправляли на Першу світову війну.
- Вдячні індійці називали Хавкіна «Махатма», що означає «Велика душа».
- Учений провів у Індії 22 роки.
- Затяті вороги вакцинації розповсюджували чутки, що Хавкін – шпигун, тож подекуди його зустрічали камінням.
- Усе своє майно, а також 300 тисяч доларів, учений передав на створення Фонду заохочень молодих талантів єврейських релігійних шкіл Східної Європи.
- Величезний архів Хавкіна зберігається в Єврейському університеті в Єрусалимі. Там є його свідоцтво про народження з підписом одеського рабина, щоденники, листи, літературні нариси й навіть звіти з домашньої бібліотеки: «За ранкову газету сплачено стільки-то, за молоко – стільки-то».
- Цікаву рокіровку провели в Бердянську заради того, щоби там була вулиця Хавкіна. 2016-го року ухвалено рішення перейменувати вулицю Фрунзе на честь вченого. Але оскільки в місті вже й до того була вулиця Хавкіна, то її перейменували на Менонітську. Також вулиця Хавкіна є в Одесі.
З ДОСЬЄ ВОЛОДИМИРА ХАВКІНА
• Народився 15 березня 1860 року в Одесі. Виріс у Бердянську, де закінчив чоловічу гімназію.
• Навчався в Одеському університеті. Працював в Одеському зоологічному музеї, Лозаннському університеті (Швейцарія), Пастерівському інституті (Франція), директором протичумної лабораторії в Бомбеї (нині – Мумбай).
• Виконував обов’язки державного бактеріолога Британської корони, головного бактеріолога індійського уряду.
• Член Французького товариства екзотичної патології.
• Лауреат премії з досягнень у медицині Паризької академії наук.
• Кавалер британського «Ордена Індійської імперії».
• Повернувся до Одеси 1927-го, але не зміг пристосуватися до після революційного життя, тож через рік переїхав до Лозанни, де й помер 26 жовтня 1930 року в готельному номері.
Інститут ім. В. Хавкина.
Цю статтю Надії Аврамчук і Миколи Сухомозського передруковано з дозволу видавництва з книги (ООН) Знамениті українці, які змінили хід історії, САМІТ-КНИГА, Київ, 2020.
Коментарі (0)