(Не)уславлені українці, які змінили хід історії: Володимир Липський

ВОЛОДИМИР ІПОЛИТОВИЧ ЛИПСЬКИЙ – фітогеограф, флорист, систематик, знавець гербарної справи, мандрівник. Єдиний ботанік у світі, ім’ям якого названо 54 види рослин, серед яких клен Липського, белевалія Липського, молочай Липського, ковила Липського, чебрець Липського, тюльпан Липського та інші. Усі вони увійшли до флористичних зібрань країн світу.

ДОСЛІДЖУВАВ РОСЛИНИ БЕЗ ОБМАНУ: ВІД УРУГВАЮ ДО СУХОГО ЛИМАНУ.

Мабуть, легше перерахувати ареали, де Липський не бував, ніж ті, де залишив свій визначний слід. Незмінно підкреслюючи: «Якщо не знатимеш назв, помре й пізнання речей». Так, саме він одним з перших у світі описав рослинність Тунісу, Індонезії, Алжиру.

Схема ботанічного саду в Палермо, виконана В. І. Липським (1903).

Шлях його численних експедицій простягнувся до далеких Бразилії, Аргентини, Уругваю, Цейлону, Японії, ближчих Північного Ірану, Середньої Азії, Кавказу, Алтаю, Молдови. І скрізь Липський зібрав унікальні колекції флори. Відкрив «Фанську Ніагару» – гірський водоспад у Таджикистані. Активно досліджував радіоактивні мінеральні джерела Житомирщини, рослинність Сухого лиману на Одещині.

Написав десятки книжок та монографій. Фундаментальністю привертають на себе увагу тритомник зі Середньої Азії та двотомник – з Кавказу. Володимир Іполитович згадував, що пройшов кавказькими горами та рівнинами майже 10 тисяч верст (10,7 тисяч кілометрів). І ще одне ноу-хау: Липський одним з перших почав супроводжувати свої доробки фотоілюстраціями.

ЯК У ЧОРНОМУ МОРІ ЙОД ЗНАЙШЛИ

1927 року відомий тоді професор Аверкієв організував експедицію Чорним морем з метою створення мапи зон, багатих на червону філофору (водорості). Саме за її допомогою влада вирішила здійснити чи не вперше в СРСР «імпортозаміщення». Замістити планували йод і агар-агар.

Монографія досліджень Липського.

До команди пароплава «Дельфін» залучили й Липського.Подолавши понад 1000 морських миль, підняли на поверхню майже 135 тонн необхідної маси. Висновок: необхідна сировина є в необмеженій кількості. І за чотири роки в Одесі до роботи став перший в Україні йодний завод.

СКРОМНИЙ І ПРИНЦИПОВИЙ

Володимир Іполитович у всьому, що не стосувалося ботаніки, був надзвичайно делікатним і невибагливим. Його київські колеги дивувалися: очільник Всеукраїнської академії наук навіть узимку ходить на роботу у вельми зношеному демісезонному пальті. А ще – власноруч вирощує на крихітному клаптику землі овочі «борщового набору», пиляє та рубає дрова для опалення невеличкої хатинки. Більш того, після переїзду до Одеси, державну дачу, яку йому виділили для житла, передав у користування місцевому ботанічному саду.

Скромна оселя науковця.

Та попри скромність, Липський був дуже принциповою людиною. Попрацювавши майже п’ять років директором Одеського ботсаду, подав у відставку, бо категорично не підтримував ідеї одіозного агронома-чиновника Трохима Лисенка, який тоді був «на коні» й був у милості Сталіна. Липський вирішив, що краще бути науковим консультантом, ніж керувати, виконуючи «дурні забаганки» начальства.

Трохим Лисенко виступає у Кремлі на нараді передовиків урожайності по зерну, трактористів і машиністів молотилок з керівниками партії та уряду (29 грудня 1935 р.). Ззаду (зліва направо) — С. Косіор, А. Мікоян, А. Андрєєв та Й. Сталін.

ЦІКАВІ ФАКТИ

- Батько, дід і прадід ботаніка були священиками.

- Липський виростив шістьох дітей.

- Сусамирську долину в Киргизії образно назвав Пастушачим Ельдорадо – і назва прижилася.

Фото з мандрівок Липського, зроблене під час останньої експедиції до Туркменістану.

- Зібрав величезні колекції рослин, найповніші з яких зберігаються в Інституті ботаніки НАН України, Петербурзькому ботанічному саду, гербаріях Кавказу та країн Середньої Азії.

Фото з мандрівок Липського.

- 1902 року опублікував фотозвіт про поїздку на Памір.

- Автор ідеї створення ботанічного саду в Києві на території Голосіївського лісу, 1918 рік.

- В одному зі своїх останніх листів 73-річний Липський писав: «Я працюю годинами з лопатою і мітлою, допомагаючи весні».

Фото з мандрівок Липського.

- З нагоди 150-річчя заснування колектив Одеського ботанічного саду (2013 рік) виступив з ініціативою присвоєння установі імені Липського, проте питання в бюрократичних коридорах не «розквітло».

- Нині на території Ботанічного саду імені Мечникова в Одесі розташований барельєф, присвячений вченому.

- Навколо останнього притулку Володимира Іполитовича точаться суперечки. Одні переконані, що вчений був похований у районі одеського парку Перемоги, там колись був цвинтар. Місце поховання втрачене.

- Разом з цим на другому Християнському цвинтарі в Одесі є надгробна плита з ім’ям Липського.

- 2013 року Міністерство інфраструктури України випустило художні конверти із зображеннями Липського та бука східного, який він виявив та досліджував.

Бук східний - одна з рослин, відкритих та досліджених Володимиром Липським.

З ДОСЬЄ ВОЛОДИМИРА ЛИПСЬКОГО

• Народився 11 березня 1863 року в Самострілах Рівненської області.

• Навчався в 1-й Житомирській гімназії, Київській колегії П. Галана, закінчив фізико-математичний факультет Київського університету св. Володимира, 1886 рік.

• Був науковим співпрацівником Ботанічного саду Київського університету (1887-1894), консерватором, головним ботаніком Петербурзького ботанічного саду (1894-1917), директором Одеського ботанічного саду (1928-1937).

• Член Київського товариства природодослідників (1887 рік). Член УАН (1919 рік), член-кореспондент Російської академії наук (1924 рік), член-кореспондент академії наук СРСР (1928 рік).

• Помер 24 лютого 1937 року в Одесі.

• Фасад Президії Національної Академії наук України прикрашає меморіальна дошка на честь Липського, а одна з вулиць Житомира носить ім’я ученого.

Цю статтю Надії Аврамчук і Миколи Сухомозського передруковано з дозволу видавництва з книги (ООН) Знамениті українці, які змінили хід історії, САМІТ-КНИГА, Київ, 2020.