Володимир Путін підписав закон про Встановлення Дня возз'єднання самопроголошених ЛДНР, а також Запорізької та Херсонської областей з Російською Федерацією. Цей документ - це доповненням до закону "Про дні військової слави і пам'ятні дати Росії". Святкування призначене на 30 вересня.

Зазначається, що дату приурочили до підписання так званих "договорів про включення нових територій до складу РФ", яке відбулося 30 вересня 2022 року під час зустрічі Путіна з представниками окупаційної влади.

Advertisement

Втім більшість українців, які залишились на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) не підтримують окупаційну владу, нелегітимні вибори, які відбулись 10 вересня, та святкування приєднання до РФ. 

Kyiv Post поспілкувався з агентами національного спротиву, які зараз перебувають на ТОТ, щоб дізнатись, як українці чинять спротив окупаційним військам. Як повідомляє агент громадського руху “Жовта стрічка”, “українці знають, що відвідувати такі заходи рашистів  не потрібно, адже їх роблять лише для створення картинки та зйомки своїх пропагадиських роликів про нібито підтримку місцевим населенням окупаційного режиму”.

Advertisement
РФ обіцяла евакуацію поранених в Авдіївці, а натомість вбила їх - 110-а бригада ЗСУ
Більше по темі

РФ обіцяла евакуацію поранених в Авдіївці, а натомість вбила їх - 110-а бригада ЗСУ

Вихід особового складу бригади ЗСУ з Авдіївки відбувався в умовах безперервного бомбардування авіацією, постійних атак на евакуаційні автомобілі та обстрілів евакуаційних шляхів.

В планах у росіян організувати таку собі “культурну програму” на головних площах міст з піснями, танцями та різними розвагами, начебто для того, щоб “знайти контакт з місцевими”.

“Усе це робиться з метою затримання людей у тому місці для здійснення фотофіксації уявної підтримки місцевими мешканцями російської окупаційної влади”, - розповідає Kyiv Post учасник руху спротиву, який не називає свого імені з міркувань безпеки.

Комусь, можливо, здається, що, розуміючи мету росіян, українці, які залишились на ТОТ, могли б виходити на масові протести та чинити спротив, але це не так легко.

Чим ближче ЗСУ, тим окупанти стають зліші та жорстокіші, а для нас головне - безпека наших агентів”, - розповідає куратор громадського руху “Жовта стрічка”.

Advertisement

Але українське підпілля обіцяє не залишити росіян без “сюрпризів”: “Ми плануємо певні заходи, але поки не можемо розповісти, що саме”, - з посмішкою запевнив агент.

“Ми постійно нагадуємо окупантам, що це не їхня земля, і їм пора додому”.

Kyiv Post також поспілкувався з однією агенткою, яка зараз перебуває на окупованій території Херсонської області. Попри постійну небезпеку, вона робить все, аби що найчастіше нагадати росіянам, що це не їхня земля. Свою підпільну діяльність жінка, яка представилась Катериною, називає “дуже захопливою” і такою, що “додає адреналіну в організм”.

Advertisement

“Ти відчуваєш свою значущість. Є поширена думка, що одна людина нічого змінити не може, але я не погоджуюсь з цим. Мої дії надихають інших людей на окупованих територіях чинити спротив окупантам”, - розповідає Катерина.

Жінка підкреслює, що страх ніколи не зникає, адже російські військовослужбовці буквально ходять поряд і стежать за кожним рухом та подихом місцевих. Але Катерина знає, що “страх - це не те, чим потрібно керуватись у прийнятті рішень в житті, тому я обрала варіант бути частиною чогось більшого, а не просто пасивно очікувати ЗСУ”.

Жінка згадує той момент, коли до неї додому вдерлись спецпризначинці російської армії з обшуками. Перший раз росіяни назвали цей обшук “плановим”. А вдруге вони вже точно шукали щось конкретне, як пояснює активістка.

“Я думаю, що хтось із оточення розповів про мою проукраїнську позицію, але жодних доказів у квартирі вони не знайшли”.

Advertisement

Жінка дуже вдячна своїм координаторам, які постійно на зв'язку та допомагають своїм активістам бути в безпеці, наскільки це можливо.

“Я дотримуюсь рекомендацій щодо безпеки від координатора: постійно чищу телефон, не підписуюсь на українські медіа, завчасно обираю маршрути, обираю малолюдні вулиці та переважно темну пору доби, переконуюсь у відсутності камер спостереження та патрулів”, - каже вона.

Вдома жінка не тримає нічого небезпечного, одразу знищує усі можливі докази, бо знає, що найменше, що їй загрожує - це обшуки. Як показує досвід колег Катерини, далі зазвичай слідують допити та катування. Але це не зупиняє її від того, аби робити невеликі, але впевнені кроки до спільної перемоги над ворогом.

Advertisement

“Навіть невелика листівка, стрічка чи графіті викликає злість та обурення серед росіян, та найважливіше - це паніка”, - каже жінка.

“А паніка окупантів - це те, що нам так потрібно”.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!