Згідно з офіційними результатами парламентських виборів у Польщі, консервативна партія «Право і справедливість» (ПіС) отримала найбільшу кількість голосів, але не змогла утримати більшість, необхідну для формування уряду. Однак три проєвропейські партії цілком можуть сформувати правлячу коаліцію: ліберальна «Громадянська платформа» Дональда Туска, ліво-ліберальна Trzecia Droga та ліва партія Lewica. Європейська преса передбачає попереду багато викликів.

Advertisement

Повернення до демократії

Петро Янишка в Deník N (CZ) зітхає з полегшенням:

«Польща повертається до демократії. Суддів більше не переслідуватимуть за відмову узгоджувати свої рішення з політичними замовленнями, суспільні мовники більше не поширюватимуть пропаганду на замовлення політичної партії, жінки, сподіваємося, незабаром зможуть легально робити аборт і їм більше не доведеться боятися вагітності. Політичні рішення прийматиме не стариган у партійному офісі, а уряд і парламент. Представників ЛГБТ-спільноти вища влада більше не називатиме дегенератами, а учням не виставлятимуть оцінки з релігійної освіти. І кінематографістів не будуть лінчувати прем’єр-міністр і уряд за те, що вони зняли критичний фільм, як нещодавно сталося з режисеркою Агнешкою Холланд».

Advertisement

ДеПіСизація – важке завдання

Історик Тімоті Ґартон Еш описує складність подолання захоплення польської держави PiS у La Repubblica (It):

«Щойно я вивчив нове польське слово: depisyzacja, тобто депісизація, за аналогією з декомунізацією. Але вивести ПіС із польської держави буде важким завданням. Це передбачає відновлення незалежності суддів, перетворення державних ЗМІ на належні суспільні ЗМІ, ліквідацію глибокого політичного проникнення в державну службу та державні підприємства, перекроювання меж виборчих округів, аби вони відображали зміни чисельності населення тощо. Усе це в той час, як Дуда [президент Польщі та союзник PiS] все ще має широке право вето. Відновлення фінансування ЄС допоможе, але ніхто не знає справжнього стану державних фінансів Польщі, а в Україні точиться війна».

Advertisement

Підірваний власною петардою

Der Standard (AT) зазначає, що PiS лише себе має винуватити в тому, що не змогла утримати правлячу більшість:

«За демократії успішна політика передбачає хоча б трохи спілкування з людьми, які думають інакше. Останніми роками саме ця здатність дедалі менше була притаманна ПіС. Перш за все шляхом реформування судової системи та перепрофілювання суспільних ЗМІ на урядову пропагандистську машину, ПіС згорнув цю важливу практику, яка зрештою забезпечує стабільність держави в цілому. Такі кроки відлякують від них не лише виборців, а й потенційних партнерів, якщо вони не наберуть абсолютної більшості».

Advertisement

Рекордна явка виборців є сильним сигналом

LRT (LT) вказує на високу явку виборців:

«За попередніми даними, майже 73 % польських виборців взяли участь у цих виборах, що свідчить про те, що їм не байдужі поточна геополітична ситуація та ставлення влади до демократії. Показово, що на чотирьох референдумах, проведених паралельно із виборами, які були ініційовані правлячою партією, не проголосувала достатня кількість виборців, щоб їхні результати стали обов’язковими, а не просто рекомендаційними. Виборці ж опозиційних сил їх просто бойкотували».

Фіаско уряду Угорщини

Відтепер Віктору Орбану буде самотньо в ЄС, прогнозує Непсава (HU):

Advertisement

«Ці вибори стали не лише поразкою ПіС, але й справжнім ударом по правлячій партії Угорщини. ... Ймовірна зміна уряду у Варшаві означає, що Угорщина втратить свого останнього антиєвропейського популістського союзника. Ми будемо самотніми під час голосування в ЄС, ми будемо єдиними, хто намагатиметься шантажувати ЄС, і якщо угорське населення не прокинеться, що наразі малоймовірно, ми можемо опинитися за межами ЄС досить скоро».

Залишаються глибокі протиріччя

Рани виборів не загояться найближчим часом, побоюється головний редактор Observator Cultural Матей Мартін (Рума):

«Незалежно від результатів виборів і політичної переорієнтації, яка має відбутися, залишається суспільна реальність. Бурхлива виборча кампанія, ймовірно, залишить польське суспільство глибоко розділеним у найближчому майбутньому. Цю політичну поляризацію не можна подолати за одну ніч, тим більш, що нова влада поспішатиме з впровадженням обіцяних реформ. Тож соціальний розкол залишиться або ще й поглибиться».

Advertisement

Не існує коаліційних варіантів для ПіС

Правлячому альянсу бракує коаліційних варіантів, коментує інтернет-портал wPolityce.pl, пов’язаний з PiS:

«Об’єднані праві [виборча коаліція ПіС] перемогли на парламентських виборах. ... Але вони переслідували дещо іншу мету, а саме парламентську більшість. Зараз це виглядає нереально – незалежно від кінцевого результату. Жалюгідний результат «Конфедерації» [крайніх правих націоналістів] також робить пошук партнера по коаліції величезним викликом. Здається, єдиним потенційним партнером є PSL [Польська народна партія], але, враховуючи нинішні настрої в лавах опозиції, навіть це є місією з невеликими шансами на успіх».

Президентська блокада не є слушною ідеєю

Якщо президент займе позицію блокування нового уряду, це не сподобається полякам, зауважує Interia (PL):

«Звичайно, ПіС ще може трохи продовжити свій термін [перебування при владі]. Президент Анджей Дуда може дати формальному переможцю розпорядження сформувати новий кабінет, процедура може затягнутися, але врешті-решт той, хто успішно сформує коаліційний уряд, візьме керівництво ним на себе, і це може зробити опозиція. Чи блокуватиме президент усі реформи нового уряду протягом наступних двох років? У перспективі це не принесе йому користі, і, можливо, він вже мріє про створеня нової правоцентристської коаліції. Відсторонення від ПіС було б для нього вигідним».

Польща долає небезпечний тренд

Перші прогнози щодо виборів, швидше за все, дозволять багато кому в ЄС зітхнути з полегшенням, вважає BBC:

«Брюссель був дуже стурбований виборами в Польщі. Публічно про це говорили мало. Лідери ЄС не бажали, аби їх звинуватили у втручанні в національне голосування, але за зачиненими дверима багато хто у Брюсселі нервово кусав нігті. ... Поки що відомі лише результати екзит-полів, але Брюссель вже із задоволеням очікує передбачуваних результатів, оскільки вони, очевидно, свідчать про подолання тенденції, яка дуже непокоїла керівництво ЄС – йдеться про ренесанс правих євроскептиків у багатьох країнах блоку».

Невдача для прихильників жорсткої лінії у Вишеграді

Corriere della Sera(IT) у захваті:

«Сьогодні починаються переговори, а з ними й спроби залицятися до новообраних депутатів – мистецтво, в якому старий Качинський вважається майстром. Аби запанувала ясність, знадобляться дні. Підрахунок голосів виборців з-за кордону, які історично віддають перевагу поміркованим політикам і якими було подано вдвічі більше бюлетенів, ніж у 2019 році, також відіграватиме велику роль. Але яким би не був результат, від учора Польща позбавилась уряду євроскептиків. Принаймні на одну ніч фортеця Вишеград та ідеологічний союз з Угорщиною Орбана ніби відійшли вдалину».

Повернення до добрих відносин

Юрій Панченко пише в «Українській правді»:

«По-перше, те, що вибори у нашого сусіда закінчилися – це добре для України. Це означає, що передвиборча агітація більше не впливатиме на відносини між Києвом і Варшавою. Незалежно від того, хто переможе, ми можемо сподіватися на досягнення компромісу в зерновому конфлікті – польський уряд уже назвав пропозиції Києва хорошими, але остаточне рішення не могло бути прийняте до виборів».

Дивіться оригінал тут.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!