17 листопада 2023 року класичний Каразінський університет відзначає 219-ту річницю свого заснування. Ця дата є черговим приводом замислитися про роль та місію університету в сучасній Україні, визначити нові орієнтири та поставити перед собою нові, актуальні в час війни цілі.
Як і два століття тому, сьогодні відбувається активний трансфер західноєвропейських ідей до університетської освіти. У XIX столітті європейські ідеї транслювали, зокрема, іноземні професори, які приїздили до нас викладати з Німеччини, Франції, Італії та інших країн. З європейською університетською думкою знайомилися місцеві професори та студенти, яким вдавалося відвідати закордонні університети. Останнім часом, після початку повномасштабного етапу війни, трансфер ідей суттєво посилився. Певна частина українських студентів та науковців виїхала за кордон. Вагомо збільшилася кількість міжнародних дослідницьких проєктів, розширилися можливості для мобільності.
Без жодних сумнівів, університет має розвиватися на грунті європейських цінностей та за визначеним ще Вільгельмом фон Гумбольдтом принципом двох свобод: свободи навчання та свободи викладання. Поряд із цим ми маємо враховувати місцеву специфіку, курс розвитку країни та наявну суспільну ситуацію. Сучасна Україна – це країна лицарів духу, борців та героїв, країна людей, які відстоюють демократичні цінності. Саме від боротьби та зусиль українців залежить безпека та майбутнє Європи. В цьому контексті відчутних змін зазнає місія сучасних українських університетів. Ті завдання, які стояли перед нами до карантину, доповнилися викликами, які принесла пандемія. А виклики часів пандемії відійшли на другий план після початку повномасштабної війни. Понадто, навіть університет 2022 року суттєво відрізняється від університету 2023 року. І лише вміння швидко та ефективно реагувати на виклики часу та зміну векторів розвитку сприятиме подальшій якісній розбудові університетської освіти.
Свого часу традиційний девіз Каразінського університету “Cognoscere. Docere. Erudire” (“Пізнавати. Навчати. Просвіщати”) дещо поступився новому, влучному формулюванню “Класика, що випереджає час”. У 2022 році, враховуючи нові реалії повсякдення, ми сформулювали нову місію “Освіта попри війну”. З часом ми все більше звертаємося до обговорення та розширення змісту цієї місії.
У новий рік свого життя Каразінський університет вступає з новими пріоритетами та акцентами. На перший план виходить не лише виховна та просвітницька, а й національно-патріотична функція університету. Він має бути місцем виховання та формування особистості національно свідомого громадянина, борця та компетентного професіонала, якому добре знайома історія та культура власної країни, і який легко орієнтується в реаліях сучасного світу.
Коли ми визначаємо нові пріоритети, може виникати спокуса відсунути минуле з його традиціями на другий план. Але це шлях у нікуди. Вкрай важливим є досвід саме класичного університету, який має потужні наукові школи й багатолітні освітні надбання. Відповіді на найважливіші питання можна знайти саме в практиках минулого, трансформуючи ці практики відповідно до наявної ситуації.
Розглядаючи особливості національно-патріотичного виховання, варто згадати унікальні прецеденти боротьби за національні права та свободи, які мали місце в Каразінському університеті ще за часів імперії. Це й перша лекція українською мовою у 1906 році, яку в той час наважився прочитати професор Микола Сумцов. Це й надання звання почесного доктора університету Іванові Франку. Це й діяльність української студентської громади, в середовищі якої вже тоді розповсюдилося гасло “Слава Україні!”. Таких прецедентів існує безліч. Це наші традиції, на які ми спираємося, конструюючи майбутнє. І саме в цих традиціях – перевага класичного університету.
Сьогодні ми живемо в Україні, яка бореться за Перемогу, втрачаючи найцінніше – життя людей. Наша героїчна країна має беззаперечне право на найкраще майбутнє. Будуватимуть це майбутнє наші діти. Тому місія університету – виховати, навчити та підтримати нашу креативну молодь, і разом з нею щодня та щомиті докладати всіх можливих зусиль спочатку для наближення Перемоги, а потім – для відбудови та процвітання нашої звитяжної України. Адже, як свого часу наголошував почесний доктор Каразінського університету Юрій Шевельов: “Національна гордість – корінь і основа всього”.
Коментарі (0)