В останні дні листопада до України завітав відомий американський астронавт Скотт Келлі. Він є амбасадором фандрейзингової платформи United24 і допомагає українцям на міжнародному рівні отримувати підтримку та допомогу. Келлі бере участь у зборі грошей на генератори, машини швидкої допомоги – те, чого зараз дуже потребує країна.
Під час свого візиту він побував в дитячій лікарні “Охматдит” та відвідав Ірпінь. Космонавт на власні очі побачив, який “мир” принесла Росія в Україну.
З легендою космонавтики зустрівся і Kyiv Post. В інтерв’ю Скотт Келлі розповів, чому вирішив стати амбасадором України, як на це відреагували його російські друзі, та чи готовий він розвивати українську космічну галузь.
У неділю, 27 листопада, президент Зеленський попередив про нові ракетні обстріли Росії. Минулий тиждень був важким для українців та енергосистеми через ракети. То чому ви тут?
Я тут з кількох причин. Одна з них полягає в тому, щоб підвищити зусилля зі збору коштів для придбання машин швидкої допомоги, які потрібні для порятунку людей. Я так розумію, що Росія знищує їх по 10 штук на тиждень, тому потрібно їх заміняти. Інша причина – нова ініціатива президента Зеленського зібрати гроші на електрогенератори для лікарень.
Крім того, я є технічним радником компанії StemRad (ізраїльсько-американська стартап-компанія, яка розробляє та виробляє засоби індивідуального захисту від іонізуючого випромінювання). Вона робить пояси, які захищають працівників від радіаційного впливу. Якщо, не дай Боже, трапиться ядерна аварія, цей апарат врятує життя перших рятувальників.
Це дозволить їм краще виконувати свою роботу, тому що вони розумітимуть, що не помруть від радіації. Якби ці пояси були в Чорнобилі, я думаю, це врятувало б 97% людей, які тоді загинули.
Чому ви погодилися бути амбасадором платформи United24 та України?
Ця війна для мене особиста з кількох причин. По-перше, у мене в родині є українці. Мій зять переїхав до США з Харкова, коли йому було 10 років. Його діти, мої племінниця і племінник, – українські американці. У мене є друзі з України. Моя викладачка російської мови в NASA – українка. Вона була моєю вчителькою 20 років.
Вона з Харкова. На початку війни там були її мати і сестра. Я допоміг їм вибратися звідти. Я фактично найняв компанію, щоб відвезти її до Німеччини. Їй 85 років.
Я вірю, понад усе, в демократію та свободу, а також у право вільних людей визначати своє майбутнє та свою долю. Тому я вважаю, що напад Росії на Україну є нападом і на демократію.
І кожен, хто вірить у демократію, на мою думку, зобов’язаний зробити все можливе, щоб протистояти Росії та підтримувати Україну. Ось чому я це роблю.
Як ваші друзі та родина відреагували на те, що ви тепер український амбасадор?
Діти – Ісаак і Саша – були шоковані. Вони також провели збір коштів, робили футболки.
Моя дружина допомогла, її мама, її сестра, допомогли діткам зробити дизайн футболок з українським словом “кохання”.
Я працював із хлопчиком Іллею з Харкова, який розробив одну з сорочок із президентом Зеленським у ролі Капітана Америки, але натомість Капітаном Україною.
Дійсно здорово. Продавши футболки, ми зібрали 6 тис. доларів. Я також зібрав 500 000 доларів, продавши токени, для збору коштів в Україні, і передав усі гроші організації під назвою Global Empowerment Mission. І вони використали їх, щоб забезпечити продовольством і гуманітарною допомогою людей, які цього потребують.
А як щодо ваших російських друзів? Вони були шоковані чи ні?
У мене п’ять, я б сказав шість друзів росіян. Один із них зараз живе в США, і він, по суті, ненавидить усе, що стосується Росії. Але ті п’ятеро, які все ще живуть у Росії, всі, крім одного, відчувають те саме, що і я.
За одним винятком – вони справді соромляться цього. Тому що це робить їхня країна. Отже, у них глибокий рівень збентеження. Але один із п’яти людей, з яким я досить регулярно спілкуюся, має повністю промиті мізки, він просто з’їхав з глузду.
Те, що він мені говорить, навіть незрозуміле. Цей хлопець, з яким я проводив час, сказав мені: «Ми просто захищаємося. У нас не було вибору, тому що нацисти і НАТО збиралися знищити Росію», і я йому відповів: «Ти, в біса, божевільний!»
Але це показує силу дезінформації, яка може вплинути на мислення людей. Насправді ми бачили це в США, коли 30 мільйонів людей слідкують за хлопцем, який, по суті, є культовою особою, але не має жодного права бути президентом Сполучених Штатів (йдеться про Дональда Трампа).
Ви провели багато часу з російськими космонавтами в космосі. Чи справді вони постійно використовували російську пропаганду, коли ви з ними спілкувалися?
Один із них – так. Але інша пара – ні. Вони вважають, що це неправильно, аморально, незаконно. Вони збентежені від цього всього. Їм соромно за свою країну.
Ми бачили використання пропаганди в Космосі, як-от фотографії з прапором, які зробили російські астронавти (4 липня російські астронавти на борту МКС зробили фото з прапорами ЛНР та ДНР, які підконтрольні Росії). Знаєте, важко зрозуміти, зробили вони це добровільно, чи їм просто сказали це зробити.
Цілком можливо, що вони охоче це робили, також цілком можливо, що у них не було вибору.
Ви вважаєте, що росіяни винні в тому, що їхня влада почала війну проти України?
Це складне питання. У мене були дуже хороші друзі з РФ… Один лікар, другий хімік, їм за 60 років.
Я кажу: вам, хлопці, потрібно щось зробити з усім цим. І вони запитали: що ми можемо зробити? Нас кинуть у в’язницю!
Я сказав: вам потрібно протистояти своїй владі. А він каже: “Ви пропонуєте громадянську війну? Раніше у нас це не виходило”.
Я думаю, що деякі з них справді хороші люди, вони хочуть щось робити, але не знають що. Вони не знають як. Тому що загроза в’язниці і насильства для деяких із них серйозна. Але я думаю, що в Росії, мабуть, є й інші люди. Я бачив, що російські матері підписали петицію у День матері про припинення війни.
Отже, ви бачите, що є люди, які знову починають говорити. Сподіваюся, з часом вони відчують, що можуть змінити ситуацію.
Ви знаєте, коли люди збираються разом, то важко кинути 50 мільйонів людей у в’язницю. Мабуть, Сталін намагався це зробити (сміється).
Росія витрачає шалені гроші на війну з Україною. Наприклад, ракети, які Росія випустила по Україні в листопаді, коштують понад 9 мільярдів доларів. На що могли піти ці гроші в космічній галузі?
У космічній галузі? Я не думаю, що це пріоритет для Росії… Один мільярд доларів – це великі гроші. Ймовірно, вони повинні витратити їх на інші соціальні програми, щоб працевлаштувати людей, відвести їх від горілки. Це велика проблема, чи не так?
Що вам відомо про українську космічну галузь?
Я багато чого не знаю. Але я знаю, що частина високотехнологічної техніки, яку використовує Росія, і частина військової техніки, деякі речі зроблені в Україні. І це те, що Росії важко зробити самій.
Я знаю, що у вас був український космонавт – Леонід Каденюк, який, на жаль, помер кілька років тому. Я думаю, вам варто мати ще одного.
Знайдіть якогось хлопця і відправте його на космічну станцію! Ще один український космонавт! Я хочу запропонувати зробити це своєму братові.
Можливо, ви хочете залишитися в Україні та допомагати розвивати космічну індустрію?
Я живу в США, але, безумовно, хочу повернутися і продовжувати брати участь.
Хочете допомагати?
Абсолютно. Я думаю, вам потрібно, щоб люди приходили і допомагали. Тому що з часом люди втомлюються від чогось, у людей коротка пам’ять, і вони переходять до чогось іншого.
Людям, які мають певний вплив і можуть привернути увагу, можливо, потрібно працювати ще більше.
Чи просив Зеленський вашої допомоги в космічній галузі в Україні?
Ще ні. Але я був би радий допомогти.
Якби ви могли вибрати між життям в Космосі та без воєн на нашій планеті, та між тут, але ніколи не літати в космос, що б ви вибрали?
Земля однозначно перемагає. Космос — це круто, весело, але я б не хотів жити там вічно. Бо на Землі є все. У космосі добре видно, літаєш собі навколо, робота цікава й складна, але все, що для мене важливе – тут на Землі.
Я знаю, що зараз трохи холодно, але це повітря після року в космосі буде найсвіжішим повітрям, яким ви дихали у своєму житті.
У вас немає нічого цього в космосі, у вас немає людей, яких ви любите, ваших друзів, вашої родини. Земля завжди перемагає.
Коментарі (0)