14 січня у швейцарському Давосі відбулася четверта, фінальна зустріч на рівні безпекових та політичних радників щодо Української формули миру.

На ній представники 81 держави та міжнародної організації обговорили останні п'ять пунктів мирного плану президента Володимира Зеленського, який він вперше презентував під час саміту G-20 на Балі в листопаді 2022 року.

Учасники зустрічі в Давосі говорили, зокрема, про єдиний механізм виведення російських військ із тимчасово окупованих територій України, притягнення агресора до відповідальності, впровадження поняття "екоцид" у міжнародне право, гарантії безпеки для України та укладання багастороннього договору між Україною, РФ та країнами-гарантами щодо закінчення війни.

Advertisement

Головним підсумком консультацій щодо Української формули миру має стати імплементація ключових принципів досягнення всеосяжного, справедливого й тривалого миру для України, а також проведення Глобального саміту миру за участі лідерів держав. 

Що відомо про учасників

Серед учасників Давоської зустрічі були представники 39 країн Європи, 18 країн Азії, 12 країн Африки, 6 - Південної Америки, 3 - Північної Америки, 2 - Океанії, розповів керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Advertisement

"Хорошим знаком є постійне зростання числа країн, що долучаються до роботи над спільним планом дій, який ґрунтується на Українській формулі миру. Країни регіонів Глобального Півдня дедалі більше включаються в нашу роботу. Це свідчить про розуміння: цей конфлікт у Європі є викликом для всього людства", - сказав Єрмак.

Втім, як і попереднього разу на Мальті, у Давосі не було китайського представника, підтвердила речниця МЗС КНР Мао Нін.

"Китай підтримує зв’язок зі сторонами конфлікту, продовжуватиме працювати з міжнародною спільнотою і відігравати конструктивну роль у пошуку шляхів політичного врегулювання кризи... Ми вітаємо та підтримуємо всі зусилля, які допоможуть відновленню миру", - заявила речниця китайського відомства на брифінгу, відповідаючи на запитання про відсутність представника КНР на фінальній зустрічі радників щодо Української формули миру.

Advertisement

Раніше "Європейська правда" з посиланням на власні джерела писала, що "місцем чергової зустрічі щодо формули миру навмисне обрали Давос, де представники Китаю і без того зараз перебувають, бо у ці дні проходить Всесвітній економічний форум. Однак Пекін відмовився від участі".

Таким чином, із чотирьох зустрічей щодо Української формули миру китайська делегація долучилася лише до однієї, яка відбулася у Джидді, Саудівська Аравія, на початку серпня 2023 року. Тоді міністр закордонних справ Дмитро Кулеба називав участь Китаю  "суперпроривом".

Advertisement

Разом з тим, Андрій Єрмак у Давосі підтвердив, що Київ має намір залучити Пекін до переговорів щодо завершення війни Росії проти України. Проте очільник ОПУ не конкретизував, як саме китайська сторона може сприяти перемовинам.

Результати 4-ї зустрічі

Фінальний раунд консультацій на рівні радників пройшов під співголовуванням Андрія Єрмака та очільника департаменту закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіса (був президентом країни з 1 січня по 31 грудня 2022 року, - ред.).

Співголовуючі четвертої зустрічі радників Андрій Єрмак та Ігнаціо Кассіс. Фото: twitter.com/AndriyYermak

"Сьогодні у Давосі з радниками по нацбезпеці розглянули другу п’ятірку пунктів Української формули миру та напрацювання з їх реалізації: "Виведення російських військ і припинення бойових дій", "Відновлення справедливості", "Екологічна безпека", "Недопущення ескалації та повторення агресії", "Підтвердження закінчення війни", - повідомив Андрій Єрмак за підсумками консультацій радників.

Advertisement

Щодо шостого пункту "Виведення російських військ і припинення бойових дій" представники Литви та міністр оборони України Рустем Умєров презентували напрацювання робочої групи, повідомили у пресслужбі ОПУ.

У межах цього пункту пропонують створити міжнародну робочу групу на рівні міністрів оборони та радників з нацбезпеки, яка розробить і забезпечить ухвалення міжнародної угоди щодо повного припинення Росією бойових дій та виведення військ з України.

Advertisement

Окрім цього, йшлося про єдиний механізм виведення військ РФ і збройних формувань з окупованих територій України.

"Виведення військ має включати в себе: виведення російських підрозділів та військовослужбовців з тимчасово окупованих територій; розформування та повне роззброєння військових терористичних організацій на тимчасово окупованих територіях; вилучення військової техніки та озброєння з тимчасово окупованих територій для їх утилізації", - йдеться у публікації.

Напрацювання за сьомим пунктом "Відновлення справедливості" презентували представники Нідерландів, а також Генеральний прокурор Андрій Костін і заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.

За словами членів робочої групи в межах сьомого пункту, зусилля із забезпечення відповідальності РФ ґрунтуються на п'яти важливих компонентах:

  • забезпечення ефективного розслідування на національному рівні;
  • забезпечення відповідальності за злочин агресії;
  • продовження стратегічного партнерства з міжнародними механізмами правосуддя;
  • сприяння двосторонньому та багатосторонньому міждержавному партнерству;
  • забезпечення виплати з боку Росії репарацій Україні та українському народу відповідно до міжнародного права.

"На сьогодні ми зареєстрували до 120 тисяч випадків воєнних злочинів. Ми повідомили про підозру 477 особам, висунули обвинувачення 319 особам і засудили 77 осіб. Ми диверсифікували наші ресурси та зусилля, створивши дев’ять регіональних підрозділів з питань воєнних злочинів, а також спеціалізовані підрозділи на центральному рівні: з питань сексуального насильства в умовах збройного конфлікту, екологічної шкоди, спричиненої війною, та депортації українських дітей", - розповів Андрій Костін у Давосі.

Про напрацювання щодо восьмого пункту "Екологічна безпека" доповідали представники Німеччини, Фінляндії, Болгарії та перша віцепрем'єр-міністерка Юлія Свириденко і міністр екології Руслан Стрілець.

За результатами їхніх напрацювань, викиди парникових газів, спричинені війною в Україні, перевищують загальний обсяг викидів у Австрії.

"Рік тому було 97 мільйонів тонн викидів CO2. Сьогодні - 150 мільйонів тонн СО2. Світові зусилля з досягнення кліматичної нейтральності підірвані", - поділився оцінкою щодо екологічної ситуації Руслан Стрілець. За його словами, води, яка була втрачена внаслідок підриву росіянами дамби Каховської ГЕС, вистачило б, щоб забезпечити питною водою всю планету на два дні.

Тож наразі міжнародна робоча група з екологічних наслідків війни, яку разом з Андрієм Єрмаком очолює ексміністерка закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем, працює над уніфікуванням методики підрахунку збитків та впровадженням визначення "екоцид" у міжнародне право.

Невдовзі робоча група щодо сьомого пункту має "представити президенту України свій звіт - Природоохоронний договір з конкретними рекомендаціями як для України, так і для міжнародної спільноти".

Руслан Стрілець, Денис Малюська, Юлія Свириденко, Андрій Єрмак, Рустем Умєров, Андрій Костін під час зустрічі радників у Давосі. Фото: president.gov.ua

Дев'ятий пункт - "Недопущення ескалації війни та повторення агресії" - Київ презентував спільно з представником Великої Британії.

В межах цього пункту Єрмак підсумував роботу над проєктом Київського безпекового договору, який у подальшому ліг в основу Спільної декларації G7 про підтримку України, ухваленої на саміті НАТО у Вільнюсі в липні минулого року.

А першим документом на виконання цієї декларації стала двостороння угода про співробітництво у сфері безпеки, яку 12 січня у Києві підписали Володимир Зеленський та британський прем'єр Ріші Сунак.

"Ця угода є гарним прикладом для інших 30 підписантів Спільної декларації G7", - акцентував очільник Офісу Президента.

За останніми даними ОПУ, окрім країн "Групи семи" консультації щодо ухвалення двосторонніх безпекових угод з Україною офіційно розпочали Нідерланди, Литва та Румунія, а зацікавленість у таких перемовинах висловлюють ще 15 держав.

Щодо реалізації пункту № 10 - "Підтвердження закінчення війни" у Давосі доповідали заступник керівника Офісу президента Андрій Сибіга та міністр юстиції Денис Малюська.

За словами Малюськи, Україна неодноразово намагалась домовитися з Росією про взаємні відносини та оформити відповідний міжнародний договір, і щоразу РФ припиняла його виконання або просто ігнорувала. Серед іншого він назвав договір між Києвою і Москвою про спільний кордон, Будапештський меморандум, Мінські домовленості та Переяславські статті 1659 року.

"Ми зробили висновки з минулих помилок. Договір, яким буде підтверджено закінчення війни, має базуватися на Формулі миру, бути багатостороннім, тобто підписаним не лише Україною та РФ, а й країнами-гарантами, бути комплексним та врегульовувати усі сфери, на які вплинула війна. Умови договору повинні бути чіткими та мати юридично зобов’язальний характер, а сам договір - ратифікований парламентами країн-учасниць", - повідомив український міністр юстиції.

В межах четвертої зустрічі радників з нацбезпеки також відбулися дві спеціальні дискусійні сесії - щодо аспектів продовольчої безпеки та гуманітарних питань війни - які були презентовані на попередній зустрічі на Мальті.

Нагадаємо, наразі президент Зеленський перебуває з офіційним візитом у Швейцарії, головна мета якого - вибороти глобальну підтримку для України. За інформацією західних ЗМІ, на ВЕФ-2024 домінуватимуть теми конфлікту на Близькому Сході та президентських виборів у США, тож Києву доведеться працювати над відновленням фокусу на "українських питаннях".

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!