Поливаний понеділок 2024: що символізує другий день Великодня

Цікаве свято, що йде одразу за Великоднем — Поливаний понеділок. Його традиції дійшли до нас із часів Київської Русі, коли люди протягом трьох днів обливалися водою. Зараз же це триває один день, але назва свята закріпилася.

Коли Поливаний понеділок у 2024 році

Оскільки у 2024 році віряни Східного обряду святкують Великдень 5 травня, Поливаний понеділок припадає на 6 травня. Вважається, що цього дня вода має цілющі властивості, тому несе людині очищення, здоров'я та життєву силу. 

"Окрім людей, обливали й худобу, і птицю, і бджіл з вуликами, також пастухів та коней перед початком польових робіт. Предки думали, що так вони викличуть дощі та матимуть гарний врожай. На Поліссі колись вважали, що якщо облити господиню водою, то її корова даватиме більше молока", — каже фольклористка Раїса Цапун.

Тому Поливаний понеділок — це не просто день бешкетників. Це свято має довгу історію й глибоке значення, а також свої особливі традиції. Сучасні люди у більшості своїй вже далекі від глибинної мудрості пращурів, тому багато традицій помалу втрачають своє сакральне значення. Сьогодні для більшості українців Поливаний понеділок — це просто день веселих розваг, які комусь подобаються, а комусь ні.

Що символізує другий день великодніх свят?

У давні часи воді, що лишилася після Великодня, приписували чудодійні лікувальні властивості. Існувало навіть давнє повір'я, що вона приносить людині щастя, може очистити душу й тіло. Таким чином, обливаючи одне одного водою, люди проводили своєрідний ритуал очищення, аби позбутися гріхів і хвороб та зміцнити здоров'я. 

Українці здавна святкують Великодній понеділок, схожі традиції також можна знайти в Чехії, Словаччині, Угорщині й Польщі. 

Якщо спочатку людей обливали водою задля здоров'я та очищення, у пізніші часи звичай став ще й елементом залицяння.  В українських селах юнаки з відрами води й зараз ходять по дворах, де живуть незаміжні дівчата, намагаючись зловити їх та облити водою. Натомість вони можуть подарувати дівчині писанку на знак вдячності чи симпатії. Дівчата вірили, що якщо їх обіллють водою цього дня, вони обов'язково вийдуть заміж за коханого. 

Зараз в Україні Поливаний понеділок після Великодня перетворився здебільшого на розвагу для молоді. Але в деяких регіонах, зокрема, на Львівшині та Івано-Франківщині, цього дня відбуваються фестивалі, під час яких людей заохочують до традиційних ігор і ритуалів.

Поливаний чи Волочильний понеділок: традиції свята

Назву Волочильний понеділок також отримав від пісень, яких було заведено співати цього дня під час гулянь. Волоче́бні (волочі́льні, велича́льні) пісні — це жанровий різновид весняного циклу обрядових пісень, які, на відміну від гаївок, виконувались не в лісі, гаї чи на цвинтарі, а на подвір'ї кожного дому. Ці архаїчні твори були супроводом прадавнього обряду «волочіння», яке відбувалось у понеділок після Великодня й подекуди називалось "мандрівкою по селу":

"Й уже весна, весна, й уже красна,

Пора нашим парубчатам

Пора розтавати,

Селом мандрувати".

Такі важливі для нас традиції Київської Русі передавалися в селах від покоління до покоління, саме тому й дожили до наших днів. Окрім того, що за язичницьких часів люди  вірили у магічні властивості води відганяти нечисту силу, а тому поливали одне одного, це робили й для того, аби запобігати посухам. Такі обряди мали прикликати весняні дощі та забезпечити багатий врожай восени. 

Після приходу на землі Київської Русі християнства деякі язичницькі традиції переплелися з новим віруванням. Так, на Сколівщині дівчата здавна намагалися відкупитися від хлопців писанками, аби ті не обливали їх водою з відра, а лише злегка обризкали. Своєрідна гра з крашанками була популярною на Гуцульщині — там дівчата ховали крашені яйця за пазуху, а молодики намагались їх дістати звідти. І лише діставши яйце, вони обливали дівчат водою.

Також серед українців було заведено цього дня ходити в гості до родичів, хрещених або друзів сім'ї й приносити їм крашанки й інші великодні смаколики. У Світлий понеділок дітей, які приносили крашанки або писанки у чійсь дім, обов'язково пригощали солодощами.