Чому День хрещення Русі та День Державності 15 липня руйнують імперські міфи Кремля?

Раніше День хрещення Київської Русі-України українці традиційно святкували 28 липня. Однак після переходу Православної Церкви України (ПЦУ) та УГКЦ на новий новоюліанський церковний календар дата святкування змістилася. Починаючи з 2024 року, День хрещення Русі-України відзначають 15 липня. Символічно, що в цей же день, 15 липня, ми святкуємо і День Української Державності. Сьогодні, в умовах боротьби за незалежність, поєднання цих двох свят є надзвичайно важливим, адже воно підкреслює тисячолітній євразійський та європейський вектор розвитку нашої країни.

Хрещення Київської Русі: як це відбувалося насправді

Володимир Великий, князь Київський, першу половину свого життя був переконаним язичником, як і більшість тогочасних мешканців київських земель. Однак у 30-річному віці правитель зрозумів, що багатобожжя вичерпало свій історичний та політичний потенціал. Споглядаючи за могутньою сусідкою — Візантійською імперією, він замислився над прийняттям християнства.

Це не було сліпим наслідуванням. Літописи свідчать, що перед хрещенням князь провів так зване «випробування вір», вислухавши посланців від ісламу, іудаїзму та західного і східного християнства. Саме візантійський обряд найбільше припав йому до душі.

Як хрестили киян: від Почайни до інших міст

Масове хрещення розпочалося зі столиці. У 988 році мешканців Києва зібрали разом та охрестили у водах річки Почайна (притока Дніпра). Згодом нову віру почали впроваджувати й в інших містах Київської Русі.

Проте перехід не скрізь був мирним:

• Для багатьох поколінь предків язичницькі традиції були основою світогляду.
• У деяких регіонах спалахували повстання, які доводилося придушувати силою.
• З часом відбувся синкретизм: чимало язичницьких обрядів переплелися з християнськими святами (наприклад, Івана Купала, Масниця) і збереглися донині.

«Християнство допомогло налагодити відносини з Європою й об’єднати племена Русі. А ми знаємо, що у християнстві вже зникає ідея етносів, а головне — це вибір вже не етнічний, а конфесійний. І тому рішення приймати християнство як об’єднавчу силу було у Володимира свідомим», — зазначав видатний український історик і релігієзнавець Ігор Козловський.

Чому День хрещення Русі-України тепер відзначають 15 липня та як виникла ця дата?

Традиційно протягом багатьох років українці святкували День хрещення Київської Русі-України 28 липня. Однак після історичного переходу Православної Церкви України (ПЦУ) та Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) на новий новоюліанський церковний календар дати більшості релігійних свят змістилися. Починаючи з 2024 року, це свято офіційно перенесене на 15 липня — день вшанування пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира.

Сама дата 15 липня (як і колишня 28 липня) є умовною прив’язкою до церковного календаря. Встановити точний день, коли саме кияни масово зайшли у воду, за літописами неможливо. Більшість сучасних істориків схиляються до думки, що саме хрещення відбулося приблизно 14 серпня 988 року. На державному рівні свято було засноване 25 липня 2008 року указом Президента Віктора Ющенка, а згодом Верховна Рада України символічно синхронізувала його з Днем Української Державності, підкреслюючи безперервність нашої тисячолітньої історії.

Роль князя Володимира Великого у становленні держави

Про рівноапостольного князя Володимира Святославича (з династії Рюриковичів) відомо багато. Він народився приблизно у 958 році, а одноосібним правителем Русі став у 980 році, утримуючи владу до своєї смерті в 1015 році.

Володимир увійшов в історію як один із найуспішніших реформаторів:

• Міжнародна дипломатія: Хрещення відкрило Русі двері до монарших шлюбів та військових союзів із провідними державами Європи.

  Advertisement

• Культурний підйом: За його правління розпочалося будівництво мурованих храмів (зокрема, Десятинної церкви), відкривалися перші школи, розвивалася писемність.

• Економічний розвиток: Князь почав карбувати перші власні монети (златники та срібники) із зображенням тризуба — особистого знака Володимира, який сьогодні є Державним Гербом України.

Народні прикмети та заборони на 15 липня

Традиції святкування Дня хрещення Русі подібні до інших великих християнських свят. У цей день віряни відвідують святкові богослужіння, моляться за здоров’я близьких та мир в Україні.

Що не можна робити 15 липня:

• Лихословити, сваритися, згадувати старі образи.
• Займатися важкою брудною працею на городі чи в домі.
• Думати про лихе та бажати комусь зла.

Сучасна традиція: Замість пишних застіль сьогодні найкращий спосіб відзначити свято — зробити добру справу. Підтримайте ЗСУ, зробіть донат у перевірені фонди, допоможіть переселенцям чи притулкам для тварин.

Народні прикмети погоди:

• Якщо ввечері гучно сюрчать коники (цикади) — попереду спекотні дні.
• Грім у цей день віщує затяжні дощі в найближчі тижні.
• Якщо липа вже почала жовтіти — осінь буде ранньою та холодною.

Чому спадщина Київської Русі критично важлива сьогодні?

У 2026 році Україна відзначає 1038-річчя хрещення Київської Русі. Під час повномасштабної війни проти російської агресії це свято набуває фундаментального політичного та ідеологічного значення.

Верховна Рада України недарма синхронізувала цей день із Днем Української Державності. Російська пропаганда роками намагалася привласнити історію Русі, проте історичні факти руйнують ці міфи. Прийняття християнства Володимиром Великим заклало правовий, культурний та ціннісний фундамент саме української державності. 15 липня ми вкотре нагадуємо світові, що Україна є прямою спадкоємицею Київської Русі та невіддільною частиною європейської цивілізації вже понад тисячу років.