Історії Любові — Історії Війни

Повномасштабна війна роз`єднала багато українських пар. Тема кохання на війні болить всім. Хтось пішов на фронт, а хтось поїхав за кордон. Але є і такі пари, де обидва пішли боронити Україну. Чи існує секс на війні? Дві жінки та один чоловік поділилисяз Kyiv Post своїм особистим досвідом кохання в умовах повномасштабної війни. 

Аліна Кундукова, копірайтерка та мама шестирічної доньки розповіла, як війна роз’єднала її з коханим. Аліна купила квиток на літак з України до польського Лодзя ще за місяць до війни і невдовзі звиїхала з України заради безпеки своєї шестирічної доньки Аліси. За день до вильоту, 26 січня дівчина та хлопець зустрілись, щоб попрощатись, не знаючи, що назавжди. 

«Коли я була в Польщі, це було, здається, 12-13 березня, 17-18 день війни, він почав мене засуджувати за те, що я не вдома, що я в безпеці з дитиною…», – розповідає Аліна.

Однією з вагомих причин, чому Аліна вирішила остаточно викреслити хлопця зі свого життя були його  паралельні стосунки з дівчиною з Росії: «Відчула зраду не лише особисту, а й зраду моєї України».

«З душі у душу найкоротша відстань. Чому ж так часто транспорту нема?»

Ще двоє, яких роз`єднала війна, після її завершення збираються одружитись. Він зараз служить у в полку зв`язку ЗСУ у Вінницькій області, вона займається волонтерством на Івано-Франківщині. Відколи почалась війна, вона поїхала на свою батьківщину. Вони спілкуються через Інтернет, зідзвонюються раз на три дні. 

“Є випадки, коли люди ніби і поряд, живуть в одній хаті, на одних квадратних метрах, а духовно вони настільки далекі один від одного, що це, вибачайте, не сім`я, а чортзна-що. Ну, а скажімо так, що буває, коли люди знаходяться за кілометри один від одного, але духовно вони на одній струні, на одній хвилі. Як Ліна Василівна Костенко колись говорила: «З душі у душу найкоротша відстань. Чому ж так часто транспорту нема?» І я, скажімо, вдячний цій людині за те, що вона цей транспорт забезпечує,” розповідає хлопець.

Після війни він планує освідчитися дівчині, але обручку поки що не придбав: «Я саме вчора придивлявся. Але мені сказали, що дві обручки коштують 15 тисяч… 15 тисяч — це вартість військового спорядження, якщо купити все, що більш-менш необхідне, і обвішатися з голови до ніг».

На питання, чи існує секс на війні, хлопець відповів: «Я сам брав участь в активних пересуваннях, і це було досить важко фізично. Я тоді був фізично не особливо підготовлений. Сама оця атмосфера, рід занять – це все глушить лібідо… Ті, хто постійно на передовій, кажуть, що війна дуже сильно глушить лібідо.»

Когось війна роз`єднала, а когось поєднала

Ярина Чорногуз, яка на війні ще з 2019 року, розповіла Kyiv Post, як війна поєднала її з коханим чоловіком. Дівчина хотіла піти на війну ще у 2014 році. В минулому Ярина займалась популяризацією української мови, різними ініціативами, які блокували антиукраїнські настрої в державі. Але доля склалась так, що 14 квітня 2014 року, в день, коли почалась АТО, Ярина народила доньку. Тому перші роки вона не могла її залишити. Спочатку, в 2019 році Ярина вирішила встати на захист України як волонтер-парамедик, та потім доля змусила піти воювати за контрактом:

“В 2020 році сталась трагедія. Загинув хлопець, який мені був дуже близьким, з яким ми разом були на позиції…І після цього я вирішила, що я пройду його шлях. Я зрозуміла, що єдиний вихід пережити цю втрату — це пройти його шлях”.

Зараз дівчина служить у 140 розвідувальному батальйоні морської піхоти. Скоро буде 2 роки, як дівчина тут воює. Рік тому Ярина одружилася зі своїм теперішнім чоловіком для того, щоб служити разом.

“Тоді його відпустили з ротації на кілька днів. І мене відпустили, хоча я лише кілька днів, як почала служити в 140-му. І ми в Новій Каховці за 85 копійок просто розписались…Я сама запропонувала йому розписатись, тому що це був єдиний спосіб побачитись, і я сподівалася, що ці папірці даддуть нам можливість служити разом, але, нажаль, цього так і не сталось….», – розповідає дівчина. 

Весь час молодята служили в різних місцях, але з початком повномасштабної війни Петро просто приїхав на передову і сказав Ярині, що тепер буде з нею. Командир взводу сказав: «Добре! Ласкаво просимо!» Так війна поєднала два люблячі серця.