Поки Україна з допомогою своїх союзників намагається перемогти смертоносного російського хижака, точаться дискусії щодо майбутньої відбудови України. Приватне фінансування є головним пріоритетом, але залишаються питання щодо державного врядування та управління країною.
2 грудня в Лондоні відбувся Український інфраструктурний форум, організований Стратегічною радою за підтримки низки спонсорів. Серед учасників були представники міжнародного фінансового та банківського секторів, приватного бізнесу, а також представники українського уряду та місцевої влади України.
Лондонський форум, спираючись на домовленості та структури керівного форуму, що відбувся в Лугано на початку цього року, мав на меті сформувати систему реконструкції України після припинення бойових дій.
Поки війна Росії проти України продовжується, і на країну спрямовуються нові й нові хвилі російських ракет, відновлення величезної кількості об’єктів інфраструктури, зруйнованої агресією Кремля, може видаватись далеким майбутнім.
Однак, усвідомлюючи, що країні необхідно розпочинати відновлення з першого дня після перемоги, український уряд прагне мати надійних партнерів та ефективну систему відбудови завчасно.
Важливість приватного фінансування
Хоч і втішає, що партнери України не покинули її в скрутний час, масштаби поточної роботи є вражаючими навіть для найпотужнішої організації, що фінансується державою. Таким чином, проєкти, що фінансуються з приватних джерел, залишаються пріоритетними.
Сюзан Геранссон, директорка відділу муніципальної та екологічної інфраструктури Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), сказала: «Україна завжди була для ключовою країною в рамках нашої діяльності. Наш портфель становить 4,4 млрд доларів, і 53 % з них припадає на інфраструктуру».
Цього року ЄБРР уже виділив 1,1 млрд доларів і планує надати ще 1,5 млрд наступного року.
Геранссон додала: «Я говорю про енергетичну безпеку та життєво важливу інфраструктуру. Це включає позику на ліквідність «Укренерго» та позики «Нафтогазу» та «Укрзалізниці».
Фінансову допомогу Україні також надає Міжнародна фінансова корпорація (IFC) Світового банку. Вже раніше запропонувавши 2 млрд доларів для фінансування приватного сектора та місцевих органів влади, тепер IFC забезпечує постачання найважливіших товарів і послуг населенню після російських ракетних обстрілів.
Корпорація визнає важливість об’єктивного визначення обсягу коштів, які будуть потрібні Україні для реконструкції, а також забезпечення досягнення цієї мети через визначення пріоритетів і тих секторів, які потребують першочергового фінансування.
Патрік Акато, головний операційний директор IFC, сказав: «Ця аналітична робота є ключовою, і ми повинні починати її прямо зараз».
Перешкоди
Проте питання щодо того, як виглядатиме українська модель державного управління та, зокрема, управління інфраструктурою, продовжують хвилювати західних інвесторів.
Крістофер Маккензі з IST займається ремонтом каналізаційних труб – проблемою, яка набирає в Україні щодалі більших масштабів, оскільки її каналізаційні системи базуються на зношеній інфраструктурі радянських часів. Він говорив про проблеми навколишнього середовища та його «зцілення», з якими жорстко стикнеться країна, якщо не оновити цей життєво важливий сектор інфраструктури.
Приєднуючись до занепокоєння великих інституційних інвесторів, Маккензі висловив стурбованість нинішніми управлінськими структурами, сказавши, що «Київ є вузьким місцем для муніципальної влади. Їм не подобається це чути, але ми як оператори це добре розуміємо».
Можливо, вирішенням перманентної проблеми прозорості врядування в Україні є приватизація. Говорячи про закупівлю каналізаційних труб, Маккензі поставив слушне питання: «Чому ми купуємо всі ці труби в Німеччині. Чому Україна не може налагодити власне виробництво? Що заважає? Можливо, настав час поговорити про приватизацію систем водопостачання та каналізації в Україні».
Попереджаючи занепокоєння інвесторів щодо «втручання» українського уряду в приватні інвестиції, Олександр Грибан, заступник міністра економіки України, підтвердив зобов’язання України щодо приватизації та збереження державних гарантій щодо законних засобів ведення бізнесу.
Інша дискусія, життєво важлива для майбутнього України, стосувалась потреб аграрного сектору.
Говорячи про українських агровиробників, Юлія Берещенко з Astrata висловила занепокоєння щодо спроможності фермерів експортувати продукцію в теперішній час. Експортні зобов’язання України в нинішніх несприятливих умовах становлять 4 млн тонн на місяць. Проте Берещенко висловила сумнів щодо здатності України це забезпечити.
«Пропускна спроможність морських портів знизилася з десяти до п’яти суден на день, і 4 млн тонн за зобов’язаннями можуть виявитись недосяжними. Через суттєве збільшення витрат на логістику дрібні фермери втрачають гроші, оскільки логістика становить від 60 до 70 % загальних витрат».
«Фермери навряд чи зможуть засіяти всю доступну землю навесні, і це матиме величезні наслідки для глобальної продовольчої безпеки. Нам також потрібно тримати морські порти відкритими. Це головна умова виживання українського сільського господарства».
Ключовими проблемами, що призводять до відсутності прогресу, є триваюча війна в поєднанні з повільним просуванням, коли мова йде про великомасштабні інфраструктурні проєкти. Представниця ЄБРР Геранссон розглядає приватний сектор як відповідь на цей виклик. З цього приводу вона сказала: «ЄБРР показав, що здатен схвалювати вдалі проєкти. І ми бачимо, що інвестиційні проєкти у приватному секторі просуваються набагато швидше».
Акато з IFC був більш обережним, також попереджаючи про урядовий аспект інфраструктурних проєктів. Він сказав: «Якщо говорити про те, за яких умов відновлення відбувається швидше – проєкти потрібно добре розробляти, також і з боку уряду. Якщо державні кошти йдуть на підтримку цих проєктів, ми повинні переконатися, що це робиться належним чином»
Нагадування, що війна ще не закінчилася
Учасники форуму також нагадали, з чим щодня стикається Україна.
Віталій Власюк, заступник голови Київської обласної військової адміністрації, окреслив нинішні досягнення уряду у подоланні жахливих російських ракетних атак та розповів про стійкість українського народу, про яку свідчать зокрема й центри незламності, розташовані по всій країні.
Часто не маючи в розпорядженні нічого, окрім наметів із електрогенераторами і пічкою для обігріву, вони забезпечують людям можливість зарядити свої телефони та скористатись життєво необхідним медичним обладнанням. Відомі випадки, коли батьки приводили туди дітей, щоб скористатися інгаляторами або іншими медичними засобами.
Хоча загалом настрій форуму був оптимістичним, величезний масштаб роботи з відновлення та реконструкції України – він оцінюється не менше ніж в 1 трильйон доларів – ставить багато гострих питань, які потрібно буде вирішувати вже найближчим часом.
Оригінал англійською тут
Коментарі (0)