13 грудня виявився непростим днем для українського суспільства та парламенту. Між собою їх розсварив новоприйнятий закон №5655 - про містобудівну реформу. Автори документа стверджують, що вони започатковують важливу реформу, яка допоможе контролювати забудову міст. Натомість критики нового закону стверджують, що закон, навпаки, надає забудовникам можливість безконтрольно робити, що їм заманеться. Хто правий, розібратись наразі непросто.
Що каже влада
Україна роками бореться з проблемами в містобудівній галузі. Великі міста часто страждають через хаотичну, неконтрольовану забудову, що, своєю чергою, частково є наслідком корупції: незаконний продаж земель, незаконні рішення про знесення культурних пам’яток та будівництво на їх місці торгових центрів або житлових будинків тощо. Деякі забудовники мали своїх людей серед представників місцевих влад, які корупційним шляхом допомагали отримувати необхідні дозволи на незаконне будівництво. Найбільш гостро ця проблема постала у столиці - Києві.
2020 року оточення президента Володимира Зеленського дало обіцянку реформувати містобудівну галузь. Для початку було ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію, яку звинувачували в корупційних зв’язках з забудовниками.
Далі почалось опрацювання законопроєкту, який мав регулювати містобудівну сферу. Влітку 2021 р. відповідний законопроєкт №5655 було проголосовано в першому читанні. Далі правки до нього писались протягом року. І вже під час війни Росії проти України було прийнято рішення проголосувати за закон. Адже вже зараз потрібно готувати ґрунт для майбутньої відбудови країни після перемоги.
Підготовкою законопроєкту займалась лідер правлячої партії “Слуга народу” та народний депутат Олена Шуляк і віцепрем'єр-міністр із відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Це складний документ, над яким не один рік працювала велика команда: і представники міністерств, Інспекції з архітектури й містобудування,і представники ринку, експертного та фахового середовища”, - говорить Шуляк.
Вона стверджує, що тепер у руках місцевої влади будуть усі необхідні інструменти, щоб протидіяти хаотичній забудові та незаконному будівництву — аж до демонтажу незаконних об’єктів без рішення суду. “І це покладе край багатьом типовим проблемам українських міст”.
Кубраков додає, що завдяки цифровізації та автоматизації процесів, що запроваджує законопроєкт, докорінно зміниться бізнес-клімат в сфері будівництва, який до цього стійко асоціювався з корупцією, зловживаннями та численними історіями про ошуканих інвесторів.
Відомо, що за прийняття закону виступили в Торгово-промисловій палаті України. Там вважають, що “найбільш важливими є такі нововведення у сфері містобудування, як: тотальна цифровізація процедур, підвищення прозорості всіх процесів у сфері містобудування, розподіл функцій містобудівного контролю та містобудівного моніторингу, підвищення відповідальності за порушення умов містобудування. Це, своєю чергою, має суттєво знизити корупційні ризики у сфері містобудівної діяльності та підвищити рівень довіри міжнародних інвесторів до будівельної галузі”.
За документ проголосували 228 народних депутатів з 226 необхідних. З голосами також допомогли депутати проросійської фракції “Опозиційна платформа - За життя”, що викликало обурення у багатьох українців.
“Ці депутати зараз голосують, на жаль, за багато рішень. Та не всі вони проголосували саме за цей закон”, - коментує Kyiv Post народний депутат від “Слуги народу” Віталій Безгін.
Що кажуть критики
Проти закону виступили аналітики Руху Чесно, організації Наші гроші, Асоціації міст України, архітектори та інші активісти, які виявили багато неточностей в документі. Також відео свого обурення з приводу прийняття закону записували військові, дотичні до містобудівної галузі, які зараз перебувають на фронті.
Найбільше обурення у активістів викликала відсутність будь-якої комунікації з суспільством під час опрацювання закону. Це викликає занепокоєння щодо можливих ризиків. До того ж автори законопроєкту довгий час не надавали документ для ознайомлення перед остаточним голосуванням.
Аналітикиня Руху Чесно Ірина Федорів у своїй статті стверджує, що однією з ключових проблем є те, що громадяни України не зможуть ефективно впливати на відбудову країни, а забудовники будуть контролювати самі себе. Мається на увазі, що забудовник отримає можливість створити власну фірму, яка "контролюватиме" його діяльність. Тим часом прокуратура та органи місцевого самоврядування не зможуть брати у цьому участь.
Наші гроші зауважили, що закон надає багато повноважень Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури, а це може “створити значні корупційні ризики”.
“Можливість відмови громадянам у їх звернені щодо проведення перевірки об’єкта будівництва та взагалі відсутність такої підстави для здійснення нагляду як звернення громадян чи громадських організацій”, - ще одна пересторога аналітиків Наших грошей.
За словами виконавчого директора Асоціації міст України Олександра Слобожана, відсутність чітко (до коми й крапки) визначених норм в законопроєкті збільшує ризики корупції,таким чином зводячи нанівець ідею диджиталізації дозвільної системи в містобудуванні.
Також до законопроєкту були питання і в Національному агенстві з питань запобігання корупції (НАЗК). Ще до другого читання там підготували рекомендації, які мали б допомогти усунути корупційні схеми у процедурі видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, та низку інших зауважень. За інформацією джерел Kyiv Post в НАЗК, 90% рекомендацій автори врахували.
Що буде далі
Одразу після голосування на сайті Офісу президента була створена петиція з вимогою накласти вето на закон. Вона набрала необхідні 25 тис. підписів. Далі - слово за президентом.
Та співрозмовники Kyiv Post в керівництві правлячої партії говорять, що президент підтримує реформу містобудівної галузі, тому підпише закон. Незважаючи на критику.
Але про можливі ризики прийнятого закону там говорять, хоча й обережно.
“Вони є, як і в будь-якому законі”, - сказав Kyiv Post народний депутат від “Слуги народу”, який побажав не розголошувати його імені.
Попередити їх можливо лише черед комунікацію, якої потребують обидві сторони. “В таких конфліктних ситуаціях винні обидві сторони. Законопроєкт – це не тільки законотворчий процес, це і політичний, який, як і в будь-якій країні, має брак довіри в суспільстві. Мені здається, що обидві сторони не допрацювали в контексті взаємного порозуміння і не спробували побудувати діалог. Я прихильник того, що в таких ситуаціях спочатку треба сісти і без камер поспілкуватись. Потім, якщо не виходить, мати публічні консультації, і тільки в крайньому разі застосовувати медійне протистояння. В цьому випадку все було зроблено навпаки”, - говорить Kyiv Post депутат Безгін.
Зараз він закликає обидві сторони провести додаткові консультації з представниками різних позицій. Він не виключає, що насправді проблема не в тексті закону, а в тому, що немає розуміння, що саме пропонується реформою.
Також Безгін розповів, що міжнародні партнери України цікавились законом. “Напередодні я мав зустріч в Посольстві Німеччини з німецькими колегами. Під час години розмови підіймалось питання про реформу. Я озвучив свою позицію, що ключова проблема закону в комунікації. З боку західних партнерів різких застережень не почув”.
Коментарі (0)