Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, зауважив, що інформаційні обмеження роботи парламенту не мають сенсу. Також в інтерв'ю Kyiv Post Железняк підтвердив, що у Верховній Раді немає достатньої політичної волі для позбавлення мандатів колишніх членів забороненої проросійської фракції “Опозиційна платформа - За життя” (ОПЗЖ), оскільки їхні голоси потрібні правлячій фракції “Слуга народу” (СН). Крім того, Железняк розкритикував роботу Митної служби та нещодавно створеного Бюро економічної безпеки, в задачі якого входить боротьба з незаконною торгівлею.
Як змінилася робота парламенту з початку війни? Як проходили перші засідання? Чи була паніка?
Паніки не було, але ми не були готові до першого засідання після початку повномасштабної війни. Я добре пам'ятаю той день. Я був у машині зі своїм колегою, о 5-й ранку ми під'їхали до місця, де мали зібратися, після чого отримали інформацію про нове місце збору.
Це з міркувань безпеки?
Так. І коли ми під'їхали до вказаної будівлі, там були прості охоронці. Ми сказали, що йдемо на засідання парламенту, вони були здивовані, бо нічого про це не знали.
Потім нам повідомили, що спікер і президент прийняли рішення, що голосування має відбуватися в самому парламенті. Всі депутати були в неформальному одязі, з сумками, в яких були важливі документи. Я також мав при собі всі свої документи, павербанк та інші необхідні речі про всяк випадок.
Голосування пройшло дуже швидко. Паніки не було, всі нервували, але намагалися цього не показувати.
Мій колега пішов на зустріч з президентом, але повернувся і сказав, що президента евакуювали. Виглядало це не дуже оптимістично. Після того, як ми отримали інформацію, що голосувань в цей день більше не буде, нас попросили залишатися ближче до Києва.
Чи ховаються депутати у бомбосховищі, коли лунають сирени повітряної тривоги?
Це не завжди так.
Це тому, що ви в цей час голосуєте?
Були випадки, коли під час голосування вмикалися сирени повітряної тривоги, і якийсь час ми продовжували голосування. Після того ми мали дуже неприємні розмови з різними фракціями. і депутатам було сказано, що вони повинні діяти відповідно до парламентського регламенту і знаходитись у бомбосховищі під час тривоги.
На думку активістів, прозорість роботи парламенту та його комітетів знизилася через інформаційні обмеження, зумовлені заходами безпеки. Як ви вважаєте, чи виправдані такі обмеження?
Я вважаю, що це дуже нерозумно. Я не знаю, чому ми обмежуємо інформацію від суспільства, маючи 45 колишніх членів проросійської фракції ОПЗЖ, яка має зв'язки з Росією, і підтвердження від Служби безпеки України, що в парламенті є шпигуни.
Наш ворог дурний, але не настільки, щоб не знати, коли ми проводимо засідання. Обмеження заради безпеки не мають жодного сенсу. Від російських атак нас можуть врятувати лише сирени повітряної тривоги та протиракетні комплекси.
У нашому Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики було прохання від кількох депутатів припинити онлайн-трансляції наших засідань, щоб не давати жодної інформації ворогу.
Ми так і зробили, але відеозаписи наших обговорень потім викладаються на YouTube, де немає жодних обмежень для перегляду цих відео та всього, що ми обговорювали. Отже, ці обмеження, як на мене, не мають жодного сенсу.
Деякі колишні члени забороненої ОПЗЖ досі працюють у парламенті. Чому парламент не позбавив їх мандатів?
Перша причина полягає в тому, що вони голосують в повному складі разом з правлячою коаліцією в парламенті. Якби хтось збирав статистику, то побачив би, що проросійські депутати голосують навіть більш ефективно, ніж члени коаліції.
Вони голосують за все і не створюють собі проблем. Отже, це 45 голосів плюс для фракції СН.
Друге питання - як позбавити їх мандатів. Є три способи це зробити.
По-перше, можна позбавити проросійських депутатів українського громадянства. Ми мали приклад з Вадимом Рабіновичем, членом фракції ОПЗЖ. Він має ізраїльське громадянство, і кілька місяців тому ми проголосували за позбавлення його мандата.
Другою причиною може бути відкриття кримінальної справи і рішення суду. Але навіть Віктор Медведчук, співголова фракції ОПЗЖ, якого обміняли на бійців полку “Азов”, досі залишається народним депутатом.
Також є кейс народного депутата Олексія Ковальова, який відкрито співпрацював з росіянами та, ймовірно, загинув, але він теж залишається депутатом українського парламенту.
Існує 5-6 законопроєктів, які дають парламенту право позбавляти мандатів колишніх членів заборонених проросійських партій, але немає політичної волі, щоб це зробити, тому що це зменшить кількість голосів коаліції.
Чому вони голосують разом з коаліцією? Вони стали проукраїнськими?
Якби ви мали можливість послухати їхні виступи! Вони стали більш ліберальними і проєвропейськими, ніж я.
Пам'ятаю виступ Нестора Шуфрича (ОПЗЖ) в парламенті щодо Стамбульської конвенції. Він був настільки радикальним у деяких питаннях, що я відчув себе комуністом (сміється).
Жарти жартами, але вони голосують, бо бояться сісти у в'язницю. Саме тому вони зроблять все, що попросить Офіс президента.
Колишній член ОПЗЖ Шуфрич досі очолює Комітет з питань свободи слова, хоча активісти вимагають його відставки. Чи планується його зняття з посади?
Наша фракція “Голос” виступала з такою пропозицією. Однак я не думаю, що це можливо через позицію СН. Хорошою новиною є те, що вплив цього комітету близький до нуля. У цьому комітеті три людини, і я вважаю, що його взагалі має бути розпущено.
Розкажіть, будь ласка, про роботу вашого комітету. Які пріоритети та досягнення за ці дев'ять місяців?
Основне завдання на найближчу перспективу - це наповнення державного бюджету. Всі доходи, що надходять до держбюджету, витрачаються на військові потреби - зарплати нашим солдатам і закупівлю техніки.
Якщо порівняти доходи, що надійшли за цей рік, і військові витрати на наступний рік, то вони будуть рівними. Ми не можемо витрачати гроші, які отримуємо від наших міжнародних партнерів, на військові потреби, тому що існують певні обмеження на це.
На жаль, з нещодавно створеним Бюро економічної безпеки України є чимало проблем, які потребують рішень. На жаль, воно не стало Національним антикорупційним бюро України у сфері економічної безпеки. Там дуже багато шахрайства, і ми щомісяця втрачаємо 10-20 мільярдів гривень на нелегальній діяльності - тютюновій, гральній, алкогольній, ухиленні від сплати податків і т.і.
Наступна проблема - це Митна служба. Я вважаю, що митниця - це найбільша проблема нашої економіки. Ми втрачаємо 12-15 мільярдів гривень щомісяця через ухилення від сплати податків. Є дуже багато доказів корупції. Наш Комітет прийняв рішення, що необхідно змінити керівництво Митної служби.
Ці дві установи коштують нашій країні близько 20 мільярдів гривень щомісяця, а це 240 мільярдів гривень на рік, які ми могли б витратити на військові потреби.
Наш Комітет намагається покращити ситуацію, реформувати Митну службу і виконати вимоги, які ставлять міжнародні фінансові організації та МВФ.
Довідково: 14 грудня парламент підтримав створення тимчасової слідчої комісії на чолі з Ярославом Железняком для розслідування можливих порушень законодавства України посадовими особами Бюро економічної безпеки, органів державної влади та інших державних органів, які здійснюють повноваження у сфері економічної безпеки, що могло призвести до недоотримання доходів державним бюджетом та місцевими бюджетами.
Коментарі (0)