Нові українські ракети-дрони влаштували справжнє пекло для росіян

Повідомляється, щонайменше п’ять ракет вдарили по території занедбаного заводу електроніки в промисловому районі Донецька, яке Росія окупувала ще під час першого вторгнення в Україну в 2014 році.

На одному з відео видно, як ракети пікірують і вибухають. Кілька джерел підтвердили щонайменше п’ять ударів і сильні вибухи впродовж менше ніж 30 секунд після 19:30 за місцевим часом.

Судячи з відео, фотографій та коментарів у соціальних мережах, українські ракети не були збиті зенітним вогнем. За кілька хвилин після п’яти вибухів над містом було видно слід однієї зенітної ракети, а також було чутно розрізнені постріли з легкої зброї.

У вівторок Міністерство оборони Росії заявило, що за ніч протиповітряна оборона збила 31 український безпілотник дальньої дії в семи західних регіонах Російської Федерації, але не згадало ні про удар по Донецьку, ні про українські безпілотники, збиті під час атаки в понеділок ввечері.

На знімках видно стовпи сірого диму та дві пожежі, а на одному відео – ракету, схожу на «Пекло», яка пікірує на будівлю на території заводу «Топаз» і вибухає яскраво-помаранчевим спалахом.

Незалежні аналітики підтвердили, що удари були націлені на три комплекси будівель на території «Топазу», який до війни був великим виробником військової електроніки.

Українські військові блогери та основні ЗМІ повідомили, що були уражені три російські командні пункти. Після атаки в чат-групах, пов’язаних із Донецьком, з’явилися зображення уламків ракет, схожих на ракети «Пекло».

За деякими повідомленнями, це були потужні британські крилаті ракети Storm Shadow, але дослідники Kyiv Post виявили, що швидкість ракет, профіль атаки та форма були типовими для українських ракет «Пекло», які відрізняються від британських Storm Shadow.

В небі над Донецьком були помічені й пропелерні дрони «Лютий»,  але всі зафіксовані удари, схоже, були здійснені реактивними дронами.

Українські військові спостерігачі встановили уражені цілі: командний пункт 41-ї загальновійськової армії, головний районний командний пункт, відповідальний за бойові операції російської армії на центрально-східному фронті, та командний пункт 20-ї гвардійської мотострілецької дивізії, головного бойового формування, яке наразі бере участь в атаках на українські позиції на захід від Донецька.

Як повідомило незалежне інформаційне агентство censor.net, дві ракети «Пекло» уразили будівлі НДІ комплексної автоматизації –  центру досліджень заводу «Топаз». Це підтверджує відео, доступне у відкритих джерелах.

У понеділок ввечері офіцер ЗСУ Кирило Сазонов, який часто пише у своєму блозі про війну, написав у Telegram: «Донецьк накривають потужно по різних цілях, але пріоритетом уже точно є завод «Топаз»... Це був радянський військово-промисловий комплекс, там просто багато місця для складів, цехів і персоналу. Тобто ціль велика. Але просочується інформація, що там також був штаб, де сидів хтось із дуже високими погонами».

У грудні 2024 року Україна оголосила про початок серійного виробництва дрона «Пекло» — безпілотника, схожого на крилату ракету з реактивним двигуном. На той час Київ заявляв, що планує виробляти близько 100 таких ракет-дронів на місяць, але відтоді використовував «Пекло» нечасто. Перший підтверджений удар  відбувся в червні 2025 року.

На початку 2025 року українські урядовці повідомили  представникам НАТО, що «Пекло» має дальність 700 км і  швидкість 700 км/год, і що 70% компонентів – вітчизняного виробництва. Розмір боєголовки є військовою таємницею України, але за даними української військової дослідницької групи «Мілітарний», вага вибухівки, виходячи з розмірів «Пекла», становить приблизно 50 кілограмів.

Лояльні Росії донецькі ЗМІ детально висвітлили наслідки удару і підтвердили, що на місто впали реактивні безпілотники – майже напевно «Пекло», але в цих повідомленнях не було інформації про  збитки, завдані російським військовим об’єктам.

За даними місцевого телеканалу «ТВ Донецьк», у результаті українського удару загинули двоє цивільних осіб, 16 дістали поранення, а 18 будівель були пошкоджені, причому, за даними цього джерела, жодна з них не використовувалася військовими. Серед уражених будівель, у яких, за повідомленнями, були  пошкоджені фасади та/або розбиті вікна, були місцева адміністрація, школа, дитячий садок, магазин автозапчастин, багатоповерхові житлові будинки та приватні будинки.

Певно, що головною ціллю українських безпілотників дальньої дії була штаб-квартира в Донецьку, але протягом ночі в інших регіонах Росії повідомлялося про інші випадки проникнення невідомих літальних апаратів у російський повітряний простір і вибухи на землі.

Місцеві ЗМІ повідомили про удар по нафтопереробному заводу та нафтобазі поблизу чорноморського курортного міста Сочі. Губернатор регіону Веніамін Кондратьєв повідомив, що загинула одна цивільна особа, але не надав деталей про місце падіння дрона (або дронів) та про завдані збитки.

Українське інформаційне агентство УНІАН повідомило, що президентський літак, яким зазвичай користується російський лідер Владімір Путін, на момент удару стояв в аеропорту Сочі. Поточне місцеперебування Путіна невідоме, але немає доказів того, що він був ціллю або постраждав під час удару, йдеться в повідомленні.

Українські дрони вдарили по нафтопереробному заводу поблизу села Прохоровка в Бєлгородській області. Про удар і пожежу на НПЗ повідомили як українські, так і російські ЗМІ. Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков заявив у вівторок вранці, що на місце події прибули аварійні служби, і що ситуація під контролем. Знімки з супутникової мережі FIRMS, що належить NASA і стежить за пожежами у світі, показали, що у вівторок понад половина НПЗ у Проховці була охоплена полум’ям, а найінтенсивніше горіли резервуари.

Наприкінці липня Україна розпочала кампанію з метою знищення російських потужностей з переробки нафти, атакуючи нафтопереробні заводи в європейській частині Росії безпілотниками дальньої дії. З того часу, за повідомленнями, було уражено 13 великих заводів, деякі з них – двічі або тричі.

За оцінками Kyiv Post, ці удари зменшили потужності Росії з переробки нафти щонайменше на 20%. Про зупинку нафтопереробних заводів, дефіцит бензину та перебої з постачанням повідомлялося в Самарській області, Бурятії, на Далекому Сході та на острові Сахалін. Про дефіцит пального на заправках у Москві та Санкт-Петербурзі вперше повідомили в понеділок.