Сказати, що 2022 рік був важким – не сказати нічого. Але ми впоралися. І Україна показала всьому світові свою стійкість, хоробрість, креативність та єдність у боротьбі за свободу та демократію.
Особливо це стосується бізнес-спільноти. Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) є найбільшою бізнес-спільнотою в Україні, налічуючи у своєму складі понад 1000 компаній. Заснована в 1999 році, вона є форумом, на якому учасники можуть обговорювати та знаходити рішення загальних проблем, які стосуються бізнесу в Україні.
Kyiv Post поспілкувалася з Анною Дерев’янко, виконавчим директором ЄБА та співзасновником Global Business for Ukraine.
Якою є ситуація в сфері бізнесу на кінець 2022 року?
Усі 310 днів війни підприємства продовжували працювати (деякі понаднормово). Так, це нелегко. В певному сенсі навіть дуже складно – через брак капіталу, руйнування, розрив логістичних ланцюжків, колапс (а інколи й закриття окремих секторів ринку – як сталося, наприклад, з авіаперельотами). Але загалом бізнес продовжує тримати економічний фронт, залишається відданим країні, і це, напевно, найважливіший підсумок року для нас як однієї з найбільших бізнес-спільнот в Україні.
Компанії продовжують підтримувати людей, приблизно 80% продовжують виплачувати зарплату працівникам у повному обсязі, а деякі навіть роблять це авансово чи з доплатами. Компанії продовжують і навіть збільшують підтримку мирних українців та нашої армії. Звісно, у малого та мікробізнесу ситуація дещо гірша, оскільки вони мають менші фінансові ресурси. І все ж більшість підприємств зуміли адаптуватися.
Майже половина великого та середнього бізнесу втратили майно чи активи безпосередньо через бойові дії. Лише 5% підприємств не зазнали збитків. Тим не менш, 83% готові долучитися до післявоєнної відбудови України, тому ми спостерігаємо ще більшу солідарність всередині країни, адже в квітні серед компаній-членів ЄБА таких компаній було 67%.
Які основні виклики наразі постали перед бізнес-спільнотою?
Так, є багато викликів, які гальмують ділову активність.
Перший і найсерйозніший виклик для всіх секторів – відключення електроенергії, інколи це дуже ускладнений доступ до електроенергії, води, зв’язку тощо. Що, відповідно, супроводжується неможливістю планувати на середньострокову перспективу та змушує бізнес корегувати оперативну, а інколи навіть повсякденну свою діяльності.
Згідно з останнім дослідженням ЄБА, за останні два місяці нестабільність електропостачання змусила 66% компаній змінити графік роботи, 40% – скоротити виробництво чи послуги, а 12% – закрити деякі офіси/філії/відділення. Ще 9% призупинили роботу або зачинили частину своїх приміщень. Лише 1% підприємств повністю припинили роботу, а 18% наших компаній відключення електроенергії не торкнулися взагалі або торкнулись незначно. Щоб мінімізувати вплив відключень електроенергії, 86% підприємств встановлюють генератори чи інші ДБЖ, 65% використовують альтернативні джерела зв’язку та Інтернет, 25% передають дані в хмару, а 22% впроваджують заходи кібербезпеки.
Щоб впоратися з відключенням електроенергії, бізнес несе значні витрати. Так, 40% компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації повідомили, що їхні витрати на забезпечення автономності вже склали 50 тис. дол., ще 22% повідомляють про витрати в діапазоні 50-100 тис., 24% – в діапазоні 100-200 тисяч дол., а 14% вже витратили понад 200 тисяч. Проте 72% підприємств стверджують, що тривалий блекаут не змусить їх залишити український ринок.
Наступний виклик – логістика. Ситуація така, що на сьогодні перетин кордону України з ЄС іноді займає до 5 трек-днів. Крім того, порти заблоковані, функціонує лише зерновий коридор, тому підприємства змушені перевозити продукцію залізницею або автотранспортом, що коштує дорожче.
Ще одне питання, на яке варто звернути особливу увагу, це складність виїзду чоловіків з України навіть у короткострокове відрядження (логістика займає близько доби і, що ще гірше, процедура надскладна) та дуже складна процедура бронювання найважливіших працівників від мобілізації.
І останнє, але не менш важливе, це механізм страхування ризиків, що дозволяє інвестувати з приватного сектора. Оскільки нині очевидно, що для того, щоб утримати економічний фронт, потрібен не просто працюючий бізнес, а нові інвестиції. Але в країні війна, тому гарантії інвестицій є обов’язковими.
Однак цей список викликів неповний, ми також можемо додати сюди міграцію працівників та інші проблеми. Втім, можливості теж є – про них поговоримо нижче.
Що можна зробити, щоб полегшити наслідки цих проблем?
Постійний діалог між бізнесом і владою – перша і головна необхідна складова в цьому плані. Оскільки всі питання та проблеми можна вирішити під час спілкування. І, загалом, я маю подякувати українській владі у 2022 році за те, що відбувся діалог і голос бізнесу переважно був почутий. Так, 84% індивідуальних бізнесових справ та 66% колективних ініціатив були успішно вирішені Асоціацією. Використовуючи аргументи, факти та законодавство. Однак досконалості немає меж, тому деякі моменти ще можна покращувати.
Отже, повернемось до пом’якшення викликів.
Щодо першого виклику, пов'язаного з відключенням електрики, води і т.і., на жаль, ми всі розуміємо, що для припинення цих відключень потрібно перемогти божевільного російського сусіда (і ми це зробимо!). Але зараз усім потрібно адаптуватися. І роблячи це разом, ділячись ресурсами, ми можемо стати набагато сильнішими. Коли я спілкуюсь із міжнародними партнерами, мене іноді просять скласти загальний перелік потреб з України в генераторах, кабелях тощо. Тож такий перелік добре було б мати. Зараз окремі галузі економіки, органи влади також іноді повідомляють про свої потреби, через що потенційні донори іноді можуть заплутатись. Більш того, для бізнесу було б круто мати доступ до інформації – яка підтримка була отримана від партнерів, щоб мати можливість подати заявку і отримати необхідне (особливо це важливо для енергетики, яка працює на країну в режимі 24/7, а їхні технічні ресурси все ж таки доволі обмежені).
Тепер щодо логістики. Бізнес рішуче підтримав рішення Спільного координаційного центру в Стамбулі продовжити «Зернову угоду» та залишити коридор для суден з зерном на постійній основі після листопада 2022 року. Водночас підприємці очікують можливості експортувати не лише зерно, а й інші товари, наприклад, метал. Це відразу зменшить навантаження на залізницю, спростить і здешевить логістику. Крім того, було б добре зробити все можливе для розширення «Зернової ініціативи», в тому числі розглянути долучити до неї хаб Миколаївського морського порту, а також збільшити кількість оглядів суден з українською агропродукцією на добу. Паралельно з відновленням судноплавства в Україні настав час подумати про те, як будувати довгострокову співпрацю між Європою та Україною у сфері логістики та розвитку ланцюгів поставок – сприяти нормальному функціонуванню інфраструктури та прискорювати обробку товарів з України (шляхом розширення залізничних колій, будівництва 80 км вузькоколійної залізниці з терміналами на українських станціях, розгортання на всіх пунктах пропуску між Україною та ЄС пунктів перевантаження рухомого складу з широкої колії на вузьку тощо).
Тепер про короткострокові відрядження та порядок бронювання працівників. Вкрай важливо якнайшвидше впровадити новий порядок (у зв’язку з цим уряд має доопрацювати проект цього нового порядку бронювання та затвердити його окремою постановою). Власне, ми як бізнес-спільнота попросили це зробити цього року. Ця нова процедура більш зрозуміла, не буде мобілізаційного завдання, а заброньовані особи зможуть залишати країну для короткострокових поїздок (за наявності відповідних документів). Тому, сподіваюся, так воно і буде, оскільки ясність і відкритість є ключовими в цьому процесі.
Страхування комерційних або інвестиційних ризиків. Це скоріше прохання до органів влади різних країн, міжнародних фінансових інституцій розробити такий механізм. До речі, Німеччина є однією з перших країн, де запроваджено процедуру страхування німецького бізнесу. Ми плануємо у січні провести обговорення із залученими стейкхолдерами. Але я сподіваюся, що інші країни також зможуть долучитись до цього.
І знову про те, з чого ми почали – комунікація є надзвичайно важливою, щоб залишатися консолідованими, і в Європейській Бізнес Асоціації ми працюємо 24/7, щоб допомогати бізнесу спілкуватися з урядом, місцевою владою, один з одним тощо – озвучувати ключові проблеми, вести діалог, намагатися знайти шляхи вирішення проблем і говорити про можливості. Крім того, цього року ми започаткували ініціативу «Глобальний бізнес для України» – не лише для підтримки бізнесу через глобальну мережу та глобальну експансію, а й для того, щоб об’єднати іноземні бізнеси (ще не представлені в країні) навколо України та продемонструвати, скільки можливостей пропонує наша країна.
Отже, можливості – які вони?
ТОП-10 найбільш привабливих галузей в Україні: оборона, агро, IT, логістика, природні ресурси, енергетика, фармація, меблі та деревообробка, промислове виробництво, металургія та металообробка. Інвестиційний потенціал у дуже загальному підрахунку становить близько 460 мільярдів доларів. Україна легко може стати ІТ- та агрохабом, щитом для демократичного світу (ми вже ним є). Крім того, країна має сміливих та високоосвічених людей (70% мають вищу освіту), багаті та різноманітні надра (1-е місце в Європі за площею ріллі), IT-сектор, який щорічно зростає на 20-25%, технології та креатив, різноманітна логістика (морська та річкова, залізниця, авто) тощо.
Крім того, майбутнє України, безумовно, в ЄС. Тому варто вже сіяти насіння, будувати ділові та інші зв’язки в Україні та з Україною прямо зараз, окрім всього іншого, і тому що Україна має дуже вигідне географічне положення та близькість до ЄС. Більше того, після Перемоги України працювати в Україні та з Україною стане ще модніше!
А які ваші бізнес-плани на 2023 рік?
Незважаючи на війну, 99% компаній ЄБA планують продовжувати роботу на українському ринку в 2023 році, а 63% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Водночас лише 12% вважають, що новим інвесторам буде вигідно заходити в Україну.
Керівники компаній розповідають про інвестиційні плани на 2023 рік для підтримки власного бізнесу – у зарплати, податки, сталий розвиток, цифрові технології, внутрішні процеси, енергоефективність та логістику. Найпопулярнішими галузями для інвестицій залишаються сільське господарство, ІТ, фармацевтика, транспорт і FMCG. Є підприємці, які планують інвестувати у військовий/оборонний сектор.
Очолює список факторів, що негативно впливають на інвестиційний клімат, триваюча повномасштабна військова агресія Росії проти України, за якою йдуть атаки на українську енергосистему та корупція. Тому ми як країна повинні дуже серйозно подумати про прозорість і чесність – оскільки ці два фактори здатні або зміцнити довіру до нас, або зруйнувати її (останнього ні в якому разі не можна допустити).
Отже, підводячи підсумки, цей рік, безперечно, зробив усіх нас сильнішими та ще більш адаптивними. Щодо перспектив 2023 року бізнес поки досить стриманий, скоріш за все, наступний рік буде важким, але потім настане час розвитку (тому Європейська Бізнес Асоціація в Україні готова підтримати бізнес настільки, наскільки це буде потрібно в цей непростий час). Водночас я закликаю світовий бізнес дослідити можливості, які може запропонувати Україна, та приєднатися до ініціативи «Глобальний бізнес для України», міжнародних партнерів – продовжувати підтримувати Україну, а українську владу – продовжувати діалог. Адже разом ми набагато сильніші, ніж нарізно! Слава Україні!
Коментарі (0)