Свято Введення у храм Пресвятої Діви Марії — це одна з найважливіших подій річного літургійного кола, яку Православна та Греко-Католицька Церкви шанують як Дванадесяте свято. Воно відзначається 21 листопада за Новоюліанським календарем. Цей день, відомий у народі як Третя Пречиста, має глибоке духовне коріння, що сягає перших століть християнства, і тісно переплітається з народними традиціями, пов’язаними з початком зими.
Введення у храм Пресвятої Богородиці: Третя Пречиста
Історична основа свята ґрунтується на священному Переданні, включно з Протоєвангелієм Якова. Як свідчить передання, бездітні праведники, Іоаким та Анна, вимолили собі дитину й дали обітницю присвятити її Богові. Коли Діві Марії виповнилося три роки, батьки урочисто привели Її з Назарету до Єрусалимського храму.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Ключовим моментом історії є не просто прихід дитини до храму, а входження Її у Святеє Святих. Це була особлива частина храму, куди дозволялося входити лише первосвященнику, і то лише один раз на рік. Первосвященник Захарія, батько Іоанна Хрестителя, побачивши провидіння Боже, не побоявся ввести трирічну Марію до цього місця таїнства. Цей вчинок є символічним, він вказує на особливу місію, яка чекала на Діву Марію: Вона мала стати живим, одухотвореним храмом, вмістилищем Сина Божого. Вона стала єднальною ланкою між Небом і землею.
Богословське значення Введення дуже багатогранне. Це свято відзначає початок шляху до прийняття Спасителя. Фактично, саме з цього моменту розпочалося духовне приготування Діви Марії до великої таємниці Боговтілення. Вона залишалася при храмі, де перебувала під наглядом, зростаючи у чистоті, молитві та послуху, готуючи себе стати гідною Матір’ю Христа. Відвідування храму та участь у святковому Богослужінні є головною та найважливішою традицією свята Введення у храм Пресвятої Богородиці.
Для вірян це свято несе глибокий моральний урок. Воно вчить про важливість виконання обітниць, про необхідність виховання дітей у вірі та про безумовну цінність присвячення свого життя, або його частини, служінню Богові. Свято Введення у храм Пресвятої Богородиці нагадує громаді про обов’язок духовного виховання дітей, про цінність чистоти та слухняності як основи для формування гідної особистості, у тому числі й майбутнього члена суспільства. Фактично, свято висвітлює значення інвестування в майбутні покоління через віру та моральні норми.
Традиції та народні прикмети свята
Оскільки свято припадає на Різдвяний піст, церковний устав передбачає певне послаблення. Вірянам дозволяється вживати рибу та вино, що робить святкову трапезу більш урочистою у скромних умовах посту.
У народній традиції Введення вважається переломним моментом — днем, коли зима остаточно вступає у свої права. Звідси й приказка: «Введення прийде, зиму приведе». Існує давній звичай за допомогою погодних прикмет визначати майбутній врожай. Окрім того, існує звичай «полазника»: вважалося, що як пройде свято і хто першим зайде до хати, таким буде рік. Якщо зайде чоловік, це віщувало добробут, а якщо жінка — могла бути й недобра прикмета. Усі польові роботи годилося завершити до цього дня, оскільки земля, за народним повір’ям, «починає відпочивати».
Введення, як і будь-яке велике церковне свято, вимагає відкласти світські клопоти та присвятити час духовному. Категорично забороняється важка фізична праця, включно з роботою по господарству, шиттям, пранням чи рукоділлям. Народні повір’я застерігають від позичання чи давання грошей у борг, щоб не віддати свою удачу. Найголовнішою, однак, є заборона на злість, лайку, заздрість і пліткування, оскільки цей день має бути наповнений миром, радістю та вдячністю Богові за дар Пресвятої Діви Марії.
