Піротехнічні підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) продовжують очищувати українську землю від смертоносного залізяччя, залишеного російськими окупантами. З моменту початку повномасштабного вторгнення РФ сапери виявили та знищили 638 086 вибухонебезпечних предметів.
Про це повідомляє пресслужба ДСНС.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
ДСНС показала статистику розмінування за час війни
За даними відомства, обсяг роботи, виконаної фахівцями, вражає масштабами. За час великої війни піротехніки обстежили територію загальною площею понад 194 549 гектарів.
Серед сотень тисяч знешкоджених боєприпасів трапляються і вкрай потужні зразки. Зокрема, саперам вдалося ліквідувати 5 051 авіаційну бомбу.
Географія розмінування: де працювали найчастіше
Статистика виїздів свідчить про те, що найбільш замінованими або забрудненими вибухівкою залишаються прифронтові та деокуповані регіони. Найчастіше піротехнічні підрозділи залучалися до робіт у таких областях:
- Харківська область − 53 300 разів;
- Херсонська область − 28 090 разів;
- Донецька область − 18 325 разів;
- Київська область − 16 574 рази;
- Миколаївська область − 12 586 разів;
- Чернігівська область − 8 479 разів;
- Сумська область − 7 094 рази.
Процес очищення територій не зупиняється ні на день. Лише протягом минулої доби піротехнічні підрозділи ДСНС залучалися до виконання завдань 31 раз.
За цей короткий проміжок часу фахівці виявили, вилучили та успішно знешкодили 22 вибухонебезпечні предмети, обстеживши при цьому територію площею 19,74 га.
Майже 1380 людей постраждали через міни та вибухівку за майже 4 роки війни
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні зафіксовано 1 374 випадки травмування або загибелі людей внаслідок підриву на мінах та інших вибухонебезпечних залишках війни. Cтатистика включає 140 дітей.
Із загальної кількості постраждалих (1 374 особи) дорослих − 1 234.
Фахівці також навели детальний розподіл жертв за родом діяльності, який демонструє найбільш вразливі категорії населення:
-
Фермери − 250 осіб (найбільша група ризику);
-
Безробітні − 153 особи;
-
Працівники критичної інфраструктури − 141 особа;
Advertisement -
Учні − 131 особа;
-
Пенсіонери − 127 осіб;
-
Водії − 88 осіб.
