У неділю в Вірменії проходять парламентські вибори, які можуть стати випробуванням для прозахідного курсу прем’єр-міністра Нікола Пашиняна на тлі загроз та звинувачень у втручанні з боку колишньої імперської метрополії - Росії.
Вірменія та Росія технічно є союзниками. Але Москва порівнює прагнення колишньої радянської республіки до вступу в ЄС із тим самим шляхом, який, на її думку, став причиною вторгнення в Україну у 2022 році.
Вибори відбуваються після років потрясінь, що тривали з моменту приходу Пашиняна до влади в результаті вуличної революції 2018 року.
Ця невелика кавказька країна досі не оговталася від військового захоплення Карабаху її давнім ворогом — Азербайджаном.
Конфлікт завершився у 2023 році, коли азербайджанська армія взяла під контроль анклав, а більшість вірменського населення втекла.
Пашинян представив голосування як вибір між тривалим миром з Азербайджаном або поверненням до війни.
51-річний політик також прагнув послабити залежність Вірменії від Москви, яка не надала допомоги під час карабаського конфлікту.
Він призупинив участь у очолюваному Росією безпековому блоці, поглиблюючи зв’язки з Європейським Союзом та Сполученими Штатами, і поставив Вірменію на шлях до можливого членства в ЄС.
У той час як президент США Дональд Трамп запропонував свою «ПОВНУ підтримку на переобрання» «великому другові та лідеру» Пашиняну, Москва обурилася можливою втратою ще одного союзника у своєму задньому дворі.
Станом на 10:00 явка на виборах склала 33,84%, повідомила Центральна виборча комісія.
«Ми приймемо будь-який вибір, зроблений народом», — сказав Пашинян журналістам на виборчій дільниці в Єревані після голосування.
Він пообіцяв, що Вірменія проводитиме збалансовану зовнішню політику після виборів, наголосивши, що «не йдеться про вибір» між Росією та Заходом.
У травні президент Росії Володимир Путін зробив гостру заяву: «Ми всі бачимо, що зараз відбувається з Україною... Як це все почалося? Зі спроби України приєднатися до ЄС».
Кремль звинувачують у спробах вплинути на результати голосування.
Аналітики відзначають поширення дезінформації в інтернеті, хакерські атаки та прокремлівські наративи, що зображують співпрацю із Заходом як небезпечну.
За кілька тижнів до голосування Росія заборонила імпорт низки товарів з Вірменії. Це розцінюється як крок, спрямований на посилення економічного тиску на країну.
А вірменські чиновники попередили, що «вороги свободи» фінансують пропагандистські заходи.
«Нерозсудливий порив»
Пашинян наголошував, що не хоче розриву з Москвою.
Але передвиборча кампанія була битвою за геополітичне майбутнє Вірменії.
Пашинян та його головні опоненти звинувачували один одного у ризику розпалити новий конфлікт.
Пашинян заявив виборцям, що Вірменія може зіткнутися з «катастрофічною війною» з Азербайджаном вже за кілька місяців, якщо його партія «Громадянський договір» - яка лідирує в опитуваннях - не зможе забезпечити собі значну більшість.
Його опоненти стверджують, що така риторика є нагнітанням страху.
Опозиційний альянс «Вірменія» колишнього президента Роберта Кочаряна звинуватив правоохоронні органи у «перешкоджанні виборчому процесу» та затриманні членів його передвиборчої команди.
Прокуратура заявила, що було порушено 165 кримінальних справ щодо «випадків ймовірного перешкоджання виборчому процесу».
Самвел Карапетян, російсько-вірменський бізнесмен-мільярдер, чия партія «Сильна Вірменія» посідає друге місце в опитуваннях, відкинув звинувачення, що він поверне Вірменію в орбіту Росії. Але попередив про «безрозсудне поспішання» Пашиняна на Захід.
Карапетян перебуває під домашнім арештом з минулого року за звинуваченням у підготовці державного перевороту - звинувачення, які він відкидає як політично вмотивовані.
Західна Європа майже не приховує, кому вона бажає перемоги.
Під час гучного візиту в травні французький президент Еммануель Макрон висловив підтримку Пашиняну, назвавши вірменського лідера своїм близьким другом.
«Голосували за мир»
Залишається незрозумілим, чи зможе партія Пашиняна забезпечити дві третини парламентської більшості, необхідні для ухвалення конституційних поправок, яких вимагає Азербайджан як умови для остаточного мирного договору.
Демократичний досвід Пашиняна також є предметом голосування.
Через вісім років після того, як він прийшов до влади з обіцянкою розвалити олігархічну систему Вірменії, він стикається зі зростаючими звинуваченнями у відступі від демократії.
Проте для багатьох вірмен опозиція досі асоціюється з російським впливом та олігархами.
«Я голосував за мир. Тільки Пашинян може принести мир», – сказав AFP один із виборців, 63-річний ремісник Акоп Акопян.
Інший виборець, 59-річний інженер-механік Хачатур Мовсісян, розповів, що підтримав опозиційну партію, «бо країна і всі ми потребуємо змін - у зовнішній політиці, внутрішній політиці та переговорах з Азербайджаном».
