За попередніми результатами парламентських виборів, попри погрози та втручання Москви перемагає партія прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, що може закріпити його прозахідний курс.
Вірменія та Росія технічно є союзниками, але Москва порівняла амбіції цієї колишньої радянської республіки щодо вступу до Європейського Союзу з тим шляхом, який, як вона стверджує, спричинив її вторгнення в Україну в 2022 році.
Після підрахунку бюлетенів на 32,2% виборчих дільниць правляча партія «Громадянський договір» випереджала альянс «Сильна Вірменія» російсько-вірменського мільярдера Самвела Карапетяна (51,2% проти 23%). Дві інші опозиційні сили — альянс «Вірменія» експрезидента Роберта Кочаряна та партія «Процвітаюча Вірменія» — також долали виборчий бар’єр, набравши відповідно 9,9% та 4,1% голосів.
Як повідомила Центральна виборча комісія, явка склала 59%.
Пашинян привітав «історичну перемогу своєї партії, яка забезпечить вічність та розвиток Вірменії», і пообіцяв «продовжувати курс на зближення з Заходом», одночасно розвиваючи відносини з Росією.
«Вірменський народ проголосував за регіональне процвітання та співпрацю, і я сподіваюся на позитивну реакцію Туреччини та Азербайджану», — заявив він на пресконференції, додавши, що «потрібно інституціоналізувати мир між Вірменією та Азербайджаном».
Він також пообіцяв «остаточне викорінення злочинно-олігархічної системи з Вірменії», заявивши: «Лідери цих сил мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності».
Вибори відбулися після років потрясінь з часу приходу Пашиняна до влади в результаті вуличної революції 2018 року.
Ця невелика кавказька країна досі не оговталася від військового захоплення Карабаху її давнім ворогом – Азербайджаном.
Конфлікт завершився у 2023 році, коли азербайджанська армія захопила контроль над анклавом, а більшість вірменського населення втекла.
Пашинян назвав ці вибори вибором між тривалим миром з Азербайджаном або поверненням до війни.
51-річний політик також прагнув послабити залежність Вірменії від Москви, яка не надала допомоги під час Карабаського конфлікту.
Президент США Дональд Трамп висловив свою «ПОВНУ підтримку переобрання» «великого друга та лідера» Пашиняна, а Москва обурилася через втрату ще одного союзника на своєму «задньому дворі».
«Ми приймемо будь-який вибір, зроблений народом», — сказав Пашинян журналістам на виборчій дільниці в Єревані після того, як проголосував.
Він пообіцяв, що після голосування Вірменія проводитиме збалансовану зовнішню політику, наголосивши, що «не йдеться про вибір» між Росією та Заходом.
Кремль звинувачують у спробах вплинути на результати голосування.
Аналітики відзначають поширення дезінформації в інтернеті, хакерські атаки та прокремлівські наративи про «небезпеку» співпраці Вірменії з Заходом.
За кілька тижнів до голосування Росія заборонила імпорт низки товарів з Вірменії — це розцінюють як крок, спрямований на посилення економічного тиску на країну.
А вірменські чиновники попередили, що «вороги свободи» фінансують пропагандистські кампанії.
«Безрозсудний поспіх»
Пашинян заявляв, що не хоче розриву з Москвою, але передвиборча кампанія перетворилася на битву за геополітичне майбутнє Вірменії.
Пашинян та його головні опоненти звинувачували один одного в тому, що вони ризикують спровокувати новий конфлікт.
Пашинян заявив виборцям, що за кілька місяців Вірменія може стикнутися з «катастрофічною війною» з Азербайджаном, якщо його партія не зможе забезпечити собі значну більшість у парламенті.
Його опоненти назвали цю риторику нагнітанням страху.
Опозиційні партії звинуватили владу у порушеннях під час виборів та у репресіях, зокрема проти членів їхніх передвиборчих штабів.
Слідчий комітет Вірменії повідомив про відкриття 59 кримінальних справ щодо ймовірних порушень під час виборів — зокрема, щодо багаторазового голосування, та затримання дев’ятьох осіб.
Лідер партії «Сильна Вірменія» Карапетян відкинув звинувачення в тому, що він поверне Вірменію в орбіту Росії, але попередив про «безрозсудний поспіх» Пашиняна у русі на Захід.
З минулого року Карапетян перебуває під домашнім арештом за звинуваченням у підготовці державного перевороту, яке відкидає як політично вмотивоване.
«Голосував за мир»
Пашиняна, який прийшов до влади вісім років тому з обіцянкою розвалити олігархічну систему Вірменії, звинувачують у відступі від демократії, проте для багатьох вірмен опозиція залишається пов’язаною з російським впливом та олігархами.
«Я голосував за мир. Тільки Пашинян може принести мир», — сказав AFP один із виборців, 63-річний ремісник Акоп Акопян.
Інший виборець, 59-річний інженер-механік Хачатур Мовсісян, сказав, що підтримав опозиційну партію, «бо країна і всі ми потребуємо змін — у зовнішній політиці, внутрішній політиці та в переговорах з Азербайджаном».
