У самому серці Відня стоїть пам’ятник чоловікові в козацькому вбранні. В руках він тримає кавник, ніби запрошуючи перехожих на чашку ароматної кави. Це Юрій Франц Кульчицький — уродженець села Кульчиці, що біля Самбора на Львівщині. Герой оборони Відня 1683 року, дипломат, перекладач, людина, з якої почалась історія європейської кави.  

Історики називають його однією з найяскравіших і найцікавіших постатей XVII століття. За переказами, у молодості Юрій Кульчицький певний час перебував серед запорозьких козаків, а під час одного з походів потрапив у турецький полон. Там він вивчив турецьку мову і звичаї Османської імперії та познайомився з напоєм, який згодом приніс йому світову славу — кавою. Після звільнення з полону він працював перекладачем і купцем, а після перемоги над османською армією заснував у Відні свою торгову компанію, де торгував східними товарами: шовком, килимами та дорогоцінними прикрасами. Був поліглотом – зокрема, вільно володів німецькою, угорською, турецькою, румунською та низкою слов’янських мов. 

Advertisement

Юрій Кульчицький. Гравюра (1683 р.)

Advertisement

Місія, що врятувала Відень

У 1683 році величезна Османська армія на чолі з султаном Мехмедом IV взяла в облогу Відень. Юрій Кульчицький від самого початку брав активну участь в обороні міста, але був поранений у бою. У місті закінчувалися боєприпаси і продовольство, і для його порятунку було необхідно передати союзникам звістку про критичне становище. Виконати цю надзвичайно небезпечну місію зголосився Юрій Кульчицький. Перевдягнувшись у турецький одяг, він разом із «слугою» пройшов крізь ворожий табір, наспівуючи турецькі пісні. Проте це ще був не кінець. Почався сильний дощ, який не вщухав аж до наступного дня, а потім, вже на березі Дунаю, який потрібно було ще переплисти, його і побратима обстріляли свої ж – австрійці, які прийняли їх за османів. 

Advertisement

Недовіра до кур’єрів зникла лише після прочитання принесених із Відня листів. Повідомлення одразу ж надіслали військам герцога Карла Лотаринзького. Завдяки цьому союзники дізналися, що місто ще тримається й потребує негайної допомоги.  

12 вересня 1683 року об’єднане військо на чолі з польським королем Яном III Собеським завдало османам нищівної поразки в битві під Віднем. Ця перемога зупинила подальше просування Османської імперії в Центральну Європу і стала однією з найважливіших подій європейської історії. А одну з ключових ролей у битві за Відень відігравали українські козаки. Як саме, можна дізнатися тут.

Advertisement

Картина «Битва під Віднем» польського художника Юзефа Брандта (1873) Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/bytva-1683-viden-yuri-kulchytsky-kava-lehendy/32584428.html

Нагорода, яку ніхто не зрозумів 

За свій подвиг Кульчицький отримав відзнаки, гроші, будинок і посаду імператорського перекладача. Але найбільш дивним для сучасників став його вибір серед військових трофеїв. Він попросив віддати йому 300 мішків зерен, знайдених у турецькому таборі. Більшість австрійців вважала їх кормом для верблюдів і дивувалася, чому герой так радіє цьому «непотребу». Ті зерна були кавові.  

Невдовзі Кульчицький відкрив у Відні кав’ярню «Hof zur Blauen Flasche» (Під синьою пляшкою), яку часто називають однією з перших кав’ярень міста. Спочатку віденці не сприймали гіркий чорний напій. Тоді Кульчицький почав додавати до кави цукор і молоко, роблячи її м’якшою та приємнішою на смак. Саме цей рецепт згодом став основою знаменитої віденської кави. Шанувальників цього напою ставало більше, а сам новоспечений «бариста» обслуговував відвідувачів в османському вбранні, чим додавав своєму закладу оригінальності.

Advertisement

«Під синьою пляшкою», сцена з віденської кав’ярні. Близько 1900 р. Автор невідомий

Advertisement

Легенда про «круасан»

З ім’ям Кульчицького пов’язана одна популярна легенда. Розповідають, що він запропонував подавати до кави рогалики у формі турецького півмісяця. Таким чином кожен відвідувач його кав’ярні ніби «відкушував» шматок від символу османів. Хоча історики досі дискутують щодо походження сучасного круасана, ця легенда міцно закріпилася у віденській культурній пам’яті.  

Пам’ять, що живе століттями

Юрій Кульчицький помер у Відні 19 лютого 1694 року. Проте пам’ять про нього не зникла. У 1883 році, до 200-річчя перемоги над османами, на вулиці Відня, названій на його честь – Kolschitzkygasse – встановили бронзовий пам’ятник. Є у Відні й пам’ятні дошки та інші меморіальні місця, пов’язані з його життям.  

Пам’ятник Юрію Кульчицькому у Відні. Фото: Facebook

Для українців Кульчицький є символом того, як одна людина може вплинути на хід історії. Він був не лише героєм війни, а й культурним новатором, який поєднав Схід і Захід через чашку кави. Сьогодні мільйони людей в усьому світі насолоджуються віденською кавою, навіть не здогадуючись, що біля витоків цієї традиції стояв наш галичанин.

Коли туристи проходять повз пам’ятник Кульчицькому, вони бачать людину з кавником у руках. Але насправді перед ними — не просто власник кав’ярні. Перед ними – дипломат, розвідник, козак-легенда, який подарував Європі одну з її найулюбленіших традицій.