Брюсселю слід бути «обережним» зі своїми планами змусити нові країни чекати надання їм повного права голосу. Про це в інтерв’ю Euractiv заявила міністерка закордонних справ Ісландії, де має відбутися референдум щодо відновлення переговорів про вступ до ЄС.
ЄС слід з обережністю ставитися до ідеї запровадження випробувального періоду для майбутніх членів перед наданням їм повного права голосу та права вето, зазначила Торгердур Катрін Гуннарсдоттір, попередивши, що такий підхід зробить членство менш привабливим.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Відповідаючи на запитання про нещодавні пропозиції обмежити можливість нової країни-члена використовувати право вето з таких чутливих питань, як оподаткування та зовнішня політика, Гуннарсдоттір зазначила, що ця ідея «не надто добра», і попередила, що ЄС має «бути обережним, рухаючись цим шляхом».
ЄС пропонує продовжити захист для українців до 2028 року — але не для ухилянтів
Ця дискусія набрала обертів, оскільки столиці країн ЄС шукають способи запобігти блокуванню окремими державами-членами важливих рішень — особливо після багаторічної угорської обструкції України. Гуннарсдоттір зазначила, що розуміє, чому Брюссель розглядає можливість запровадження запобіжних заходів після «16 років правління Орбана» — особливо коли йдеться про те, щоб одна країна не могла заблокувати підтримку України.
29 серпня в Ісландії відбудеться референдум, на якому громадяни висловлять свою згоду чи незгоду з поновленням переговорів про вступ до ЄС. У разі згоди буде друге голосування.
Нові пропозиції щодо «захисних заходів» для нових членів були відкладені до вересня, щоб уникнути суперечок до референдуму.
Гренландський момент
Як показали результати останнього опитування, проведеного на початку цього місяця, більшість ісландців, хоча й непереважна — 53,1% — проголосувала би за поновлення переговорів із Брюсселем.
Ісландія подала заявку на членство в ЄС у 2009 році після фінансової кризи, але у 2013 році переговори зайшли в глухий кут, і Рейк’явік відкликав свою заявку.
Ісландія вже входить до Європейського економічного простору, що надає їй доступ до єдиного ринку, водночас вимагаючи прийняття значної частини законодавства ЄС без проведення офіційного голосування в Брюсселі. Спочатку ісландський уряд обіцяв провести референдум не пізніше 2027 року, але вирішив прискорити цей процес.
«Торгівля та бізнес дедалі частіше використовуються як зброя у зовнішній політиці», — зазначила Гуннарсдоттір, вказавши насамперед на зміни в геополітичному кліматі.
Коли Трамп заявив претензії на данську територію і виступив з погрозами, європейські країни зайняли «дуже тверду й чітку» позицію на підтримку Данії та права мешканців Гренландії на самовизначення. «Для нас було важливо побачити, що союз може підтримати своїх союзників», – сказала очільниця данського уряду, але наголосила, що поновлення руху до членства в ЄС «аж ніяк не є» відходом від Вашингтона, і назвала США «великим другом Ісландії».
Ісландія є одним із засновників НАТО і не має постійної армії, але має оборонну угоду зі США. «Ми робимо те ж, що й інші країни: розширюємо основу нашої оборони», — зазначила вона, маючи на увазі оновлені або нові домовленості з питань безпеки з Канадою, ЄС, Німеччиною та Фінляндією.
Проблеми з кроною
Гуннарсдоттір вважає, що найнагальнішим аргументом на користь членства в ЄС є економічні міркування. Ісландія стане першою країною, яка приєднається до блоку як чистий платник з 1995 року, коли до нього увійшли Швеція, Австрія та Фінляндія.
Однак, за словами Гуннарсдоттір, повноправне членство в ЄС вимагатиме лише «трохи більше» видатків на додачу до тих, які платить за угодою про ЄЕП, але тут не враховуються ширші витрати, пов’язані з ісландською валютою.
«Ісландія десятиліттями страждає від високої інфляції та високих процентних ставок. Єдині дві країни, де процентні ставки вищі, ніж в Ісландії, – це Росія та Україна, і це багато про що говорить», – сказала вона.
На її думку, вступ до ЄС та можливий перехід на євро забезпечать «більшу економічну стабільність» ісландським домогосподарствам.
Досить самовпевнена
Гуннарсдоттір заявила, що дедалі більше впевнена: Ісландія зможе домогтися вигідної угоди про вступ, якщо уряд отримає від виборців мандат на проведення переговорів.
«Ісландія має сильні переговорні позиції. Я цілком упевнена, що ми дійсно зможемо домогтися [вигідної угоди] на благо ісландського народу».
Вона зазначила, що переговорна позиція Ісландії покращилася порівняно з її останньою спробою вступу, коли країна тільки-но оговтувалася від фінансової кризи. Цього разу, за її словами, ЄС зацікавлений у тому, щоб продемонструвати, що розширення не обмежується східним та південно-східним напрямками, а може поширюватися й на північний захід:
«Очевидно, що Європейський Союз хоче показати, що здатний розширюватися».
