ЄС готує новий формат інтеграції для України до вступу в Союз

Європейська комісія готує план, який дозволить країнам-кандидатам на вступ до ЄС отримати частину економічних переваг ще до офіційного членства. У Брюсселі шукають способи прискорити розширення Євросоюзу, не знижуючи вимог до кандидатів.

Як повідомляє Politico, ініціатива є частиною стратегії Єврокомісії щодо «поступової інтеграції». Вона передбачає, що країни-кандидати отримуватимуть ширший доступ до програм ЄС у міру впровадження реформ у процесі підготовки до вступу.

Серед можливих переваг — доступ до окремих програм фінансування ЄС, преференційні умови торгівлі та частковий доступ до єдиного ринку. Обсяг цих переваг визначатиметься індивідуально залежно від прогресу кожної країни у проведенні реформ та її наближення до норм ЄС.

Ініціатива має підтримати зацікавленість країн-кандидатів у продовженні реформ, пропонуючи їм відчутні переваги ще до завершення переговорів про вступ, які нерідко тривають роками.

Більше по темі

Війна в Україні: чи повинна Європа виступати посередником?

Провідні європейські медіа та аналітики активно обговорюють можливість початку переговорів щодо припинення війни в Україні.

Як зазначає Politico, такий підхід також покликаний утримати країни-кандидати, зокрема Україну, в активному переговорному процесі без обіцянок швидкого вступу. Попри широку політичну підтримку, переговори про членство України, ймовірно, триватимуть ще не один рік.

На відміну від попередніх пропозицій так званого «зворотного розширення», які передбачали надання країнам-кандидатам окремих політичних прав ще до повноправного вступу й не здобули підтримки держав-членів, нова ініціатива зосереджена виключно на економічній інтеграції.

Пропозиція вже отримала певну політичну підтримку: раніше схожі ідеї, покликані зберегти темпи розширення ЄС, підтримали Франція та Німеччина.

Водночас Україна та Чорногорія виступили проти концепції «полегшеного членства». Київ наголошує, що будь-які проміжні механізми не повинні перетворитися на альтернативу повноправному членству в ЄС.

Наразі статус офіційних кандидатів на вступ до ЄС мають дев’ять країн. Найближчою до членства вважається Чорногорія, тоді як Україна та Молдова вже розпочали переговори про вступ.

Очікується, що лідери ЄС повернуться до цього питання на засіданні Європейської ради в жовтні. Тоді держави-члени можуть вирішити, чи просувати ширшу модель поступової інтеграції.

Тим часом переговорний процес щодо вступу України триває. Усі переговорні кластери вже готові, і їх можуть відкрити до середини липня, повідомив віцепрем’єр-міністр Тарас Качка.

За його словами, для відкриття решти п’яти кластерів не потрібні жодні додаткові рішення. Тепер усе залежить від координації між усіма 27 державами-членами ЄС. Україна розраховує, що кластери відкриють до літньої перерви в роботі інституцій Євросоюзу.

Качка додав, що Київ бачить широку політичну підтримку серед держав-членів ЄС і вважає реалістичним вступ до Союзу до 2030 року, якщо темпи реформ збережуться.

За його словами, з огляду на досвід попередніх хвиль розширення, після повноцінного початку переговорів процес вступу може тривати близько двох — двох з половиною років. Україна планує виконати всі необхідні критерії до 2027 року.

Втім, за даними Politico, Угорщина затримує один із ключових процедурних етапів, блокуючи спільний лист, який мав би підтвердити одностайну підтримку з боку всіх держав-членів. Оскільки вступ до ЄС потребує одностайного схвалення, саме Будапешт залишається головною перепоною для швидкого просування України до членства в ЄС.

Наприкінці травня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував надати Україні статус «асоційованого члена» ЄС ще до повноправного вступу. За його задумом, Україна отримала б представництво на самітах ЄС, у Європейській комісії та Європейському парламенті, але без права голосу. Також Київ міг би отримати доступ до частини бюджету ЄС і скористатися механізмом взаємної допомоги.

Мерц стверджував, що ця модель дозволить Україні тісніше інтегруватися в ключові інституції ЄС, поки повноправний вступ відкладається через політичні та процедурні перешкоди, і наголошував, що це не є «полегшеним членством». Водночас Київ виступив проти цієї пропозиції.