Вчені чеського університету досліджують, чи зможе трава певного виду оживити уражені війною знамениті українські ґрунти та зробити їх придатними для сільськогосподарського використання.
Україну часто називають житницею Європи, оскільки має надзвичайно родючі чорноземи, завдяки яким вона стала одним із провідних виробників та експортерів зерна.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Однак майже чотири з половиною роки запеклих боїв призвели до забруднення значної частини цих славнозвісних сільськогосподарських угідь.
У рамках фінансованого НАТО проєкту чеський університет імені Яна Євангеліста Пуркіне (UJEP) досліджує, чи може трава певного виду — гігантський міскант — виводити з ґрунту нафтопродукти, вибухові речовини, мікроелементи та інші шкідливі речовини.
«Мета полягає у відновленні забруднених територій з одночасним виробництвом біомаси», — розповів AFP еколог UJEP Йозеф Трогль на невеликому експериментальному полі на території колишньої чеської буровугільної шахти.
Рютте анонсував оборонні контракти й нові рішення щодо України на саміті НАТО
Гігантський міскант походить зі Східної Азії, але його вирощують по всій Європі для отримання біомаси, яку використовують для опалення.
Очищення ґрунту займає роки, але вчені вказують на багатообіцяючі перші результати.
Ця трава «здатна рости на деградованих і забруднених ґрунтах» і «утворює розгалужену кореневу систему, яка може накопичувати метали, водночас відновлюючи органічну речовину ґрунту», — розповіла AFP Ембер Морріссі, біологиня з Університету Західної Вірджинії, співавторка нещодавно опублікованого дослідження про гігантський міскант.
Забруднювачі утримує коріння рослини, що виростає до чотирьох метрів, а її надземна біомаса, залишається здебільшого чистою.
Швидкий фотосинтез
«Ця рослина також передає у ґрунт через коріння до 40 відсотків органічної речовини, яку вона виробляє в процесі фотосинтезу, , що набагато більше, ніж у інших сільськогосподарських рослин», — зазначив Трогль з UJEP.
Фотосинтез — це процес, під час якого рослини перетворюють вуглекислий газ на кисень і багату на вуглець глюкозу.
Гігантський міскантус, що має такий же швидкий фотосинтез, як і кукурудза чи цукрова тростина, здатний утримувати вуглець у ґрунті, сприяючи його відновленню.
«Тут гумус утворюється краще, а родючість ґрунту вища, ніж під іншими рослинами», — зазначив Трогль, додавши, що ця трава «сприяє швидшому розкладанню органічних забруднювачів, таких як нафта, ґрунтовими мікроорганізмами».
Проєкт UJEP реалізується з 2023 року і є частиною програми НАТО «Наука заради миру та безпеки», спрямованої на запобігання «екологічним наслідкам військової діяльності».
Команда під керівництвом уродженки України Валентини Підліснюк, професорки UJEP, наразі вирощує гігантський міскант у Ворзелі поблизу Києва.
«Ця територія була окупована російськими військами в період з лютого 2022 року, звільнена у квітні 2022 року, а восени 2022 року там провели розмінування», — розповіла Підліснюк агенції AFP.
За її словами, були зафіксовані «порушення структури ґрунту, втрата рослинності, ущільнення та порушення функцій екосистеми».
Проєкт має на меті «сприяти екологічній регенерації колишніх військових об’єктів, одночасно пом’якшуючи наслідки зміни клімату шляхом впровадження передової фітотехнології (вирощування гігантського місканта) на забруднених війною землях».
Проведені на сьогодні аналізи виявили «позитивний вплив на біологічні параметри ґрунту та поглинання вуглецю», — додала Підліснюк.
Довгострокова перспектива
Проєкт, що фінансується НАТО на суму 346 000 євро (395 000 доларів) і реалізується у співпраці з канадськими, хорватськими, казахськими, українськими та американськими партнерами, триватиме до наступного року.
Однак Трогль висловив сподівання на продовження терміну реалізації проєкту, оскільки для очищення ґрунту міскантом потрібні роки.
Нещодавнє французьке дослідження тривало 13 років, і його висновком стало те, що «багаторічні біоенергетичні культури в довгостроковій перспективі збільшують запаси органічного вуглецю в ґрунті».
«В ідеалі рослина даватиме достатню кількість біомаси протягом 20–25 років, — сказав Трогль. – «Потім нам доведеться її викопати, але, сподіваємося, ми зможемо використовувати цей ґрунт для звичайного землеробства».
