Історія цієї культурної інституції почалася ще на початку ХХ століття, але сьогодні Київський національний академічний театр оперети переживає одну зі своїх найважливіших трансформацій. Один з найуспішніших українських театрів зарекомендував себе й як активний учасник культурної дипломатії та благодійності.
Історія Київського національного академічного театру оперети починається у 1934 році, хоча дослідники називають одразу дві дати його народження: грудень 1934-го, коли театр відкрився оперетою Карла Целлера «Продавець птахів», та січень 1935 року, коли розпочався перший повноцінний сезон.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Втім, історія самої будівлі ще давніша. Зведений у 1902 році Троїцький народний дім уже за кілька років став осередком українського театрального життя. Саме тут у 1907 році Микола Садовський заснував перший стаціонарний український театр — ця подія стала переломною для національної сцени. До цього українські театральні трупи були переважно мандрівними, а поява постійної сцени відкрила новий етап розвитку українського професійного театру.
Росія атакувала Київ балістикою і дронами: є загибла та поранені
Саме в цих стінах працювали Марія Заньковецька, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Іван Карпенко-Карий, звучали твори Миколи Лисенка, а сам театр став місцем, де формувалося культурне життя української столиці. Тут збиралися письменники, художники, композитори, громадські діячі, працювали мистецькі гуртки та видавалися часописи.
Першим художнім керівником театру став Сергій Каргальський, який послідовно відстоював українську мову на сцені та згодом був репресований сталінським режимом.
Попри понад столітню історію, театр не перетворився на музей. Навпаки — сьогодні він активно модернізується на всіх рівнях. І саме повага до історії у поєднанні з постійним оновленням визначає його нинішню філософію.
Якщо ще кілька десятиліть тому його сприймали передусім як театр класичної оперети, то сьогодні він працює значно ширше — як сучасний музичний театр світового зразка. У його репертуарі співіснують опера, оперета, мюзикли, драматичні вистави, концертні програми, камерні проєкти та експериментальні постановки. Поряд із Великою сценою працюють Stage Lab (експериментальна сцена), Сцена 77, «Театр у фойє» та камерна сцена ім. Івана Козловського на Хрещатику.
«Ми свідомо розширюємо жанрові межі. Сьогодні театр оперети — це не лише класична оперета. Ми хочемо, щоб глядач приходив до сучасного музичного театру, де однаково органічно звучать український мюзикл, світова класика й нові експериментальні постановки», — наголошує Богдан Струтинський, гендиректор і художній керівник Київського національного академічного театру оперети.
Саме ця стратегія багато в чому визначила розвиток театру останніх років і дозволила йому стати одним із найвідвідуваніших музичних театрів України.
Нові постановки як стратегія розвитку
Сьогодні Київський національний академічний театр оперети цілеспрямовано розширює власний репертуар, поєднуючи світові ліцензійні постановки з українськими музичними проєктами. У театрі переконані: сучасна українська музична вистава здатна не лише привертати увагу критиків, а й збирати повні зали.
Одним із найяскравіших прикладів став мюзикл «Тигролови» у постановці Сергія Павлюка, створений під час повномасштабної війни за мотивами роману Івана Багряного. Вистава народилася повністю всередині театру — від музичного матеріалу до сценічного втілення. Над нею працювала молода українська творча команда —композитори Кирило Бескоровайний, Антон Гуманюк, Богдан Решетілов. Театр свідомо дав можливість реалізувати масштабний проєкт новому поколінню композиторів і постановників.
«Ми розуміли, що “Тигролови” — це насамперед культурна місія. Але сталося найкраще, що могло статися: вистава поєднала художню силу з глядацьким успіхом.Для нас це підтвердження, що українські історії можуть бути сучасними, масштабними й комерційно успішними», — говорить комерційна директорка театру Оксана Когут.
Сьогодні вистава «Тигролови» залишається однією з найпомітніших українських музичних постановок останніх років. Вона здобула найпрестижніші нагороди як найкраща музична вистава – «Київську пектораль-2023» та Національну театральну премію «ГРА-2024» .
19, 20 червня та 8 липня відбулася світова прем’єра мюзиклу «Комахи» у постановці Оксани Тараненко – сучасного сценічного втілення легендарної п’єси «З життя комах» братів Чапеків. Це повністю український культурний продукт – від ідеї й до реалізації.
Композитор Іван Небесний і лібретист Микола Бровченко створили фантасмагоричну історію про світ, у якому люди поступово втрачають людяність. Сьогодні ця історія звучить гостро, відверто й навіть пророче, відкриваючи нові сенси для українського глядача.
Над постановкою також працювала творча команда з Німеччини: художниця-сценографка Ольга фон Валь і художник з костюмів Карл-Крістіан Адресен, який співпрацював із всесвітньо відомим дизайнером Карлом Лагерфельдом.
Паралельно Національна оперета України вже працює над наступними українськими проєктами. Серед творчих задумів — масштабний мюзикл, присвячений українському композитору Максиму Березовському. У театрі розглядають його не лише як мистецький проєкт, а й як можливість повернути українській культурі постать, чию спадщину століттями привласнювала росія.
«Ми хочемо відкривати українських композиторів світові. Це не лише питання мистецтва — це питання культурної пам’яті й нашої ідентичності», — наголошує генеральний директор і художній керівник театру Богдан Струтинський.
Баланс репертуару
Поруч із власними постановками в репертуарі Національної оперети України успішно представлені світові мюзикли. Кілька сезонів поспіль із незмінними аншлагами йде легендарний мюзикл «Чикаго», не втрачають популярності такі відомі мюзикли як «Сімейка Аддамсів», «Доріан Грей», «У джазі тільки дівчата», «Звуки музики», «Скрипаль на даху» та інші постановки.
Отже, театр тримає баланс: створює та представляє вистави, які пропонують глядачеві осмислення історії та сучасності через призму вічних філософських тем, які набули особливого звучання у воєнні часи, та запрошує на перевірені часом мюзикли, які здатні подарувати емоційний відпочинок у складній реальності сьогодення.
Театр як культурна дипломатія й інструмент благодійності
Від початку повномасштабного вторгнення театр значно розширив свою місію. Поряд із прем’єрами та гастрольною діяльністю Національна оперета України стала майданчиком культурної дипломатії, благодійних ініціатив і міжнародної співпраці.
За останні роки тут реалізували десятки спільних проєктів із дипломатичними представництвами та культурними інституціями різних країн. Разом із Посольством Іспанії театр поставив сарсуелу «Шафранова троянда» та організував вечір іспанської музики. За підтримки Італійського культурного інституту народилася музично-пластична вистава «Бал» італійського режисера Маттео Сп’яцці за участі італійської балетмейстерки Каті Тубіні, що проводить паралелі між історіями Італії та України. Уже традиційними стали спільні проєкти з дипломатичними місіями Аргентини, Азербайджану, Естонії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Молдови, Польщі, Туреччини та інших держав.
Водночас театр регулярно проводить благодійні концерти на підтримку військових, дитячих лікарень, реабілітаційних центрів і постраждалих від війни українців.
Одним із таких проєктів став цикл концертів музики бароко і класицизму «Концерт при свічках» присвячений українським композиторам, чиї імена тривалий час залишалися в тіні російських культурних наративів – Максима Березовського, Дмитра Бортнянського, Миколи Дилецького, Артемія Веделя. А самі концерти включають благодійні збори.
Театр також реалізує мистецькі проєкти для поранених військових. Одним із найемоційніших стала серія занять з арттерапії, під час яких військовослужбовці створювали власні картини разом із професійними художниками.
Кожна картина народжувалася за принципом «один художник – один військовий»: перші мазки робилися разом у госпіталях, як елемент арт-терапії, а завершення полотен відбувалося вже у майстернях митців. Після завершення робіт їх продавали на благодійних аукціонах, а виручені кошти повертали безпосередньо військовим.
20 травня 2026 року в Національній опереті України відбулася музично-мистецька подія «Орнамент», присвячена Всесвітньому дню вишиванки. Програма об’єднала концерт української музики, презентацію колекції «Відлуння» бренду POLONETS, виставку «Вишиванка, народжена війною», а також благодійний аукціон і лотерею. Усі зібрані кошти спрямували на підтримку київського медичного закладу, де проходять реабілітацію українські військові.
Ще одним важливим напрямом є співпраця з дипломатичним корпусом України. Разом із Міністерством закордонних справ, Дипломатичною академією України та дружинами іноземних послів театр регулярно проводить благодійні мистецькі заходи, кошти від яких спрямовують на підтримку лікарень, реабілітаційних центрів і гуманітарних проєктів, дитячих будинків.
Міжнародний музичний фестиваль в Бучі
Ще одна яскрава ініціатива театру — Міжнародний музичний фестиваль мистецтв «O-FEST», який проходить у Бучі. До повномасштабної війни цей фестиваль щороку збирав учасників із понад п’ятнадцяти країн. Після звільнення Бучі від російської окупації його проведення стало питанням не лише культури, а й міжнародної солідарності. Попри складну безпекову ситуацію, цьогоріч до України приїхали виконавці з восьми держав. Деякі артисти погоджувалися на поїздку лише після тривалих перемовин, інші, навпаки, самі зверталися до організаторів із бажанням підтримати українців.
За словами команди театру, саме особисті контакти, довіра та багаторічне партнерство з дипломатичними установами допомогли фестивалю відбутися навіть під час війни. Цьогоріч це була особлива культурно-мистецька подія «Буча. Сила відродження», що відбулася в межах X Міжнародного фестивалю мистецтв «O-FEST». На сцені літнього театру глядачам представили яскраву програму, яка об’єднала різні музичні жанри. Публіка насолоджувалася світовими шедеврами мюзиклу та оперними аріями у виконанні солістів з Естонії, Іспанії, Китаю, Латвії, Литви, Молдови, Польщі та Фінляндії.
Особливими гостями фестивалю стали Оркестр Національних збройних сил Латвії та італійський режисер Лоренцо Понте.
«Фестиваль у Бучі давно перестав бути лише мистецькою подією. Сьогодні це простір міжнародної солідарності, де культура говорить мовою підтримки. Кожен артист, який приїжджає до України попри війну, робить значно більше, ніж просто виходить на сцену», — акцентує генеральний директор і художній керівник театру Богдан Струтинський.
За його словами: «Найцінніше у фестивалі — це не лише концерти, а й людські зв’язки, які народжуються між митцями різних країн і зберігаються надалі у спільних творчих проєктах».
Театр для кожного
Останніми роками одним із ключових напрямів життя театру стала інклюзивність.
Ще до початку пандемії Київський національний академічний театр оперети одним із перших в Україні почав адаптувати вистави для людей із порушеннями зору. За підтримки Українського культурного фонду було створено цикл постановок із аудіодискрипцією. Серед них — «Доріан Грей», «За двома зайцями», «Сімейка Адамсів», «Тигролови», «Sugar, або в джазі тільки дівчата». Перед початком вистав глядачі можуть ознайомитися з тактильними матеріалами, елементами костюмів і спеціально підготовленими описами, надрукованими шрифтом Брайля.
Театр також продовжує працювати над новими інклюзивними рішеннями для людей із різними потребами. Зокрема, в Національній опереті України презентували виставу «Звана вечеря з італійцями» з перекладом жестовою мовою для людей з порушенням слуху. Також у театрі на постійній основі відбуватимуться покази інших вистав «жествою мовою».
Водночас у Національній опереті України триває благодійний проєкт «Квиток у театр – подарунок нашим Героям», покликаний підтримати Захисників і Захисниць України та висловити вдячність за їхню мужність і самовідданість. Кожен охочий може придбати подарунковий сертифікат на будь-яку виставу в касі театру або на офіційному сайті.
Життя триває
Попри складні обставини воєнного часу, театр уже готується до нового сезону. Його відкриття заплановане на 12 вересня 2026 року. Колектив активно працює над кількома масштабними прем’єрами.
За понад дев’ять десятиліть театр пережив зміну епох, політичних режимів, репресії, війни й відродження. Сьогодні він сміливо експериментує, відкривається новим жанрам, українським авторам і міжнародним партнерствам і незмінно надихає!
