Міністерство сільського і лісового господарства Туреччини з 4 серпня 2026 року запроваджує суворіші правила фітосанітарного контролю на імпорт, експорт, реекспорт та транзит рослин і рослинної продукції. Нові вимоги безпосередньо торкнуться українського аграрного експорту, зокрема поставок пшениці.
Про це повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
Зміни пов’язані з набранням чинності новим турецьким Регламентом про карантин рослин, який скасовує дію попереднього положення.
«Оскільки пшениця, що імпортується до Турецької Республіки, є рослиною-господарем для таких шкідливих організмів як Tilletia barclayana, Tilletia indica, Tilletia caries, Tilletia controversa та Tilletia laevis, турецькою стороною посилено контроль щодо виявлення зазначених шкідливих організмів у вантажах», — зазначають у Держпродспоживслужбі.
Обов’язковий подарунок Конгресу Україні до річниці — без жодних витрат для платників податків США
З якими новими вимогами та ризиками стикнуться українські експортери пшениці?
Посилення фітосанітарного нагляду з боку Анкари створює додаткові виклики для вітчизняних трейдерів та агровиробників. Відповідно до нового регламенту, логістичні ланцюжки підлягатимуть наступним суворим обмеженням:
-
Обов’язкові лабораторні перевірки: Усі без винятку партії пшениці, призначені для ринку Туреччини або транзиту її територією, проходитимуть ретельний лабораторний аналіз на наявність грибкових збудників роду Tilletia.
-
Відмова у фітосанітарній сертифікації: У разі виявлення у зразках зерна хоча б одного з перелічених шкідливих організмів, українські експортери отримуватимуть офіційну відмову у видачі фітосанітарного сертифіката.
-
Заборона перетину кордону: Вантажі, у яких зафіксують наявність карантинних організмів, не будуть допущені до перетину кордону Туреччини та проведення будь-яких транзитних чи митних процедур.
Advertisement
Яке значення має турецький напрямок для аграрного сектору України?
Туреччина традиційно зберігає статус одного з найбільших покупців українського зерна, а також виконує роль ключового логістичного та переробного хабу на Близькому Сході й у Північній Африці. Запровадження суворіших бар’єрів вимагатиме від українських аграріїв ще ретельнішого контролю якості зерна на етапах вирощування, зберігання та завантаження.
Збереження стабільних темпів експорту є критично важливим для української економіки. За підсумками 2025/2026 маркетингового року (МР), який офіційно завершився 1 липня, Україна змогла поставити на зовнішні ринки понад 37,46 мільйона тонн зернових та зернобобових культур, підтвердивши свою роль одного з головних гарантів глобальної продовольчої безпеки навіть в умовах затяжної війни та складного морського транзиту.
