Під час одного з найважливіших голосувань щодо України від моменту повернення президента США Дональда Трампа до Білого дому Палата представників у четвер схвалила Закон про підтримку України 226 голосами проти 195. Це рішення, підтримане представниками обох партій, стало викликом як для республіканського керівництва Палати представників, так і для Білого дому.
Закон передбачає виділення понад $1 млрд нової безпекової допомоги та коштів на відбудову України, до $8 млрд оборонного фінансування та кредитів, а також запровадження додаткових санкцій проти російського фінансового, енергетичного, видобувного та державного секторів. Документ також продовжує програми військової підготовки й підтримки України до 2027 року.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Хоча фінансова складова документа є вагомою, його політичне значення може виявитися ще більшим.
США можуть скасувати передачу ракет Tomahawk Німеччині через РФ
Це перший великий законодавчий акт щодо України, який отримав підтримку Палати представників попри спротив Білого дому після повернення Дональда Трампа до влади у січні 2025 року. Водночас він став одним із найсерйозніших викликів зовнішньополітичному курсу Трампа з боку Конгресу від початку його нинішньої каденції.
Рідкісний бунт у Палаті представників
Законопроєкт потрапив на розгляд Палати представників завдяки процедурі discharge petition — парламентському механізму, який дозволяє законодавцям обійти керівництво Палати, якщо документ підтримує більшість її членів. Історично до такого кроку вдаються вкрай рідко — зазвичай лише тоді, коли двопартійна більшість вважає, що керівництво блокує законодавчу ініціативу, яка має широку підтримку.Після того як прихильники законопроєкту зібрали необхідні 218 підписів, вони винесли його на голосування попри спротив спікера Майка Джонсона та багатьох впливових республіканців. У підсумку за остаточне ухвалення документа проголосували 18 республіканців разом із демократами та одним незалежним конгресменом.
Показовим є й момент, коли відбулося голосування.
Голосування відбулося лише через день після того, як інша двопартійна коаліція в Палаті представників виступила проти позиції адміністрації, підтримавши ініціативу щодо обмеження президентських повноважень у питаннях застосування воєнної сили проти Ірану. Разом ці два голосування свідчать, що частина республіканців дедалі частіше готова публічно не погоджуватися з Трампом у питаннях зовнішньої політики.
«Голосування в Палаті представників надсилає сигнал і Москві, і Києву: попри дедалі глибші політичні розбіжності, підтримка України у Вашингтоні зберігається».
Чому це голосування важливе саме зараз
Рішення Палати представників ухвалене в критичний для війни момент.
Останніми тижнями Росія посилила ракетні та дронові атаки на українські міста, тоді як мирні переговори залишаються заблокованими. Українська влада продовжує закликати партнерів надати додаткові системи протиповітряної оборони, насамперед ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot, здатні захищати від балістичних ракет. Водночас Росія й надалі наполягає на максималістських вимогах під час переговорів, зокрема на територіальних поступках, які Київ неодноразово відкидав.
Прихильники законопроєкту стверджують, що голосування в Палаті представників надсилає сигнал і Москві, і Києву: попри зростання політичних розбіжностей, підтримка України у Вашингтоні зберігається.
Критики ж вважають, що документ може ускладнити дипломатичні зусилля та зашкодити контактам між Білим домом і Кремлем щодо врегулювання війни.
Як може відреагувати Трамп?
Білий дім поки не оприлюднив остаточної позиції щодо законопроєкту, однак можливими виглядають кілька сценаріїв.
Перший і найімовірніший — публічне засудження документа та республіканців, які його підтримали. Трамп неодноразово заявляв, що подальший тиск на Росію може лише затягнути війну, і наголошував на необхідності досягнення врегулювання шляхом переговорів. Саме таку позицію цього тижня під час слухань у Конгресі знову озвучив державний секретар Марко Рубіо.
З огляду на нещодавню різку критику Трампом республіканців, які не погодилися з його підходом до політики щодо Ірану, не буде несподіванкою, якщо він представить Закон про підтримку України як втручання в поточні мирні зусилля.
Другий сценарій полягає в тому, що Білий дім непублічно заохочуватиме сенаторів-республіканців заблокувати законопроєкт замість того, щоб вступати у відкриту конфронтацію. Такий підхід дозволив би зберегти простір для маневру та уникнути прямого політичного протистояння навколо України. Республіканське керівництво Сенату вже відклало розгляд аналогічного законопроєкту про санкції, очікуючи на сигнал від президента.
Третій варіант — тактична зміна курсу. Трамп неодноразово демонстрував готовність коригувати свою позицію, коли змінюються політичні обставини. Якщо Росія продовжить посилювати атаки на українських цивільних, а підтримка жорсткіших заходів у Конгресі зростатиме, адміністрація може підтримати окремі положення законопроєкту й водночас подати це як власну ініціативу. Такий крок дозволив би Трампу зберегти політичний контроль і водночас відреагувати на дедалі сильніший тиск.
Сенат — справжнє поле битви
Попри успіх у Палаті представників, у Сенаті на законопроєкт чекають серйозні труднощі.
Хоча кілька сенаторів від обох партій підтримують посилення санкцій проти Росії, керівництво Сенату не демонструє особливого бажання просувати законодавчі ініціативи щодо України без чітких сигналів від Білого дому. Попередні санкційні законопроєкти, попри значну двопартійну підтримку, так і не були ухвалені.
Тому найімовірнішим сценарієм наразі залишається або тривале відкладення розгляду документа, або його суттєве доопрацювання ще до того, як він буде винесений на голосування в Сенаті.
Наразі законопроєкт має реальні шанси потрапити до сесійної зали Сенату лише в разі подальшого зростання суспільного тиску або якщо дії російської армії створять додатковий політичний імпульс у Вашингтоні.
«Закон про підтримку України продемонстрував, що в Конгресі все ще існує впливова коаліція, готова кидати виклик як партійному керівництву, так і Білому дому».
Закон про підтримку України продемонстрував, що в Конгресі все ще існує впливова коаліція, готова кидати виклик як партійному керівництву, так і Білому дому.
Чи накладе Трамп вето?
Якщо законопроєкт потрапить на стіл президента в нинішньому вигляді, ймовірність президентського вето виглядає дуже високою.
Законопроєкт суперечить курсу Трампа, який прагне зосередити контроль над санкційною політикою щодо Росії та підтримкою України в руках Білого дому. Після повернення до влади його адміністрація сповільнила надання допомоги Києву та зробила ставку на переговори з Москвою. У разі ухвалення закон частково повернув би Конгресу вплив на ці питання й обмежив би можливості Білого дому діяти на власний розсуд у відносинах із Росією.
Ключове питання полягає в тому, чи зможе Конгрес подолати таке вето.
Судячи з результатів голосування в четвер, відповідь, найімовірніше, негативна. Хоча Палаті представників вдалося сформувати двопартійну більшість, цього все ще недостатньо для досягнення двох третин голосів, необхідних для подолання президентського вето.
Ширший контекст
Згодом це голосування можуть згадувати не стільки через мільярди доларів допомоги, скільки як момент, коли стали помітними глибші зрушення в американській політиці.
Голосування також виявило перші помітні тріщини в республіканській коаліції щодо питань зовнішньої політики. Хоча більшість республіканців залишилися на боці президента, 18 із них вирішили публічно розійтися з ним в одному з ключових геополітичних питань десятиліття.
Понад рік підтримку України в США здебільшого розглядали крізь призму партійного протистояння. Проте для багатьох республіканців межа, схоже, вже близька. Терпіння багатьох республіканців випробовували прихильне ставлення Трампа до Владіміра Путіна, його схильність повторювати російські наративи та тези Кремля, призначення Тулсі Ґаббард на чолі Національної розвідки, заяви, що фактично ставлять знак рівності між агресором і жертвою, невиконані обіцянки та постійні словесні випади проти союзника США, який веде боротьбу за власне виживання.
Дедалі більше республіканців ставлять питання, як довго вони можуть миритися з політикою та риторикою, які, на їхню думку, більше відповідають інтересам ворожої іноземної держави, ніж демократичної країни, що несе надзвичайно важкий тягар у боротьбі, яку багато хто вважає визначальною для свободи та безпеки у XXI столітті.
Закон про підтримку України продемонстрував, що в Конгресі все ще існує впливова коаліція, готова кидати виклик партійному керівництву та Білому дому заради продовження підтримки Києва.
Чи наслідує цей приклад Сенат, поки що невідомо.
Історичне значення цієї події полягає не лише в тому, що Палата представників підтримала допомогу Україні. Важливіше те, що Конгрес використав механізм discharge petition, щоб винести законопроєкт на голосування попри заперечення як керівництва Палати представників, так і фактично самого президента. У сучасній американській політиці такі випадки трапляються вкрай рідко.
І хоча б на один вечір Конгрес нагадав Білому дому та Кремлю, що за підтримку України в США все ще готова голосувати двопартійна більшість.
