«Вайпер – так пілоти іноді називають F-16 Fighting Falcon – чудовий літак. Я добре це знаю – у мене 2000 годин польотів на багатьох його версіях у всіх можливих його функціях. Отже, що потрібно зробити, аби вони добре працювали у повітряній війні, захищаючи Україну?
Українське цивільне та військове керівництво вимагало у західних своїх союзників надати F-16 з початку повномасштабного вторгнення Росії. З огляду на оголошення, які пролунали протягом останнього тижня або близько того, цей процес, ймовірно, значно просунувся. Велика Британія, Франція і, нарешті, США погодилися забезпечити навчання пілотів керуванню «Бойовим соколом» – він же «Гадюка» – за прискореним графіком.
Хоча Київ заявляв, що це можна зробити всього за чотири місяці, і у внутрішніх доповідних записках говорилося, що начебто американські пілоти-інструктори вважають, що досвідчені пілоти МіГ-29 і Су-27 можуть бути підготовлені за такий період часу – це не можна вважати реалістичним висновком.
Рекомендації пілотів-інструкторів ВПС США після оцінки дій українських пілотів на тренажері-симуляторі F-16.
Двох бойових досвідчених українських пілотів – пілота МіГ-29 і пілота Су-27 – оцінили деякі з моїх колишніх колег з Міжнародного навчального підрозділу F-16 в Арізоні. Протягом двох тижнів вони провели з українцями дев’ять занять на симуляторі, аби оцінити їхню здатність навчитися керувати F-16.
Висновок американських пілотів-інструкторів полягав у тому, що знадобиться 12 місяців на те, щоб вивести українських пілотів на рівень другого пілота з компетентністю в дуже простій тактиці, і то лише для виконання окремих місій.
Курс для українців включатиме опанування лише базових тактик, підходящих для надзвичайно швидкого навчання.
На рівні «повітря-повітря» це включатиме лише базові перехоплення одним чи двома літаками з використанням радіолокаційних та інфрачервоних ракет в межах безпосередньої видимості, а не за її межами, тобто з відстані у понад 15 кілометрів – незважаючи на наявність ракет, здатних стріляти приблизно в 10 разів дальше. А це не те, що ви хочете робити у протидії російській авіації.
На арені надводних атак запропонований короткий курс включатиме лише низькотехнологічне застосування бомб JDAM проти заздалегідь визначених фіксованих цілей з координатами, відомими до зльоту. Він не включатиме навчання використанню AGM-88 HARM, AGM-65 або будь-якої іншої зброї, зокрема внутрішньої гармати літака.
Інші предмети, які не входять у підготовку, яку зазвичай отримують міжнародні пілоти, включають базові маневри винищувача (тобто повітряний бій), маневрування двома літаками в повітряному бою, безпосередню підтримку з повітря (тобто безпосередню підтримку наземних сил, задіяних на лінії фронту) та окремі інструменти польоту (проліт крізь хмари та погодні системи). Навчання також не передбачає нічних навчальних вильотів або використання пристроїв нічного бачення.
Американські пілоти-інструктори також зазначили, що перед початком підготовки українців до застосування F-16 буде потрібний додатковий курс англійської мови.
Навчання пілотів на F-16
Аби взяти досвідченого пілота іншого американського винищувача та перенавчити його на F-16, мінімальний час від початку перехідного курсу до того моменту, коли він стане боєздатним веденим пілотом – не ведучим, а менш досвідченим веденим – становить дев’ять місяців. Пілоту ж новачку ВПС США, який закінчив лише базовий навчальний курс і став готовим до виконання своєї місії, потрібно більше року, щоб стати ведучим – тим, хто керує спільним польотом.
Літати на F-16 дуже складно, тому спільними бойовими діями керує ведучий льотчик польоту – ці винищувачі ніколи не використовуються поодинці. Щоб стати ведучим польотів, потрібен ще один рік, аби здобути достатній досвід, плюс проходження спеціальної двомісячної програми навчання.
Нещодавно я обмінявся ідеями з колишнім своїм босом щодо F-16 для України. Він колись перейшов з F-15C на F-16, а пізніше на МіГ-29. Той сказав:
«З точки зору пілота, будь-який винищувач покоління 4+ стане величезним викликом для тих, хто виховувався на Fulcrums і Flankers. Я перейшов на Viper після того, як літав на [F-15C] Eagles і F-5. Модель C [F-16] Viper є величезним кроком вперед в сенсі складності, навіть порівняно з F-15. Нинішні реактивні літаки F-16 набагато досконаліші та складніші. Коли я перейшов на МіГ-29, це був величезний крок назад. Настільки великий, що, маючи менше ніж 30 годин польотів на цьому літаку, я офіційно став IP [пілотом-інструктором] і почав виконувати усі функції IP, щойно закінчив перехідний курс».
Потім він додав: «Питання, яке постійно зараз мені задають: скільки часу знадобиться, щоб український пілот МіГа пройшов навчання на F-16? Але я можу це лише припускати. Можливо, це питання краще поставити полякам, оскільки вони це вже робили».
У цьому випадку я можу певним чином бути експертом. Як колишній пілот-інструктор F-16 в Міжнародному військовому тренувальному центрі в Арізоні – тому самому підрозділі, де оцінювали навички двох українських пілотів – я навчав пілотів ВПС Польщі, які до того літали лише на МіГах.
Це був справжній стрибок у сенсі складності керування літаком. Насправді ми змушені були тоді відправили їх на шість місяців навчатись на T-38 після того, як у кількох поляків виникли труднощі з переходом на Viper. За своєю складністю літаки США та інших країн НАТО значно відрізняються від реактивних літаків колишнього СРСР.
Я сподіваюся, що вже у найближчому майбутньому українські пілоти вправно літатимуть на F-16 і навіть на більш досконалих західних літаках. Але на цьому шляху існують деякі перешкоди, які ще треба подолати. І підготовка пілотів, мабуть, найбільша з них.
Навчити досвідчених пілотів МіГ-29 і Су-27 керувати F-16 у якості веденого, безперечно, можна й за чотири місяці. А от навчити працювати у складі ескадрильї з двох або чотирьох бойових винищувачів злагодженою командою, яка виконує тактичні дії зі складними системами зброї в розрідженому середовищі – це потребуватиме значно більше часу.
Потрібен час, щоб зробити з українців вправних ведучих пілотів, особливо тому, що вони будуть змушені вести шоу в режимі реального часу.
Я навчав досвідчених пілотів МіГів керувати F-16, і запевняю вас, що потрібен чималий час, аби досягти необхідних для цього навичок.
Це не якісь непереборні перешкоди, але їх треба враховувати та планувати процес з їх урахуванням.
Ми скоро отримаємо F-16 тут, у тепер рідній для мене Україні. Але може пройти більше часу, ніж очікувалося, перш ніж вони будуть готові до бойових дій.
Погляди, висловлені автором в цій статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
Коментарі (0)