Я зненавидів її, а не "покохав з першого погляду". Це було в 1989 році.

Вона траплялась мені на очі кожного разу, коли я приїздив до Києва. Кожного разу я говорив людям, що один лише погляд на цю страшну бабу здіймає в мені якийсь атавістичний гнів, що її треба прибрати. Але вона все ще стояла на місці. Це – про величний матріархальний символ і визначну пам'ятку України – монумент "Батьківщина-мати".

Більшість людей (окрім хіба що кількох пенсіонерів, що ностальгічно бурмотіли про свої "старі добрі часи") погоджувалися зі мною, але навіть не думали про те, щоб прибрати цю бабу. Тоді в них були інші пріоритети – такі, як повернення України на своє законне місце в Європі. І лише після того, як у 2014 році путінські легіони незаконно загарбали Крим і вдерлися в Донбас, громадська думка почала змінюватися.

Advertisement

Потім, коли 24 лютого 2022 року Росія розпочала геноцидну війну проти України, люди й справді почали дивитися на все іншими очима. І хоча головним для них залишається захист від ворога, вони нарешті взялися за цю помпезну даму без віку.

Може здатися, що саме зараз, під час війни, такі витрати коштів і зусиль не на часі. Але це не так. Зробити це треба, і тут мова не про цензуру, а про перетворення.

Advertisement

Зміна іміджу

За монумент узялися лише кілька днів тому, хоча цю ідею ще у 2018 році висунув мій колега і друг, Д-р Володимир В'ятрович, який тоді очолював Інститут національної пам'яті. Він підтримав рішення про декомунізацію України, яке Верховна Рада ухвалила в квітні 2015 року, і запропонував відправити монумент на переплавку.

Ця 62-метрова статуя жінки з нержавіючої сталі на масивному постаменті неначе нависає над столицею. В одній руці у цієї радянської спокусниці меч, а в іншій – щит із серпом і молотом – символами СРСР. Своїм виглядом вона псує весь міський пейзаж Києва з 1981 року, коли її урочисто відкрив тоді вже смертельно хворий Генсек КПРС Леонід Брежнєв.

Advertisement

І от нарешті її вигляд зміниться. Це має статися до 24 серпня – Дня незалежності. Певно, що на той час боротьба з російським імперіалізмом ще не завершиться, але підсумком цієї війни, що стала справжньою війною за незалежність, буде те, що Україна скине з себе російське ярмо. І дата перемоги на полі бою не має значення.

Фото: Суспільні новини.

Перемога української зброї нагадає всім, що українці – не росіяни, ніколи ними не були і ніколи не будуть. А поки той день ще не настав, українці, більшість із яких виросли вже не в радянському середовищі, дійшли згоди щодо того, як має бути представлена їхня Батьківщина.

Advertisement

Не піддавшись сліпій пристрасті, з якою вандали на Заході трощать пам'ятники, що "ображають" їхню збочену психіку, більш розважливі громадяни України натомість вирішили "змінити цільове призначення" свого монументу шляхом невеликої корекції – замінити комуністичний герб на щиті на свій національний символ – Тризуб. Зараз тривають роботи, після яких монумент позбудеться колишнього імперіалістичного символу і набуде патріотичного змісту й більш цілісного образу.

Фото: Суспільні новини.

Сталося переосмислення образу "Батьківщини-матері", який колись символізував підкорення України Москвою. Тепер це матір, яка боронить своїх дітей від усіх ворогів і шанує пам'ять усіх поколінь українців, які пожертвували собою заради незалежності України.

Монумент не знесли і навіть не пошкодили, а зробили з нього справжній символ української нації. І назва тепер у нього буде нова – "Україна-мати".

Advertisement

Після перемоги України над рашизмом я повернуся до Києва і найперше прийду до "України-матері", щоб подивитися на її новий образ. Вевнений, що цього разу закохаюся в неї з першого погляду.

Фото: УНІАН.

Любомир Луцюк – професор політичної географії Королівського військового коледжу Канади (Royal Military College of Canada), науковий співробітник Кафедри українських досліджень Університету Торонто (University of Toronto), співавтор разом із Володимиром В'ятровичем книги "Архіви ворога: радянські операції проти повстанців і український націоналістичний рух" (Enemy Archives: Soviet Counterinsurgency Operations and the Ukrainian Nationalist Movement (McGill-Queen's University Press, 2023)).

Advertisement

Погляди автора статті можуть не збігатися з поглядами редакції Kyiv Post.

Коментарі (0)

https://www.kyivpost.com/assets/images/author.png
Напишіть перший коментар до цього!