ПОГЛЯД: Чи здатна агресивна стратегія російської демократичної опозиції повалити режим Путіна?

Минулого тижня в історичному польському містечку Яблонна, у тій самій будівлі, де в 1989 році проходили знамениті переговори за круглим столом між «Солідарністю» та комуністичною владою, відбувся перший з’їзд народних депутатів Росії. Визнавши нинішнє керівництво Росії нелегітимним, з’їзд об’єднав раніше обраних російських політичних лідерів з метою створення нового тіньового уряду, який заклав би основу для формування легітимного уряду після остаточного усунення від влади президента Володимира Путіна.

Проте цей з’їзд не був конференцією чи «круглим столом» представників  громадянського суспільства. Як раніше описувало цю подію американське видання The Daily Beast у статті під назвою «Російські вороги Кремля зустрілися, щоб спланувати насильницьке «усунення» Путіна», присутні на з’їзді вважали, що необхідно терміново вжити всіх можливих заходів для фізичного усунення Путіна від влади і вже зараз готуватися до постпутінської ери.

Серед делегатів, які розмовляли з Kyiv Post, був Андрій Сідєльніков. До того, як він був змушений втекти з Росії через свою антипутінську діяльність, Сідєльніков був довіреною особою відомих лідерів російської опозиції Бориса Березовського та Бориса Нємцова – обидва вони були вбиті, ймовірно, за наказом Путіна.

Зараз Андрій очолює міжнародний опозиційний рух «Speak Up!» у Лондоні. Перебуваючи нещодавно у Києві, Сідєльніков сказав, що «припинення війни в Україні та запобігання війні в Європі можливі, лише якщо ми будемо віддані ідеї усунення Путіна та його режиму від влади».

Цей з’їзд мав велике значення, стверджує Сідєльніков, оскільки це було «перше впровадження реального парламентаризму в майбутній уряд Росії. Як це врешті-решт виглядатиме в Росії, ми не знаємо, але першим кроком є ​​створення легітимної влади та демократії.»

«По-друге, важливо, що цей демократичний рух заснований без участі політичних партій і відкритий для всіх. Ідея полягає в тому, що ми зараз закладаємо основи демократії». Сідєльніков додає, що «планується наступний Конгрес, і ми розглянемо декілька проєктів майбутніх законів. Я не кажу «нові закони Росії», оскільки ми не знаємо, що буде далі з Росією як географічним утворенням».

Російський активіст підкреслив, що важливим кроком будуть закони про «люстрацію та усунення людей, які підтримували режим Путіна». Треба написати нові закони для трансформаційного періоду, який має пройти країна. Підготовка вільних і демократичних виборів є важливою зоною нашої відповідальності».

Захід, який був яскраво проукраїнським, оприлюднив заключне комюніке, в якому говориться, що Конгрес «готовий координувати дії від імені Росії, щоб спільно працювати над виявленням і покаранням винних у воєнних злочинах в Україні, а також запровадити ефективні санкції щодо російських громадян, відповідальних за розв’язування та ведення воєнних дій. Також просимо повідомити нас про заарештовані на території вашої країни активи підсанкційних громадян Росії з метою їх якнайшвидшого розблокування та використання для відновленні економіки України, яка постраждала від агресії путінського режиму».

Ілля Пономарьов, один із засновників конгресу, сказав: «Люди скаржаться, що ми поспішаємо, але навпаки: ми занадто повільні. Щодня в Україні гинуть сотні людей. Кожен день наші товариші продовжують залишатися політв’язнями в російських в’язницях. З кожним днем ​​вбивають все більше тих, хто говорить правду, таких як Нємцов і Політковська». Політик вказав на те, що єдине можливе рішення полягає в тому, що «з диктатурою Путіна має бути покінчено».

Коли Пономарьова запитали, якими є відносини між його конгресом та іншими відомими російськими опозиційними організаціями, такими як вільнюський Форум Вільної Росії Гаррі Каспарова, Пономарьов відповів: «Нам подобається Вільнюський форум Вільної Росії. Вони є найбільшою політичною дискусійною платформою, і я навіть допоміг її створити», продовжуючи: «Ми всі все ще вважаємо всіх людей на Форумі своїми друзями, незважаючи на те, що більшість учасників Форуму, ймовірно, схильні не схвалювати озброєних опір Путіну, що, на мою думку, є необхідністю».

Пономарьов пояснив, що з’їзд у Польщі – це «не конкуренція Вільнюському форуму», оскільки з’їзд – це «не політична організація і не форум», це «протопарламент, який стане повноцінним парламентом у момент зміни влади. І в ньому, як і в усіх парламентах, є представники різних поглядів, що сповідують різні підходи. На своїй першій сесії конгрес встановив правила, за якими умовний опір є законним і схвалив дії всіх, хто діє згідно цих правил, що, безперечно, роблять і учасники Вільнюського форуму».

Важливим підсумком з’їзду стало створення Антиавторитарного союзу для протистояння путінському тоталітаризму. Серед перших співпідписантів хартії союзу були представники Таджикистану, Чечні та Росії. Організатори конгресу повідомили, що найближчим часом очікується, що хартію підпишуть представники Туркменістану, Казахстану та Грузії.

Виходячи зі змісту розмови Kyiv Post із присутніми активістами з республік Центральної Азії та Білорусі, країн, які раніше були частиною Радянського Союзу, а тепер живуть під диктатурами, підтримуваними Путіним, вони усвідомлюють, що настав час об’єднати зусилля у боротьбі з підтримкою Кремлем їхніх місцевих диктаторів.

Дмитро Болкунець, білоруський опозиційний політичний експерт, сказав Kyiv Post, що зараз настав час об’єднати сили з демократичними опозиційними рухами інших пострадянських країн, оскільки «зараз диктатори в колишніх радянських країнах слабкі. Так і в Білорусі. Народ налаштований проти участі Білорусі у війні в Україні, і Лукашенко знає, що його власний народ може обернутися проти нього. Якщо люди в усіх колишніх республіках почнуть тиснути на своїх підтримуваних Москвою диктаторів разом, тепер уже в унісон, ми матимемо реальну можливість демократичних змін в регіоні».

«Люди дедалі більше розуміють, що перемога над Лукашенком стане значним кроком у руйнуванні планів Путіна. Боротьба з Лукашенком – це прямий шлях до зупинки путінської воєнної машини», – продовжив Болкунець.

Молодий білоруський активіст стверджує, що демократичний характер конгресу узгоджується з тим, що говорили багато представників білоруської демократичної опозиції, зокрема те, що у випадку Білорусі варто протестувати онлайн-вибори, щоб створити легітимний представницький орган.

«Вибори – це можливість консолідувати населення і демократичні сили. Успіх онлайн-виборів у Білорусі дозволить застосувати їх у більших масштабах на наступних президентських виборах у Росії в березні 2024 року. Якщо суспільство не довіряє державним інституціям, то громадянське суспільство має взяти на себе відповідальність за організацію чесних виборів паралельно з тими, що проводить уряд».

Дата наступного з’їзду поки не призначена, але організатори пообіцяли, що кількість його учасників буде поступово збільшуватися в міру того, як зростатиме дедалі очевидніша необхідність усунення Путіна від влади.

Погляди, висловленні у статті належать автору і не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.

Оригінал англійською тут