У час, коли Росія погрожує американським журналістам в’язницею, а проросійські республіканці у Палати представників відмовляють Україні в допомозі, колишній телеведучий Fox News Такер Карлсон проводить посиденьки із Путіним під час свого візиту до Москви.
Колишній ведучий телеканалу Fox News Такер Карлсон нещодавно завершив свій тур Канадою, під час якого звертався до глядачів із промовами. Мабуть, він прагне «звільнити» нас від прем'єр-міністра Джастіна Трюдо. Наразі Карлсон завітав до Москви, аби зустрітися зі вселенським втіленням свободи та демократії президентом Росії Володимиром Путіним.
Останні кілька тижнів якимось чином перетворилися для російського диктатора з і без того жахливих на ще гірші. Розслідування «Медіазони» підтвердило прізвища понад 43 460 російських військових, які загинули в Україні. Дружини мобілізованих вояків розпочали акції протесту проти політики Путіна. А директор ЦРУ Білл Бернс заявив, що повномасштабне вторгнення в Україну підірвало російську економіку, зробило Росію критично залежною від Китаю та допомогло США останнім часом завербувати чимало шпигунів глибоко в тилу ворога.
І ситуація стає дедалі гіршою для російського тирана.
25 січня Туреччина нарешті ратифікувала членство Швеції в НАТО після майже 2 років протидії цьому. В інтерв'ю CNN Turk заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила, що Анкара може повернутися до спільноти країн-користувачів F-35, якщо передасть Києву свої системи ППО С-400 російського виробництва.
Вона також натякнула, що США й Туреччина наразі співпрацюють, аби надати Україні 155-мм артилерійські снаряди турецького виробництва.
Kathimerini повідомляє, що Білий дім також застосовує механізм Excess Defense Articles Агентства зі співробітництва у сфері оборони та безпеки для передачі військової допомоги Україні за сприяння Греції. Передбачається, що Вашингтон надасть Афінам нове військове обладнання, а Греція взамін передасть Києву старі системи, які має на озброєнні.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, якого багато хто вважає троянським конем Росії в НАТО, відмовився від свого права вето та проголосував за програму Європейського Союзу, якою передбачене фінансування України в розмірі 50 мільярдів євро на період до 2027 року включно.
Німеччина також нещодавно ухвалила річний бюджет, яким передбачені понад 8 мільярдів доларів військової допомоги Україні на 2024 рік.
Болгарія почала нарешті передачу Києву 100 бронетранспортерів, які вона зобов’язалась передати у листопаді минулого року. Нідерланди оголосили, що відправлять в Україну додатково шість F-16, це збільшує загальну кількість винищувачів, що мають бути передані цією країною Києву, до 24.
Навіть Еквадор оголосив нещодавно, що надасть Україні військову техніку російського виробництва в рамках угоди з Вашингтоном, спровокувавши цим суперечку з Москвою.
Вірменія, держава-член ОДКБ і одна з небагатьох країн, які підтримали анексію Криму Росією в 2014 році, стала 124-ю країною світу, яка підписала угоду про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду. Враховуючи ордер на арешт Путіна, виданий МКС, критику вірменського керівництва на адресу Москви, а також очевидну останнім часом орієнтацію Вірменії на Францію та Індію, російський диктатор навряд чи найближчим часом наважиться завітати до цієї традиційної союзниці Росії в Кавказькому регіоні.
Тим часом Bloomberg повідомляє, що значна частина російських нафтопереробних потужностей, ймовірно, буде нездатною функціонувати після удару українського безпілотника по виробництву компанії «Лукойл» у Волгограді. І що ще гірше, Financial Times нещодавно повідомив, що Захід розглядає можливість використання заморожених російських активів на суму близько 300 мільярдів доларів як забезпечення для гарантування наданих Україні кредитів.
Україна, яка фактично не має власного військово-морського флоту, вже потопила приблизно 20 % (або приблизно одну третину, якщо вірити українському Генштабу) російського Чорноморського флоту. Минулого тижня вона знищила морськими безпілотниками російський ракетний корвет «Івановець». Успіхи України в Чорноморському регіоні змусили Росію передислокувати свої кораблі з Криму до Новоросійська.
Це дозволило поновити експорт української агропродукції через порти на Одещині, який до цього був заблокований росіянами та повністю залежав від забезпечуваної Туреччиною зернової угоди. Повідомлялося, що в січні 2024 року обсяг українського експорту повернувся до довоєнного рівня.
Цей список поганих для Путіна новин можна продовжувати нескінченно.
Але замість того, щоб посилювати цей позитивний імпульс, приєднавшись до Білого дому, Сенату та усіх тих в Америці, хто прагне допомогти Україні виграти війну, проросійськи налаштовані республіканці продовжують кидати Кремлю рятувальні мотузки.
3 лютого спікер Палати представників від Республіканської партії Майк Джонсон оголосив, що Конгрес голосуватиме за законопроект про допомогу Ізраїлю окремо від угоди про кордон між США та Мексикою та про військову допомогу Україні.
Проросійські соратники Карлсона з Республіканської партії очевидно просувають інтереси Путіна в Конгресі. Самопроголошений «абсолютист свободи слова» своїми зусиллями «нормалізує» російського диктатора, який витратив чверть століття на вторгнення до сусідніх країн, який кидає до в’язниці усіх, хто наважується його критикувати, та знищує своїх політичних опонентів. Це є для нього звичною справою.
Від заперечення атак Башара Асада з використанням хімічної зброї проти мирних жителів до припущень, що це США підірвали трубопровід Nord Stream, Карлсон роками повторював звичні наративи, дезінформацію та пропаганду Кремля. Він також з самого початку війни підтримав вторгнення Росії в Україну під приводом протидії «розширенню НАТО». Карлсон усіляко виправдовував агресію Кремля й навіть наважився звинуватити в цьому Америку.
Путінські пропагандисти – рупори його злочинного режиму, які закликають до геноциду в Україні, до бомбардування Лондона, Варшави й Берліна та до знищення Америки – зі свого боку постійно вихваляють Карлсона за тверду підтримку Росії в її «хрестовому поході» проти Заходу.
Кожен, хто коли-небудь дивився програми російських державних (тобто пропагандистських) телеканалів, знає, як клеврети Путіна обожнюють Карлсона. Вони називають Трампа «нашим президентом» і влаштовують святкування кожного разу, коли Республіканська партія саботує надання військової допомоги Україні.
Але незважаючи на підтримку Росії в її агресивній війні проти України, США та Заходу й відвідування Москви в 2024 році, Карлсон продовжує зображати себе палким «патріотом» Америки.
В той час як за іноземними журналістами та російськими емігрантами, які критикують Путіна, виступають проти війни та за демократичну Росію, шпигує Служба зовнішньої розвідки (СВР) Росії та довічно забороняє їм в’їзд до країни. Декого росіяни навіть вбивають за кордоном.
Наразі двоє американських журналістів ув’язнені в Росії без належного судового процесу лише за те, що вони займалися неупередженою журналістикою. Кореспондентці Радіо Вільна Європа Алсу Курмашевій загрожує до п’яти років позбавлення волі за «нереєстрацію як іноземного агента» та поширення «неправдивої інформації» про російську армію. Кореспонденту Wall Street Journal Евану Гершковічу, який провів вже майже рік в ув'язненні, загрожує до 20 років позбавлення волі за фіктивними звинуваченнями.
Поїхати до Москви, щоб взяти інтерв’ю у такого диктатора, як Путін, у 2024 році – це все одно, що відвідати Берлін у 1940 році, щоб поговорити з Гітлером. Америка тоді офіційно ще не перебувала у стані війни з нацистською Німеччиною, але це було дуже вірогідним чи скоріше навіть неминучим, враховуючи дипломатичну та військову підтримку Америкою Великої Британії. Але для проросійських республіканців це просто «журналістика», тому що, за їхнім твердженням, «важливо почути обидві сторони».
Найодіозніший американський ведучий новин має великий досвід участі у суперечках і скандалах. Він роками звик їх розпалювати та підживлювати. Це збільшувало кількість глядачів його програм та його рейтинги на Fox News. Брехня Карлсона зрештою коштувала його роботодавцю 787 мільйонів доларів, сплачених ним за мировою угодою з Dominion Voting Systems. Природно, що після цього він втратив роботу.
Якими б не були справжні причини візиту Такера Карлсона до Москви, цей епізод, швидше за все, коштуватиме Америці, Україні та Заходу набагато більше, ніж видається на перший погляд.
Погляди, висловлені автором у статті, можуть не поділятись Kyiv Post.
Коментарі (0)