Окремі представники російської влади все більше піднімають градус войовничості і закликають росіян до священної війни, в ході якої начебто треба побороти самого диявола. Битва з Сатаною – ось як вони тепер описують спеціальну військову операцію, (за їх же термінологією), яка повинна була тривати 2-3 дні. Їх можна зрозуміти. Вони програють війну і змушені підіймати градус.
Боротьба з Сатаною – не нова для світу ідея. Навіть сучасного. На цій ідеї побудовано багато терористичних режимів. Там палять прапори США і кажуть, що виступають священною війною проти всесвітнього зла.
Але ось парадокс. Сьогоднішня Росія, сьогоднішні росіяни, занадто багаті і освічені для подібних ідей. З Сатаною борються переважно ті режими, населення підвладних територій яких не має і трьох класів освіти, часто взагалі живучи за межею бідності. А росіяни все ще досить заможні, особливо мешканці великих міст.
Боротися з Сатаною можна. Також можна бути багатими. Але не можна одночасно і боротися з Сатаною, і жити в багатій країні. Так це не працює.
Риторика щодо боротьби з Сатаною чужа для більшості росіян, щоб ми там не думали про їх розумові здібності і моральні якості. Особливо чужа вона жителям Москви і Пітера. Москва – це не Палестина. А значить столичне російське населення не буде радіти рішенням, які приймаються для забезпечення цієї священної війни.
Якщо ж ця риторика почне сприйматися народонаселенням Росії, це свідчитиме вже про значно глибший рівень морального падіння росіян. І про нижчий рівень їх добробуту. Що теоретично можливо, якщо всіх більш менш розумних змусити виїхати. Як зробили більшовики у 1918 році. Але тоді в Російській імперії існував величезний потенціал майбутньої урбанізації, коли можна було переселяти селян у міста і таким чином відшукати таланти, які раніше не могли розкритись. Тепер в російській глибинці можна знайти переважно осіб з досить невисоким потенціалом особистого розвитку, до того ж часто схильних до зловживання алкоголем. Тому недорозкритих талантів майже не спостерігається. А значить бракує і економічного потенціалу. Здібні та розумні виїхали за кордон, налякані повальною мобілізацією, і внутрішня міграція вже не здатна вирішити демографічні проблеми. Тобто на горизонті різке падіння економіки.
Може видаватися, що суворі західні санкції можуть посприяти росту популярності ура-патріотичних ідей Медведєва і Ко. Не швидко, але невпинно російська економіка йде на дно, і разом з нею туди ж іде й рівень добробуту росіян.
Але в цьому може бути небезпека для режиму. Адже якщо росіяни збідніють до рівня, необхідного для віри у війну з Сатаною, то це паралельно значно підвищить ризики протестів і соціальної нестабільності. Приклад Ірану показовий. Іранські жінки виявились сміливішими за російських чоловіків. Чому? Тому що їм нема чого втрачати. Десятиліття санкцій, які супроводжувалися катастрофічною девальвацією та інфляцією, зробили іранців дуже бідними. А бідні можуть і революцію влаштувати. Саме бідні здатні на російський бунт, безглуздий і нещадний.
У підсумку підвищення градуса войовничості аж до оголошення війни самому Дияволу відкриває ящик Пандори для очільників Росії. Нові внутрішні санкції можуть посилити і без того згубний вплив на російську економіку санкцій зовнішніх. Беручи на озброєння риторику маргіналів, російська влада робить себе слабкішою, забуваючи, що ті ж маргінали охоче спалять на вогнищах своєї ненависті всіх багатих. А ми добре знаємо, хто є в Росії найбагатшими.
Це пастка. Божевільні фанатики затягують російську владу все далі на свою територію. Де вони ж у підсумку цю владу і з’їдять.
Ось такий парадокс. Борешся з Сатаною, а потім виявляється, що Сатана – це ти. І з цим не посперечаєшся.
Погляди, висловлені в статті, належать автору, і можуть не збігатися з поглядами Kyiv Post.
Оригінал англійською тут
Коментарі (0)