ПОГЛЯД: COP27 і вплив війни Росії з Україною на зміну клімату

«Неспровокований напад Росії на Україну має серйозні прямі, непрямі та довгострокові впливи на глобальне потепління. Кожна ракета чи снаряд, випущені Росією, призводять до значних викидів парникових газів. Будь-яка війна непотрібна, і будь-яка війна має серйозні локальні та глобальні негативні наслідки для навколишнього середовища».

COP27 продовжує діалог, який розпочався в Парижі 12 грудня 2015 року ухваленням 196 країнами-учасниками Паризької угоди. Ця угода набула чинності 4 листопада 2016 року. Мета її полягає в тому, щоб сповільнити темпи глобального потепління. Підписанти угоди мають намір зупинити процес потепління на рівні нижче 2°C, а в ідеалі – 1,5°C порівняно з доіндустріальним періодом.

Реалізація Паризької угоди вимагає економічних і соціальних перетворень, які передбачають зміни у виробництві та споживання з акцентом на мінімізацію та навіть усунення негативного впливу на навколишнє середовище. Для урядів це передбачає сприяння швидкому переходу від енергетичних систем, які створюють викиди парникових газів, до екологічно чистих форм транспорту та виробництва. Паризька угода передбачає дії, спрямовані на адаптацію повсякденного життя людей з метою зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, втім, вона не торкається питання впливу війни на зміну клімату.

Війна Росії з Україною висвітлила надмірну залежність Європи від російського газу та нафти. Це також попередило всі країни світу про небезпеку занадто сильної залежності від одного основного постачальника. Один з головних висновків тут полягає в тому, що всі країни повинні зміцнювати свою національну економічну безпеку, і це включає енергетичну та продовольчу безпеку в поєднанні з доступом до найважливіших ресурсів і компонентів. Одним з дещо несподіваних наслідків вторгнення Росії в Україну є те, що воно підриває у довгостроковій перспективі глобальний ринок російської нафтохімії та має прискорити перехід до відновлюваної енергії.

Росії необхідно швидко диверсифікувати свою економіку, щоб уникнути надмірної залежності від доходів з продажу нафти та природного газу. А процес диверсифікації неможливий, поки проти Росії діють санкції. Єдине правильне рішення для Росії – вивести війська з України та домовитися про певне врегулювання, яке сприяло б диверсифікації економіки Росії. Але цього не станеться за правління Володимира Путіна, і Росія зараз опинилась на шляху до економіки, яка швидко скорочується та занепадає.

Є й інша сторона війни Росії з Україною. У вівторок, 8 листопада 2022 року, відбувся допоміжний захід COP27, на якому обговорювався «Вплив війни Росії проти України на європейську кліматичну політику та шляхи розвитку». Проблема супутніх заходів полягає в тому, що це саме супутні заходи. Під час цієї дискусії у центрі уваги була європейська політика у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Це занадто скромна і суто європейська дискусія.

Неспровокований напад Росії на Україну має серйозні прямі, непрямі та довгострокові впливи на глобальне потепління. Кожна ракета чи снаряд, випущені Росією, призводить до значних викидів парникових газів. Будь-яка війна непотрібна, і будь-яка війна має серйозні локальні та глобальні негативні наслідки для навколишнього середовища.

Прямий вплив включає масове руйнування міст, що призводить до додаткового вивільнення вуглецю, вбудованого у їх фізичну інфраструктуру. Він також включає усе, що безпосередньо впливає на повсякденне життя, що збільшує викиди, наприклад, зайве виділення вуглецю через вимушену міграцію населення. Непрямі впливи включають викиди, пов’язані з реконструкцією, з виробництвом зброї, а також знищенням середовища існування людей та тварин або його забрудненням.

Доставка гуманітарної допомоги теж залишає великий вуглецевий слід. Довгострокові впливи включають довготерміновий негативний вплив на здоров’я людей, інфляцію, бідність та відсутність продовольчої безпеки. Ці впливи також включають пов’язані з війною витрати або витрати, пов’язані із залученням людей до нової діяльності замість тієї, якою вони займались до війни.

Усі інвестиції та ресурси, які Росія витрачає на війну з Україною, можуть бути використані для зменшення російських викидів парникових газів і покращення якості життя всіх громадян Росії. Ці інвестиції також могли б бути витрачені на сприяння економічній диверсифікації Росії. Росія могла б мати найвищу якість життя серед усіх країн і диверсифіковану економіку, але замість цього було прийнято рішення про марну витрату ресурсів на виробництво зброї та участь у непотрібній війні.

Війна – це марнотратство та руйнування, яке до того ж викликає непотрібні викиди парникових газів. COP27 може погодитися визначити всі війни як непотрібні та шкідливі для довкілля, як кліматичні злочини, тобто такі, що призводять до негативних наслідків для клімату планети. Проблема тут у визначенні «непотрібні». Володимиру Путіну його українська війна видається потрібною. Тим не менш, у Путіна тут спостерігається серйозний конфлікт інтересів, через що він не в змозі обґрунтовано та об’єктивно оцінювати свої дії.

Коли війна Росії з Україною завершиться, потрібно буде розслідувати усі скоєні злочини проти людяності, воєнні злочини та кліматичні злочини. Необхідно буде провести аналіз прямих, непрямих і викликаних війною впливів на зміну клімату. Росія має бути притягнута до відповідальності, і це повинно включати фінансування нею заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу війни на навколишнє середовище. Повинна бути проведена безстороння, об’єктивна та прозора оцінка цих процесів, і це повинно надалі стати  стримуючим фактором для потенційних агресорів.

Джон Р. Брайсон, професор з підприємництва та економічної географії Бірмінгемської школи бізнесу

Для отримання додаткової інформації за темою ви можете зв’язатися з Тоні Мораном, менеджером з міжнародних зв’язків Бірмінгемського університету. за телефоном +44 (0)782 783 2312 або написавши на пошту [email protected]. У неробочий час телефонуйте за номером +44 (0) 7789 921 165.

Університет Бірмінгема входить до 100 найкращих навчальних закладів світу. Його діяльність залучає до Бірмінгема людей з усього світу, зокрема дослідників, викладачів і понад 6500 студентів із понад 150 країн.

Погляди, висловлені в статті, належать автору і не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.

Оригінал англійською тут