ПОГЛЯД: Новий план Маршалла для України

На початку липня 2022 року в Лугано, Швейцарія, Україна представила потенційним донорам десятирічний план реконструкції на 750 млрд доларів. Потім у жовтні, в Берліні, йшлося про найбільш термінові потреби і меншу суму. Девізом стало: «Україна не впорається сама».

“Європейський Союз також не може впоратися з цим сам. З цим може впоратись лише об’єднана світова спільнота, яка зараз підтримує Україну”, – наголосив канцлер Німеччини Олаф Шольц.

На берлінській конференції президент Володимир Зеленський оголосив про вироблення Плану швидкого відновлення вартістю 17 млрд доларів. Дефіцит бюджету України зараз становить 38 млрд доларів, а план покриє 17 млрд. Метою Плану швидкого відновлення є фінансування термінової реконструкції найважливіших об’єктів в Україні, таких як транспорт, енергетична інфраструктура, школи та лікарні.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на міжнародній експертній конференції з питань реконструкції запевнила Україну в довгостроковій допомозі: «Потрібно бути обережними з історичними порівняннями, але це не менше, ніж створення нового плану Маршалла ХХІ століття. Це завдання, яке потребуватиме зусиль поколінь, і почати вирішувати його ми повинні вже зараз».

План відновлення України має стати саме новим планом Маршалла ХХІ століття та викликом, над яким працюватимуть покоління. Мова йде про довгострокову перспективу, а не просто про відбудову країни до довоєнного рівня. Ми говоримо про стратегічний стрибок для економіки України – в плані переходу до «зеленої економіки» (Green Deal), модернізації, цифровізації, застосування сучасних рішень та європейських стандартів.

План Маршалла 40-50 років минулого століття не просто відбудував країни, поруйновані під час Другої світової війни, він зупинив поширення комунізму в Європі та розпочав процес інтеграції окремих країн у ЄС. Очікування від нового плану Маршалла для нашої країни не повинні бути менш амбітними. Адже результатом відновлення та реформ в Україні має стати членство країни в ЄС.

Експерти ЄС вважають, що головним координатором співпраці між G7 та Україною, ймовірно, буде призначено високопоставленого американця чи британця. Можливо, ним стане колишній прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон. Таким чином між платформою ЄС і американсько-британським координатором може бути створена глобальна коаліція, спрямована на відновлення України.

Координатор залучить експертів з Європейської комісії та створить посаду генерального інспектора з широкими повноваженнями щодо нагляду за потоками фінансування та можливістю розслідувати звинувачення у корупції.

На початковому етапі діяльності платформи має бути розроблена прозора система відповідальності за поточну реконструкцію для запобігання корупції. У майбутньому очікується, що весь процес відновлення перейде під контроль Єврокомісії.

Адже інтеграція України в ЄС має йти паралельно з реконструкцією та впровадженням реформ. Країни-донори повинні зберегти контроль над своїми коштами, переданими на відновлення України. Це необхідно для забезпечення прозорості та підзвітності.

План швидкого відновлення має вирішальне значення. Лише на території п’яти деокупованих областей (Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської та Харківської) внаслідок дій Росії було пошкоджено або зруйновано 54 523 об’єкти. І поки лише 5% вдалося відновити за рахунок держави.

Формат плану реконструкції передбачає регулярні зустрічі представників країн G7, іноземних партнерів і представників міжнародних фінансових організацій, зокрема Світового банку, Міжнародного валютного фонду та Європейського банку реконструкції та розвитку.

Метою таких самітів буде координація допомоги, визначення пріоритетів, джерел та механізмів фінансування з одночасним пошуком інвестицій і запровадженням страхування ризиків, пов’язаних з війною. Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій вже виділило Україні $30 млн на реалізацію пілотного проєкту зі страхування інвестицій.

Місяць тому Офіс президента України оголосив про створення Фонду відновлення України як основного фінансового інструменту. Серед основних ризиків, пов’язаних з діяльністю Фонду відновлення, можна виділити наступні:

• політична залежність. Незважаючи на створення наглядової ради, яка на 75 % має складатись з представників донорів, ключові питання вирішуються Кабінетом Міністрів України;
• відсутність координаційної функції;
• можливість неформального впливу на органи місцевого самоврядування, які позбавлені права самостійно подавати проєкти на фінансування;
• відсутність прозорих та публічних процедур визначення підрядників;
• несистемні точкові рішення без визначення ключових питань відновлення, наприклад, відбір проєктів для фінансування, затвердження та виконання плану реконструкції.

Анонсований Зеленським План швидкого відновлення більш зрозумілий донорам, зазначив Вернер Хойер, глава Європейського інвестиційного банку. «Школи, лікарні, енергетика, транспорт – це історія, яка приносить гроші». Проте жоден із міжнародних донорів не підтвердив свою готовність профінансувати цей план, тому грошей на його реалізацію поки що немає. Чи варто розраховувати на конфісковані активи РФ? Не найближчим часом, тому що їх потрібно не тільки заморозити, а й конфіскувати, а це дуже складна юридична процедура.

Проте концентрація на завданнях поточної відбудови України стоятиме на порядку денному як уряду, так і донорів протягом року-двох навіть після закінчення війни. Усі хочуть бути частиною Плану Маршалла, тому що йдеться про розвиток, але це вже третій етап. Наразі Україна перебуває на першому етапі – виживання під час війни в складних умовах воєнного стану.

Після закінчення війни владі та економіці знадобиться певний час, щоб адаптуватися до мирного формату. Третьою важливою міжнародною подією для України – після Лугано та Берліна – стане конференція з відновлення, яка відбудеться 2023 року в Лондоні. Очікується, що на той час механізми реконструкції вже будуть відпрацьовані та почнуть застосовуватись в Україні на практиці. Важливо не тільки виграти війну, але й почати реформувати та відбудовувати країну.

Погляди, висловлені в статті, належать автору і не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.

Оригінал англійською тут