ПОГЛЯД: Що не так з російською опозицією?

У січні 2021 року російського опозиційного політика Олексія Навального затримали в московському аеропорту Шереметьєво, коли він повертався з лікування за кордоном. Кількома місяцями раніше співробітники ФСБ отруїли його нервово-паралітичною речовиною «Новічок». Тим не менш, він пообіцяв повернутися додому, не зважаючи на інформацію про те, що Кремль готується його заарештувати.

В той момент прихильники Навального думали, що у нього має бути план.

Однак у січні 2021 року 64% росіян схвалили діяльність президента Росії Володимира Путіна. Цей показник підскочив до 71% у лютому 2022 року (до вторгнення в Україну), а згодом, у квітні, різко зріс до 82%.

Виявилось, що «план» Навального не спрацював, а ліберальні опозиційні партії програли кілька виборів поспіль.

Російська опозиція організувала кілька масових акцій протесту проти отруєння Навального, російської корупції в цілому та фіктивних виборів, вивівши кілька сотень тисяч людей на вулиці.

Але 24 лютого, у перший день російського вторгнення в Україну, проти війни протестувала відносно невелика частина 12-мільйонного населення Москви. Було затримано близько тисячі людей.

Відтоді по всій Росії відбулися десятки одиночних протестів, але не було жодних масових протестних акцій чи мітингів, організованих тими, хто раніше вважався частиною затятої російської опозиції.

Успіхи були незначними та локальними: партизанам у Білорусі вдавалося підривати колії державної залізниці, якою російським збройним силам в Україні постачається техніка, зброя, боєприпаси та особовий склад.

Сотні тисяч росіян залишили батьківщину і стали політичними біженцями або  економічними мігрантами через бажання уникнути кримінального переслідування за відверті висловлювання стосовно вторгнення РФ в Україну. У списку емігрантів є деякі особи, пов’язані з Кремлем, які явно налаштовані проти політики Путіна, але не можуть висловлюватись публічно.

Слабка та бутафорна опозиція

Російська опозиція слабка з кількох причин. Деякі активісти побоюються, що найвідоміші соратники Навального – Леонід Волков і Любов Соболь – можуть бути пов’язані з Ігорем Сєчіним, якого вважають близьким соратником і «фактичним заступником» Путіна. Можливо, саме тому в Росії і немає згуртованої опозиції, бо російські опозиціонери схильні не довіряти одне одному.

Волков разом з іншими союзниками Навального виступав ще проти тих санкцій, які наклали на Росію після незаконної анексії Криму в 2014 році. А нещодавно, після вторгнення РФ в Україну, Волков відвідав США з метою вмовити осіб, які приймають там рішення, змінити свій підхід до Росії та ввести персональні санкції проти осіб із найближчого оточення Путіна, а не росіян у цілому.

Подібні вмовляння можна було почути й тоді, коли Соболь відвідала Стенфорд, де вона розповідала про майбутнє демократії в Росії, і все це сприймається як відлуння наративів проросійських експертів зі США та ЄС.

Оригінал англійською тут.