Авторка — художниця й юнгіанська аналітикиня. У своїй практиці вона працює з образом як інструментом самопізнання та виявлення колективнихпроцесів. Її мистецтво — це спосіб говорити з тією частиною психіки, яка зазвичай залишається мовчазною.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У нашому світі, де новини змінюють одна одну зі швидкістю блискавки, а суспільна свідомість ніби розділена на безліч фрагментів, образи стають мовою, що здатна поєднати особисте з колективним, свідоме з несвідомим. Як художниця й аналітикиня, я використовую образ для того, щоби передати ті процеси, які відбуваються не лише в мені, а й у світі навколо.
Одним із центральних елементів мого образу є капелюх. Капелюх — це річ, яка діє обличчю тінь та споконвіку відома як символ влади. Через цей артефакт я порушую теми колективного несвідомого, «Тіні» та «Персони», що їх описує Еріх Нойман у своїх дослідженнях.
Я створила свій капелюх із газетних шпальт — зшитих докупи повідомлень про Першу світову війну та сучасну війну росії проти України. Верх капелюха містить зображення контурної карти України часів Першої світової. Цей жест є актом поєднання історичної памʼяті та сьогодення, колективного й особистого.
Ілюзорна ідентифікація західної людини, заснована на позитивних цінностях і водночас витісненні Тіні, набула особливого поширення в епоху буржуазії.
Віра в прогрес, у раціональність і наукове знання, що не враховувала темну сторону людської природи, стала одним із передвісників катастрофи — Першої світової війни. Історія неодноразово показувала нам приклад, як прагнення до «ідеального» насправді несе в собі зарядженість людських комплексів, що реалізуються у формах тиранії.
Сьогодні ми знову є свідками подібного. Примітивне суспільство, замість того, щоби визнати свою Тінь, проєктує її назовні — створюючи з неї зовнішнього ворога. Так повторюється механізм, знайомий ще з часів міфів і війни.
«Тінь» та «Персона» — це система, що описує прагнення людини до етичного ідеалу. Персона — це маска, за якою індивід ховається від себе та світу. Вона виконує соціальну функцію, але втрата звʼязку з внутрішнім Я робить її небезпечною. Якщо Тінь не усвідомлена, вона починає жити власним життям — і, зрештою, руйнує ілюзію Персони.
Задля зміни колективного майбутнього ми маємо вийти на рівень розвитку особистості через пізнання власної Тіні та її справжньої природи. Одним із інструментів такого пізнання є творчість. Адже саме вона дає спосіб мислення, де є символ — носій глибокої енергії. Через візуальний образ або музику можна висловити те, що не вдається сказати словами. Те, що несе в собі наша психіка, що прагне бути побаченим і почутим.
Капелюх на моїй голові — це не просто декоративний обʼєкт. Це символ: в ньому — влада, тінь, історія, памʼять. Це акт візуального мислення, що звертається до тієї частини в нас, яка розуміє не логікою, а глибинним чуттям. Світло — найкращий проєктор тіні. І тільки той, хто здатен побачити її — має шанс не повторити минуле.
