Імперіалістична загарбницька війна Росії проти України призвела до численних людських жертв і масової еміграції населення, руйнування виробничих потужностей і бізнес-активів, пошкоджень фізичної та соціальної інфраструктури. Оцінки втрат реального ВВП у поточному році коливаються від 31,5 до 40%. У макроекономічному контексті падіння ВВП пов'язується із скороченням внутрішнього попиту, зменшенням фізичного капіталу і робочої сили, зривом внутрішніх економічних зв'язків та порушенням логістики зовнішньої торгівлі.
В 2023 році затухання бойових дій, часткове відновлення інфраструктури та пристосування до умов військового стану, вірогідно, стануть чинниками поступового відновлення економічної діяльності. Темпи зростання реального ВВП можуть коливатися від 1 до 4,5%.
Внаслідок війни, більше 20% населення України опинилося за межею бідності. Рівень безробіття зараз становить 24,5% працездатного населення, а в наступному році може знизитися до 20-21%. Реальна заробітна плата, за прогнозом МВФ, у 2022 р. зменшиться на 27%, а в 2023 р. – на 2,5%. Високе безробіття і падіння реальних доходів негативно впливають на рівень споживчого попиту і гальмують відновлення економіки.
Темпи інфляції прискорилися з 10% у 2021 до 30% у 2022 р. Основними драйверами інфляційного сплеску стали обмеження внутрішньої пропозиції внаслідок воєнних дій, руйнування ланцюгів постачання сировини/енергії й перехід на більш дорогі замінники, девальвація обмінного курсу і підвищення вартості імпортованих товарів, цінові шоки світового ринку на продовольчі та енергетичні товари. Більшість прогнозів говорять про стухання інфляційної хвилі у 2023 році, хоча темпи інфляції й залишатимуться високими – близько 22%.
У 2022 р. експорт товарів і послуг скоротився на 40%, що погіршувало платіжний баланс України. Однак, надходження міжнародних грантів, грошових переказів мігрантів та заморожування обслуговування боргів сприяли стабілізації поточного рахунку. З іншого боку, відплив іноземного капіталу з початку військових дій визначав формування негативного сальдо фінансового рахунку. За підсумками 2022 року сумарне сальдо платіжного балансу, вірогідно, буде негативним і досягне 5 млрд дол. США.
Валові міжнародні резерви в кінці 2022 р. становитимуть 25-26 млрд дол. і знаходитимуться на прийнятному рівні. В наступному році резерви можуть скоротитися ще на кілька мільярдів доларів, але таке скорочення не матиме критичного характеру для зовнішньої стійкості. У 2023 р. надходження міжнародної допомоги для підтримки бюджету обсягом 37-39 млрд дол. США сприятиме стабілізації ситуації на валютному ринку. Саме тому різких стрибків обмінного курсу гривні в наступному році не очікується.
Масштабні руйнування і падіння економічної активності об'єктивно позначалися на доходах бюджету. Доходи Зведеного бюджету без міжнародних грантів у 2022 р. зменшилися більше ніж на 20%. Водночас реальні видатки на оборону збільшилися майже в 6 разів, а на громадський порядок і безпеку – вдвічі. В цілому реальна величина видатків за рік зросла майже на третину. Внаслідок різноспрямованих тенденцій доходів і видатків, дефіцит бюджету досяг колосальних розмірів – 20,5% ВВП за оцінкою МВФ.
Однак, у 2023 році його величина, вірогідно, зменшиться до 9-10% ВВП. Уряд планує відмовитися від монетарного фінансування дефіциту в 2023 р. і покривати його виключно за рахунок зовнішніх залучень і комерційних запозичень на внутрішньому ринку.
Для підтримки бізнесу під час війни Уряд практикував зниження податкових ставок, дозволив відтермінування податкових платежів і перехід на пільгову систему із сплатою 2% податку з продажів, послабив адміністративні вимоги. У 2023 році зростання потреб у бюджетних коштах для відбудови, подолання наслідків агресії та фінансування програм соціальної підтримки (військових, їх сімей, переміщених осіб, людей з інвалідністю) спонукатимуть Уряд відмовлятися від податкових послаблень. Зокрема, передбачається скасування мораторію на проведення податкових перевірок, відновлення довоєнного режиму для платників 2% податку та запобігання зловживанням великого бізнесу із використанням спрощеної системи оподаткування.
Коментарі (0)