У вівторок Фінляндія стає 31-м членом НАТО в ході історичних стратегічних змін, спровокованих війною Кремля проти України, що призведе до подвоєння кордонів очолюваного США альянсу з Росією.
«Президент Путін пішов на війну проти України з чіткою метою отримати менше НАТО», – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
«Він отримує прямо протилежне».
Як ми до цього дійшли?
Минулого року повномасштабне вторгнення РФ в Україну змінило безпековий ландшафт Європи, змусивши Фінляндію та її сусідку Швецію відмовитися від своєї багаторічної політики нейтралітету.
Фінляндія, яка зазнала нападу з боку свого гігантського сусіда Радянського Союзу в 1939 році і яка має 1300-кілометровий кордон з Росією, не входила до НАТО протягом усієї холодної війни.
Але повномасштабне вторгнення Росії в Україну різко змінило стан речей.
Польща готова розмістити ядерну зброю союзників по НАТО
Чому їхній вступ відкладався?
Незручні члени альянсу Туреччина та Угорщина з різних власних причин деякий час блокували заявку Фінляндії на вступ до НАТО, а заявка Стокгольма залишається заблокованою і досі, повідомляє AFP.
Але минулого тижня турецький парламент проголосував за усунення останньої перешкоди для вступу Фінляндії.
Завершення процедури приєднання до НАТО менш ніж за рік робить вступ Фінляндії найшвидшим в новітній історії альянсу.
ВСТАВКА ТВІТТЕР
Що це означає для Фінляндії?
Приєднання до НАТО поширює на Фінляндію дію п’ятої статті договору альянсу – зобов’язання колективної оборони, згідно з яким напад на одного члена «розглядається як напад на всіх».
Фінські лідери вирішили, що така гарантія необхідна їхній країні з огляду на варварський руйнівний напад президента Росії Володимира Путіна, який вже більше року спустошує територію України.
Членство Фінляндії додає до сил альянсу потужну армію чисельністю у 280 тис. військовослужбовців та один із найбільших у Європі артилерійських арсеналів. Більше того, її стратегічне розташування зміцнює оборону НАТО на кордоні, що пролягає від вразливих країн Балтії до дедалі більш конкурентоспроможної Арктики.
НАТО було створене для захисту від Радянському Союзу на початку холодної війни, яка розпочалася одразу після перемоги союзників над нацистською Німеччиною.
Членами НАТО вже є Латвія, Естонія та Литва, які межують з Росією. Україна і Грузія теж прагнуть приєднатися до альянсу.
Швеція, яка подала заявку на членство одночасно з Фінляндією, випередила Україну в черзі, але її заявка наштовхнулася на протидію з боку Туреччини, яка звинувачує Стокгольм у наданні притулку курдським бойовикам, яких вона довгий час переслідує.
Що буде далі?
Все, що наразі залишилося – це урочисті офіційні формальності у вівторок у штаб-квартирі НАТО.
Міністр закордонних справ Фінляндії передасть офіційні документи про вступ держсекретарю США Ентоні Блінкену, хранителю установчого договору НАТО.
Після цього синьо-білий прапор країни буде піднятий поруч із прапорами її нових союзників (між прапорами Естонії та Франції) перед будівлею штаб-квартири НАТО в Брюсселі.
«Це справді історичний день. Це чудовий день для альянсу», – заявив у понеділок глава НАТО Єнс Столтенберг.
Як відреагувала Росія?
Блок пройшов через кілька хвиль розширення, які наблизили його до кордонів Росії.
Поширення НАТО на країни Східної та Південної Європи, які колись перебували під контролем Москви, розлютило Кремль і погіршило його відносини з Вашингтоном. Путін назвав загрозу ще більшого розширення НАТО внаслідок приєднання України однією з головних причин початку війни 13 місяців тому.
Спочатку Кремль применшував значення просування альянсу аж до північно-західного кордону Росії. Але згодом він пообіцяв зміцнити свої сили на цьому кордоні, а також активізував дипломатичну риторику останніми тижнями, наголошуючи, що Фінляндія та Швеція стануть його «законними військовими цілями», якщо приєднаються до НАТО.
Путін також оголосив про плани розміщення тактичної ядерної зброї в сусідній Білорусі.
А як щодо Швеції?
Тим не менш, сьогоднішній вступ Фінляндії стає гірко-солодким моментом для альянсу, оскільки були сподівання, що Швеція приєднається одночасно.
Але Будапешт і Анкара не поспішають затвердити заявку Стокгольма після того, як із запізненням погодилися на затвердження заявки Гельсінкі. Швеція засмутила лідера Угорщини Віктора Орбана, одного з найближчих союзників Путіна в Європі, своїми висловлюваннями стурбованості щодо недотримання верховенства права в країні.
Швеція також викликала гнів Туреччини через відмову видати десятки осіб, причетних, на думку президента Реджепа Таїпа Ердогана, до невдалої спроби державного перевороту в 2016 році та до боротьби курдів за незалежність, яка триває десятиліттями.
Втім дипломати НАТО сподіваються, що Ердоган стане більш поступливим після того, як виграє вибори в травні, і Швеція приєднається до НАТО ще до саміту, який має пройти у Вільнюсі в липні.
Коментарі (0)