У другій частині ексклюзивного інтерв’ю керівник найбільшої енергетичної компанії України Олексій Чернишов розповів Kyiv Post про свою роль у відновленні довіри до "Нафтогазу", чому його компанія є прибутковою та чи триватимуть російські атаки на газову систему України.
Першу частину інтерв'ю можна прочитати тут.
В листопаді буде рік, як ви прийшли у "Нафтогаз". Чи не шкодуєте ви, що проміняли міністерське місце (очолював Міністерство розвитку громад та територій України у 2020—2022 рр.) на державне підприємство?
Цікаве питання. Ні, в мене не було таких відчуттів.
"Нафтогаз" – це величезний виклик. Особливо під час початку важкого опалювального сезону. Я вважаю, що в цьому відношенні ми показали певні результати.
За цей рік, на вашу особисту думку, що вам вдалося, а що – ні?
Безумовно, не все ідеально, але коли ми приходили в "Нафтогаз", я оголосив відразу три середньострокові цілі. Всі вони про повернення довіри. Перше – це повернення довіри з боку наших клієнтів. Я не скажу, що її не було, але вона вимагала підсилення.
Фото: Kyiv Post
Друге – це повернення довіри уряду України, який є акціонером та клієнтом "Нафтогазу".
Тобто довіра від уряду була теж на низькому рівні?
На мій погляд, це було найбільш очевидно.
Чи можна казати, що таку ситуацію створило минуле керівництво на чолі з Андрієм Коболєвим (очолював "Нафтогаз" у 2014-2021 рр.)?
Я маю одну звичку — ніколи не звинувачую попередників. Хотів би нагадати, що на цій посаді також працював Юрій Вітренко (2021—2022 рр.).
Але я не хочу про це говорити. У мене немає претензій до попередніх керівників, кожен з них робив свою справу. І не мені її оцінювати. Вони зробили багато якісних і гарних речей. Тому давайте не будемо їх в чомусь звинувачувати.
Третє - це повернення довіри міжнародного середовища.
Ми прийшли в компанію, яка знаходилась у технічному дефолті. На сьогодні вона повністю вийшла з дефолту. Ми реструктуризували борги, євробонди, та вже їх обслуговуємо. Ми повністю здорова фінансова компанія, яка може звертатися на ринки запозичень і бути потужним, сильним гравцем у цьому відношенні.
Стосовно уряду. Ми забезпечили газом наші підземні сховища два опалювальні сезони поспіль на достатньому рівні. Минулого року ми витратили 0 гривень з державного бюджету України для цього процесу. В цьому році також.
Тепер про видобуток. Якщо говорити про газ, то ми на 7% наростили видобуток у цьому році. І продовжуємо це робити навіть під час війни, та планувати на наступний рік. У нас рекордний об'єм нових свердловин, ми інвестуємо в це, розвиваємо, і не зупинимось.
Наразі ми інтегруємо зараз 26 облгазів (регіональні газорозподільні компанії). Це важливо, тому що надає стабільність постачання газу на рівні регіонів і відповідний контроль за цим процесом. Це так звані активи РГК («Регіональна газова компанія»), які до цього належали групі Дмитра Фірташа. Це важливий складний процес, до кінця цього року він повністю завершиться. Сьогодні ми вже інтегрували 16 з 26, але це понад 80% розподілу газу в країні.
Тобто можна сказати, що Фірташ на газову систему вже не впливає?
Не впливає.
Далі підземка. Що це таке? У нас в Україні є стратегічний актив – найбільші в Європі підземні сховища газу (31 млрд кубометрів). Минулого року ми мали нуль компаній-нерезидентів, які зберігали у нас газ. Нам забагато цього об'єму, ми фактично потребуємо половину. Половину завжди готові запропонувати в оренду. Для нас це і бізнес, і додаткові страховки.
Фото: Kyiv Post
В цьому році ми спромоглися залучити енергокомпанії-мейджори, більше ніж 2 млрд кубометрів було закачано і процес продовжується. За це вони сплачують гроші в державний бюджет.
Скільки за це отримує Україна?
Ми отримуємо за закачування газу, за зберігання і за відбір потім. Тобто це завжди для нас вигідний бізнес. В цьому відношенні це стратегічний актив, він завжди залишиться державним. Тому 2 мільярди кубометрів – це майже мільярд доларів.
Я вважаю, що нині "Нафтогаз" майже єдина компанія, яка залучила без додаткових гарантій такий об'єм активів у країну. І наші партнери нам довіряють.
То наразі можна казати, що "Нафтогаз" перестав бути неприбутковим державним підприємством?
За своєю бізнес-моделлю "Нафтогаз" апріорі є прибутковим підприємством. Демонструвати стабільні показники прибутків заважають певні важелі державного регулювання на формування цін, за якими "Нафтогаз" фактично постачає продукцію споживачам.
Зрозуміймо, що всі 12,5 мільйонів наших клієнтів у вигляді домогосподарств – це все регульовані ціни на газ, які не відповідають ринку.
У державній компанії, продукція якої регульована за цінами з боку держави, говорити про об'єктивні показники прибутковості – це нонсенс. Частина прибутку вже не порахована, тому що ціна не відповідає дійсності. І на компанію покладений спеціальний обов'язок, соціальний обов'язок.
Я вас запевняю, що "Нафтогаз" – це прибуткове, ефективне підприємство, яке за умови введення і імплементації ринку енергії в країні, в конкурентному середовищі, безумовно, буде демонструвати постійні стабільні показники. І, напевно, буде слугувати для бюджету України більшою підтримкою, ніж зараз. Тому що з одного боку, уряд обмежує ціни на енергоресурси, на газ, на електроенергію. З іншого боку, уряд так чи інакше має платити субсидії та дотації громадянам, а також компенсувати ті втрати всім учасникам цього процесу, які існують. І завжди грошей на це не вистачає.
Фото: Kyiv Post
А хто зрештою доплачує за це? Ми ж з вами. Енергія так чи інакше коштує стільки, скільки вона коштує. Просто в результаті цього йде перерозподіл цієї цінності. На мій погляд, при запровадженні ринку енергії конкуренція та якість послуг зростуть, а споживання впаде.
Зеленський сказав, що ціну на газ для населення в будь-якому випадку піднімати до кінця війни не можна. Ви з ним особисто про це говорите?
Дивіться, я абсолютно чітко усвідомлюю, що під час війни ціну на газ, особливо цієї зими, ми не піднімемо. Ба більше, це законодавчо закріплено.
Як буде далі?
Це комплексна робота. Неможливо змінювати ціни на газ і не чіпати інші види енергії. Неможливо це не засинхронізувати з відповідними розмірами субсидій для тих верств населення, які цього потребують. Тобто, це комплексна підготовка.
Але в будь-якому разі, я вважаю, що якщо ми хочемо комусь допомогти, то ми можемо як держава допомогти субсидією. Коли ми фактично постачаємо дотований газ клієнтам, які, на мій погляд, можуть платити ринкову ціну, це не чесно.
Ви останнім часом постійно повторюєте, що Україна буде забезпечена газом на зимовий період, що "Нафтогаз" навіть перевиконав план видобування газу на наступний рік (понад 15 млрд куб м). Чи не вважаєте, що небезпечно про це говорити під час війни?
Ворог гарантовано буде робити спроби для того, щоб позбавити українців базових потреб, таких як тепло, світло та інше. Незалежно від того, яку цифру назве "Нафтогаз". Ми маємо дбати про спокій і про стабільність громадян України, наших міст, наших підприємств. Тому ця інформація, на мій погляд, важлива. І попри цю цифру, я впевнений, що ворог буде використовувати всі засоби для того, щоб атакувати нашу енергетичну систему. Попри об'єм газу в сховищах.
Наскільки вразлива газова система до можливих атак росіян?
Спроби атакувати газову систему не припиняються. Вони були й не тільки протягом минулої зими, вони були протягом року. Ми говоримо про нафто- та газоіндустрію, які в цілому вразливі. Безумовно, ми проводимо комплекс захисних заходів, співпрацюємо з військовими.
Чи "Нафтогаз" під ризиком? Згадаймо, де знаходиться основна наша видобувна територія. Вона знаходиться в Харківській та Полтавській областях – там 85% нашого видобутку. Подекуди ми знаходимось дуже близько до бойових дій, подекуди ми знаходимось прямо на цих територіях. Попри це ми збільшуємо видобуток. Безумовно ми всі працюємо зараз під ризиком.
Як ви стимулюєте людей працювати на небезпечних ділянках? Грошима чи якимись іншими можливостями?
Зараз війна. Кожен з нас має захищати державу. Коли ми кажемо, що працівники "Нафтогазу" – це працівники енергетичного фронту, це не просто слова. Тому що багато з них працюють під постійними загрозами, під постійними обстрілами. Вони ремонтують мережі, відновлюють постачання газу. Уявіть собі, минулої зими ми забезпечували більше ніж 200 тисяч клієнтів, споживачів у Донецькій області. Безумовно, вся ця територія потребує також газопостачання. Безумовно, там скрізь працюють наші люди. Деякі займаються розподілом, деякі займаються видобутком газу та нафти, деякі транспортуванням, деякі зберіганням, переробкою. Всі під загрозою певною, але є свідомий вибір.
Фото: пресслужба
Як ми заохочуємо? Я вдячний цим людям за їхній вибір, за те, що вони прийняли це рішення. Коли я прийшов у "Нафтогаз", я відразу зібрав колектив і сказав, що ми тут працюємо, або ми не працюємо. Отже, я не приймаю онлайн роботу чи будь-яку іншу, навіть для офісу. Зі всіма, хто не в країні, ми фактично попрощалися.
Багато таких людей?
Було немало. Але більшість людей свідомо обрали цей шлях, я їм дуже вдячний. Це свідомий вибір. Або ти на фронті, або ти працюєш тут. І це важливо.
У нас більше ніж 2 тисячі людей з "Нафтогазу" зараз на фронті. І ця кількість зростає.
По деяких напрямках у нас є дефіцит фахівців.
Зараз ми не можемо продавати газ в інші країни Але в майбутньому, чи може Україна стати головним продавцем газу в Європі?
Україна є третьою в Європі за резервами природного газу. Його видобуток можна суттєво збільшити. Безумовно, це потребує інвестицій. Інвестиції є наслідком змін у країні, зокрема реформ. Ми про це говорили до цього. Тому, з точки зору наших природних можливостей, це є абсолютно досяжним.
Україна має дуже серйозний актив - це газотранспортна система. Вона може постачати газ платоспроможним клієнтам Європи. Тому, безумовно, ми всі розуміємо, що зі зменшенням споживання газу в нашій країні та збільшенням видобутку газу в якийсь момент Україна зможе бути стабільним експортером енергії – як газу, так і електричної енергії. Наша географічна, інфраструктурна позиція дозволяє це робити. Але без ринку це неможливо.
У квітні ви повідомили, що Арбітражний трибунал при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі зобов'язав Росію виплатити "Нафтогазу" 5 млрд доларів. Ці гроші – компенсація за активи, якими українська державна компанія володіла в Криму до його тимчасової окупації росіянами. На якій зараз стадії виконання рішення суду?
Це історична подія для нашої країни. "Нафтогаз" працював над цим приблизно 7 років. Це дуже довгий проєкт і він ще не закінчився.
Ми розуміємо, що Російська Федерація добровільно навряд чи буде щось сплачувати. Тому зараз ми подали вже певні додаткові позови в інших юрисдикціях, зокрема в США.
Тобто наразі нереально отримати ці 5 млрд, наприклад, через конфіскацію російських активи по всьому світу?
З часом це буде реально.
Коментарі (0)