Війна, яку Росія розпочала проти України, є найбільшою війною у Європі з 1945 року. Не змігши досягнути поставленої мети – окупації всієї території, Кремль втім відмовився від ідеї припинити війну в Україні. Російські війська продовжують обстрілювати міста та села України, вбиваючи мирних мешканців, та знищувати її інфраструктуру. При цьому успіхів на фронті РФ не має. Але верхівка РФ, очолювана Володимиром Путіним, не демонструє наміру припинити війну. Вони продовжують віддавати накази про знищення України.
Це є злочином агресії, за вчинення якого повинне відповідати політичне керівництво Росії. Для того, щоб це відбулося, указом президента Володимира Зеленського була створена робоча група, яка опрацьовує питання заснування Спеціального міжнародного трибуналу. Про те, що вже зроблено у цьому напрямі, коли розпочне роботу трибунал та чи зможе він відправити за ґрати Путіна, Kyiv Post розпитав Антона Кориневича, посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ України та представника робочої групи.
– Які основні проблеми створення Спеціального міжнародного трибуналу (СМТ)? Яка робота вже зроблена?
– Я б не казав, що є проблеми. Я б сказав, що проєкт, концепція створення окремого Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України – це, безумовно, серйозне завдання, яке потребує активної роботи з українського боку, яка має місце бути, і політичної волі наших міжнародних партнерів брати участь в цьому процесі. Робота постійно ведеться.
Я б не хотів говорити про проблеми. Вочевидь, є певні моменти, які нам доводиться пояснювати нашим міжнародним партнерам. Але це нормальний робочий процес. До прикладу, пояснення того, що роботи Міжнародного кримінального суду (МКС), вочевидь, недостатньо для забезпечення повноцінної відповідальності за злочини, що вчиняються в Україні, оскільки Міжнародний кримінальний суд не має і не може мати юрисдикцію щодо злочину агресії проти України. Тому ми власне пропонуємо створити механізм – Спеціальний трибунал, який, по суті, буде доповнювати МКС в контексті відповідальності за злочин агресії проти нашої держави.
– У чому різниця між СТ та МКС?
– МКС — це постійно діючий орган міжнародного кримінального правосуддя, юрисдикцію якого визнала Україна. У зв’язку з цим Міжнародний кримінальний суд, зокрема його Офіс прокурора, зараз проводить розслідування ситуації в Україні на предмет можливого вчинення міжнародних злочинів трьох категорій – злочину геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Є ще четвертий злочин в юрисдикції суду, але щодо цього злочину МКС не має і не може мати юрисдикції щодо ситуації в Україні. Це – злочин агресії.
Для того, щоб МКС мав юрисдикцію щодо злочину агресії, треба, щоб була виконана хоч одна з двох умов:
– щоб обидві держави ратифікували Римський статут і Кампальські поправки до нього щодо злочину агресії
або
– Рада безпеки ООН визнала наявність акту агресії у своїй резолюції і передала справу на розгляд МКС.
У цих випадках МКС може мати юрисдикцію щодо злочину агресії. Ми розуміємо, що РФ не ратифікує Римський статут в найближчій перспективі, і заветує відповідну резолюцію Ради безпеки ООН. Тому ми пропонуємо створити СМТ щодо злочину агресії проти України. Для того, щоб він розслідував саме ось цей специфічний злочин агресії.
Тому що так простіше дотягнутися до тих, хто безпосередньо віддавав і віддає накази на ведення агресивної війни. Тобто це більш швидкий і ефективний шлях дотягнутися до політичного і військового керівництва Росії.
– Чи планує Україна найближчим часом ратифікувати Римський статут?
– Це питання очевидно до тих, хто приймає відповідні рішення. Особисто я підтримую ратифікацію.
– Якщо Україна не ратифікує статут, це може негативно вплинути на роботу трибуналу?
– Я думаю, що ні. Думаю, що колеги, які працюють в МКС, чітко розуміють важливість їхнього адекватного реагування на ситуацію в Україні та страшні злочини, які вчиняють російські військові. А створення СМТ – це створення окремого міжнародного судового органу, незалежного від МКС.
– Назвіть, будь ласка, держави, з якими вже укладено міжнародну угоду про визнання рішення трибуналу?
– Угоду ще ні з ким не підписано. Тому що вона має підписуватись тоді, коли відомо весь пул держав, які бажають взяти в цьому участь і підтримати. У нас наразі є держави, які підтримують цю ініціативу, які готові з нами далі працювати. Ми традиційно їх не називаємо публічно, тому що це чутливе питання.
Звичайно, угода буде відкритою для підписання і після ратифікації певною кількістю держав. Всі ці питання зараз в роботі.
– Можете назвати хоча б кількість цих країн?
– Це чутливе питання і ми наразі не обговорюємо його публічно.
– Це країни не тільки Європи?
– Все-таки ця ідея більше сприймається державами, скажімо, євроатлантичного простору. Але регіонально ми не обмежуємось. Готові працювати з усіма державами.
– Скільки повинно держав для початку підписати, щоб трибунал вважався легітимним?
– Немає такої умови.
– Наприклад, якщо Китай відмовиться підписувати, це якось може негативно вплинути на процес?
– Я не бачу в цьому проблеми.
– Скільки часу може зайняти процес підготовки створення трибуналу? Чи потрібно чекати закінчення війни?
– Я впевнений, що нам не потрібно чекати завершення війни. Ми, власне, вже працюємо. Ця робота постійно ведеться з кінця лютого і Міністерством закордонних справ, і Офісом президента, і найкращими юристами-міжнародниками світу, які підтримують цю ідею.
Скільки це може зайняти часу, залежить від політичної волі наших партнерів. Ми готові умовно сьогодні-завтра його створювати. Відповідні проєкти нормативно-правових актів у нас підготовлені. І ми готові рухатися далі. Нам не можна допустити, щоб злочин агресії проти України залишився безкарним.
– Розкажіть, хто саме з міжнародних правників допомагає Україні в створенні СМТ?
– У нас є потужна неформальна робоча група, до якої входять провідні юристи-міжнародники з багатьох держав – Великої Британії, США, Австралії, Німеччини. Назву двох з найвідоміших експертів. Перший – британський юрист Філіп Сендс, автор відомої в Україні книги «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова». Наприкінці лютого він першим запропонував ідею створення трибуналу. Він нам сильно допомагає, як і інші залучені колеги. Другий – Дапо Аканде, професор Оксфордського університету, один з провідних юристів-міжнародників сучасності.У нас реально хороша підтримка найкращих представників академічної спільноти юристів-міжнародників.
– Як ви на них вийшли? Вони запропонували свої послуги?
– Розумієте, ідея створення СМТ виникла по суті паралельно в Києві та Лондоні. Тому ніхто нічого не пропонував. Ми просто поєднали ці зусилля, і все вийшло дуже гармонійно. І ми вдячні нашим академічним колегам.
– Давайте тепер поговоримо про майбутні вироки. Якими вони можуть бути та строки покарання для причетних до війни росіян?
– Наш Спеціальний трибунал ми бачимо як доповнення до МКС. Ми вважаємо, що наш трибунал має базуватися на тих принципах, нормах і підходах, які лежать в основі МКС і, відповідно, система покарань, яка в Римському статуті, є абсолютно адекватною. Це покарання на певний строк ув’язнення, судді самі визначають термін – до 30 років або довічне позбавлення волі.
– Кого можна буде притягнути до відповідальності? Російських військових, генералів, пропагандистів, верхівку влади?
– Цей трибунал не буде займатися воєнними злочинами конкретних російських військових тому, що ними вже займаються українські суди та МКС.
У цьому трибуналі особи мають бути притягнуті до відповідальності за вчинення злочину агресії проти України. За нього до відповідальності притягаються особи, які безпосередньо віддавали накази про початок, продовження і ведення агресивної війни. Це топрівень керівництва РФ, як політичного, так і військового.
– Тобто арешт Путіна – це можливо?
– Чому ні? Але це вирішувати трибуналу. Так, вочевидь, ця людина дійсно може бути причетна до вчинення злочину агресії проти України. І що саме вона могла віддавати відповідні накази.
– Чи мають брати участь у суді підозрювані?
– Я впевнений, що ми можемо прописати цей механізм так, щоб і без участі РФ цей трибунал працював.
– Уявімо, що СМТ виніс вирок – довічний термін для Путіна. У якому випадку його вдасться відправити за ґрати? Навряд чи Росія добровільно видасть його.
– По-перше, шляхом переговорів і консультацій нам треба буде з’ясувати, чи трибунал працюватиме in absentia чи ні. Тобто чи буде можливим заочне провадження – без наявності в залі суду обвинуваченого. Традиційно сьогодні більшість міжнародних судів і трибуналів не працюють in absentia. Вони вимагають присутності обвинуваченого у залі суду. Тож треба дивитись, чи буде працювати це правило, чи ні. Це ми будемо обговорювати з нашими міжнародними партнерами.
Але, незважаючи на це, впевнений, що підготовка обвинувального висновку проти політично-військового керівництва РФ і підготовка та видання ордерів на арешт вже буде великим кроком вперед. Бо це закриє цих людей в межах юрисдикції Росії. Вони остаточно стають нерукоподаваними в міжнародному співтоваристві, не зможуть вільно пересуватися світом. Це вже не політична оцінка, це юридична, що СМТ вважає цих осіб ймовірними міжнародними злочинцями.
– Скільки може тривати один процес?
– Обвинувальний висновок може бути підготовлений за декілька місяців.
– Де можуть відбувати термін?
– Так склалося, що міжнародні трибунали своїх повноцінних в’язниць не мають. У зв’язку з цим трибунали укладають угоди з державами щодо використання їхньої пенітенціарної системи. Тобто це питання буде вирішуватися після створення суду.
– Чи правильно я розумію, що ті держави, які не підпишуть міжнародну угоду про трибунал, можуть не заарештовувати та не видавати підозрюваних?
– Юридично вони такого зобов’язання не матимуть. Але, думаю, ми зможемо продумати різноманітні механізми, скажімо, як такі держави будуть затримувати осіб, навіть якщо вони не беруть участь в угоді, але публічно її підтримують.
– Хто зможе бути прокурорами та суддями в трибуналі? І чи будуть серед них українці?
– Думаю, що механізм відбору суддів ми повинні прописати. Це мають бути люди, у яких є відповідний досвід роботи в міжнародних кримінальних трибуналах. Щодо прокурорів, це теж повинні бути незалежні особи, які мають відповідний досвід. І я впевнений, в Офісі прокурора трибуналу обов’язково мають працювати громадяни України для повноцінного розуміння контексту. Але чим більш міжнародним буде цей трибунал, тим краще з точки зору легітимності.
– Чи є гарантії, що Росія якимось чином не проштовхне на ці посади своїх людей?
– Я б не переймався цим питанням. Ми в проєктах статутних документів трибуналу заклали максимально адекватний на сьогодні механізм відбору суддів і прокурорів. Я не бачу ніяких загроз в цьому контексті.
– Хто оплачуватиме роботу співробітників СМТ?
– Дуже важливо, що це не буде дорого. Це буде компактний судовий механізм, тому що він працюватиме по одному злочину. Не потрібно багато інфраструктури, логістики і людей для нього.
Хто фінансово підтримуватиме роботу трибуналу, залежатиме від того, яким чином він буде створений. Чи на основі багатосторонньої угоди України і певної кількості держав, чи на підставі угоди України з ООН, чи на підставі угоди України та європейської регіональної організації.
– За яких умов трибунал може не відбутися?
– Якщо наші міжнародні партнери не захочуть його створювати. Бо Україна не може його створити самостійно.
Але ми працюємо щодня для того, щоб така ситуація не виникла.
– Міністр оборони Олексій Резніков казав, що трибунал має відбутися в Харкові – в місті, яке росіяни знищують кожного дня, не змігши його окупувати. Наскільки це можливо?
– Я все-таки вважаю, що цей трибунал повинен проходити не в Україні, оскільки ми є держава-жертва агресії. Для того, щоб цей трибунал був справді міжнародним, він має відбутись поза межами нашої країни. Але це не є першочерговим питанням.
Коментарі (0)