Як Україна відзначає свято Петра і Павла 2026 року та скільки триватиме Петрів піст?

Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) уже третій рік поспіль живуть за новоюліанським календарем (перехід відбувся 1 вересня 2023 року). Тому всі неперехідні свята змістилися на 13 днів назад. Стосується це й Дня святих апостолів Петра і Павла.

У 2026 році свято Петра і Павла віряни відзначатимуть 29 червня, що припадає на понеділок. За старим (юліанським) стилем, який досі використовує частина парафій, дата залишається 12 липня.

Історія свята: від рибалки та гонителя до апостола

Петро та Павло — двоє найвпливовіших апостолів, яких церква величає Первоверховними. Вони мали абсолютно різне походження та життєвий шлях, але об’єдналися у служінні Христу.

Апостол Петро народився у Віфсаїді під іменем Симон. Був простим рибалкою, мав будинок у Капернаумі, де жив разом із братом — апостолом Андрієм Первозванним. Ім’я Петро (що означає «скеля») йому дав сам Ісус.

Петро був свідком найважливіших подій у житті Христа, зокрема його Преображення на горі Фавор (у тексті-оригіналі помилково вказано «річка Фавор», проте Фавор — це гора в Галілеї). Його палка проповідь після П’ятидесятниці навернула до Христа тисячі людей.

За створення та зміцнення християнської громади в Римі Петра засудили до страти. Вважаючи себе негідним померти, так само як Господь, він просив розіп’яти його вниз головою.

Апостол Павло народився в місті Тарс і за народженням мав ім’я Савл. На відміну від Петра, він був освіченим римським громадянином і спочатку затято переслідував християн.

Після дивовижного явлення йому Христа на шляху до Дамаска, Савл осліп, а після зцілення увірував, охрестився з іменем Павло і став найпалкішим проповідником Євангелія. Він заснував численні християнські громади в Малій Азії, Греції, Македонії та Сирії.

Павла також стратили в Римі за поширення християнства. Проте, як римського громадянина, його захищав закон від ганебної та тортурної смерті на хресті — апостола було обезголовлено.

Свято Петра і Павла у 2026 році: петрів піст, традиції та звичаї

Врахування апостолів Петра й Павла відбувається вже після Петрівського посту, тому на святковому столі в цей день традиційно мають бути риба та овочі.

Петрів піст, або Апостольський піст, зазвичай триває від першого понеділка після Трійці до дня вшанування святих апостолів. Його тривалість щороку змінюється залежно від дати Великодня. У 2026 році, через перехід ПЦУ на новоюліанський календар та дату святкування Пасхи, цей піст розпочинається 8 червня і триватиме до 28 червня включно. Таким чином, цьогоріч він триватиме рівно 21 день (3 тижні).

Цей піст є менш суворим, ніж Великий чи Успенський. Понеділок, середа та п’ятниця є днями суворішого обмеження, а в інші дні тижня, зокрема на вихідних, вірянам дозволяється вживати рибу. Загалом цей період передбачає не лише обмеження в їжі, а й утримання від веселощів і зосередження на духовному житті. А вже у понеділок, 29 червня, на саме свято Петра і Павла, піст завершується.

Традиції та народні звичаї

У народному календарі День Петра і Павла символізував повний розквіт літа («Червоне літо») та початок косовиці («Зелений покіс»).

• «Мандрики»: Головна обрядова страва цього дня — особливі пампушки або коржики з пшеничного борошна, яєць та сиру, замішаного на сметані. Назву пов’язували з легендою про те, як Петро і Павло подорожували («мандрували») світом, і зозуля вкрала в них один коржик, за що Бог покарав її — саме навколо цього свята вона перестає кувати («мандрикою вдавилася»).
• Свято рибалок: Оскільки Петро вважається покровителем рибного промислу, рибалки обов’язково йшли до церкви, ставили свічку біля ікони святого та просили про багатий улов. На святковий стіл у цей день (оскільки посту вже немає) обов’язково подавали рибні страви.
• Період весіль: Від Петра і Павла в українських селах традиційно відкривався літній сезон весіль, який тривав до початку Спасового посту (Успенського) у серпні.

Що не можна робити на Петра і Павла?

Церква наголошує, що свято потрібно провести у мирі, молитві та відвідуванні храму. Поруч із цим у народі сформувалися певні заборони, більшість із яких є радше благочестивими порадами, аніж суворими канонами:

• Важка фізична праця: Не варто займатися генеральним прибиранням, ремонтом, великим будівництвом чи важкою роботою на городі й у полі.
• Сварки та лихослів’я: Категорично заборонено пліткувати, засуджувати ближніх, лаятися та таїти образу.
• Грошові борги: Не рекомендується цього дня брати позики або самому давати гроші в борг, щоб «не винести добро з дому».
• Рукоділля: За народними прикметами, шиття, в’язання чи вишивання у великі свята вважалися небажаними.
• Забобони про воду: У народі існувало вірування, що на Петра й Павла не варто купатися у відкритих водоймах, оскільки «водяники та русалки можуть затягнути на дно». Церква ж вважає це звичайним марновірством, проте закликає до звичайної обережності на воді.

Народні прикмети в день апостолів Петра і Павла

За час існування цього свята християни вигадали чимало народних назв для великого церковного свята Петра й Павла. Серед своїх, з метою скорочення назви, його ще кликали Петрик, Петро-Павло, Петрів день, Петрівка, Петра-рибалки, а також більш поетично Червоне літо та Зелений покіс.

За Київської Русі цей день також вважався святом усіх рибалок, адже сам апостол Петро до свого проповідництва був рибалкою. Вважалося, що цього дня починався літній рибальський сезон. Рибалки, що поставлять свічку перед іконою апостола Петра, отримували благословення святого, тому рибальський сезон мав бути для них успішним.

Зважаючи на те, що свято припадає на період, коли ночі є особливо спекотними, молодь зазвичай святкової ночі йшла в поле й чекала там на схід сонця. Вважалося, якщо схід сонця буде сповнений барвами чи поєднається з веселкою, то всім, хто його стріне, буде щастити цілий рік. Окрім того, дощ цього дня знаменував великий урожай жита та ситу осінь. А ось холодний день на Петра й Павла був поганим знаком — міг провіщати голодний рік.

Однією з традицій чи, скоріше, забобонів, пов’язаних із цим святом, була заборона кувати. Всім, окрім рибалок, на Петра й Павла заборонялося плавати чи бавитися біля водойм, особливо це стосувалося малечі. Вважалося, що нечиста сила — водяниці, водяники та русалки — мають особливу силу цього дня та можуть затягнути на дно.