Українці у Швеції благають про визначеність після 2026 року

Понад 10 тисяч українців, які знайшли прихисток у Швеції від повномасштабної війни, звернулися до шведського уряду з відчайдушним закликом – надати їм право залишитися в країні на постійній основі. Ця масова петиція, яку також підтримали 13 українських організацій, є свідченням глибокої інтеграції української громади та її занепокоєння щодо свого майбутнього після 2026 року.

Українці у Швеції благають про визначеність: що чекає на біженців після 2026 року?

Щодо того, що саме просять українці, ключові вимоги української громади у Швеції зосереджені на забезпеченні стабільності та чітких перспектив для мігрантів. Головною вимогою є постійний або довгостроковий дозвіл на проживання без необхідності виїзду з країни. Українці, які вже кілька років живуть, працюють, виховують дітей та сплачують податки у Швеції, прагнуть легалізувати своє становище без вимушених “візових раундів”. Вони посилаються на приклади Німеччини та Чехії, де вже розглядаються схожі законодавчі зміни.

Також вони просять зарахувати термін тимчасового захисту до стажу легального проживання. Наразі, попри те, що українці перебувають у Швеції легально, їхній термін перебування під тимчасовим захистом не враховується до загального стажу, необхідного для отримання постійного дозволу. Це затягує процес інтеграції та отримання повних прав на проживання.

Українці також наполягають на гнучкості у зміні статусу, просячи дозволити зміну статусу на робочий, студентський або сімейний без виїзду з країни. Окрім того, вони вимагають пом’якшити вимоги до доходу та інші бюрократичні бар’єри, які не відповідають реальним умовам життя українців у Швеції.

Важливою є і вимога родинного возз’єднання без виїзду. Це стосується не лише тих, хто розпочав процес возз’єднання до повномасштабної війни, а й нових родин, що утворилися у Швеції, а також дітей, які народилися вже у королівстві.

Нарешті, українці прагнуть скасування дискримінаційних відмінностей у видачі соціальних номерів, оскільки наразі існує нерівність у правах між українцями, які прибули у різний час, що проявляється, зокрема, у складнощах з отриманням повного соціального номера. Це створює перешкоди для доступу до певних послуг і повноцінної інтеграції.

Що наразі чекає на українських біженців у Швеції?

Наразі українські біженці у Швеції перебувають під дією Директиви ЄС про тимчасовий захист, термін дії якої спливає 4 березня 2026 року. Це означає, що після цієї дати їхній правовий статус у Швеції стає невизначеним.

Шведський уряд досі не оприлюднив чіткого плану щодо майбутнього українських біженців після 2026 року. Ця відсутність ясності викликає значне занепокоєння та стрес серед української громади. Люди, які вже пустили коріння у Швеції, бояться бути вимушеними залишити країну, яку вони вже вважають своїм другим домом.

Статистика свідчить про значну інтеграцію українців. З 45 тис. осіб, які проживають у Швеції:

• 66% вже працюють або беруть участь у програмах працевлаштування.
• 46% володіють шведською мовою.

Багато українських дітей вже краще говорять шведською, ніж українською, що свідчить про їхню глибоку адаптацію до місцевого середовища. Їхні батьки активно долучаються до життя суспільства, роблячи свій внесок в економіку та культуру Швеції.

Українці, які підписали петицію, наголошують, що вони не хочуть бути тягарем для шведської держави, а навпаки – прагнуть продовжувати робити свій внесок у її розвиток. Втрата свого “другого дому”, як вони зазначають, буде сприйнята ними як “вдруге втратити дім”, що є нестерпною думкою після пережитих жахів війни.

Офіційної відповіді від шведського уряду на петицію наразі не надходило, але українська громада сподівається на діалог та ухвалення рішень, які забезпечать їм стабільне та безпечне майбутнє у Швеції.