Україні вдалося ввезти майже 120 FPV-дронів у серце Росії і серйозно вдарити по її флоту стратегічних бомбардувальників – не лише ударній зброї проти цивільних об’єктів у війні проти України, а й одній із ланок її ядерної тріади. Ця подія сколихнула Кремль і решту світу.
У неділю, 1 червня, українські спецслужби здійснили зухвалу операцію в глибоких тилах Росії, атакувавши стратегічні бомбардувальники і літаки-розвідники на щонайменше п’яти аеродромах у Мурманській, Іркутській, Рязанській та Амурській областях. Точна кількість знищених і пошкоджених літаків ще не встановлена, але Київ стверджує, що їх може бути до 40.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У липні минулого року військовий блогер «Clash Report» повідомив, що українські спецслужби тренують системи штучного інтелекту (ШІ), які дозволять їхнім дронам розпізнавати ворожу техніку, в тому числі бомбардувальники радянських часів, що зберігаються у військових музеях. Ті, хто тоді запитував: «І що з того?», отримали відповідь у неділю, коли в результаті операції СБУ «Павутина» в глибокому тилу Росії була знищена велика кількість одиниць її стратегічної авіації.
Україна за червень уразила 11 НПЗ та понад 20 стратегічних об’єктів РФ — Міноборони
Президент України Володимир Зеленський чітко заявив про успіх операції, на підготовку якої пішло півтора року. Як повідомляється, розробка плану почалася десь у 2023 році, коли, за даними українського новинного сайту «Антикор», оператори Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України зробили сотні знімків російських стратегічних бомбардувальників, які зберігаються в Полтавському музеї важкої бомбардувальної авіації, з усіх можливих ракурсів.
На основі цих даних були визначені найбільш вразливі місця бомбардувальників і створені алгоритми штучного інтелекту, завдяки яким FPV-дрони могли самостійно розпізнавати й уражати цілі. Як свідчать знімки, зроблені під час недільних атак, дрони врізалися не просто в цілі, а обирали конкретні зони – пілони з крилатими ракетами і паливні баки.
Як навчити ШІ воювати
Навчання ШІ працювати так, як він працював під час недільної атаки, складається з кількох етапів, що в поєднанні з безпековою, технічною, логістичною та оперативною підготовкою, необхідною для досягнення успіху, пояснює, чому на реалізацію проекту пішло більше двох років.
Перший етап – вибір правильного алгоритму ШІ, моделювання архітектури для виконання поставленого завдання та визначення формату даних, які необхідно надати системі.
Наступним етапом є збір і підготовка повного набору даних для запуску системи, їх очищення та перетворення у формат, який розпізнає обрана модель ШІ.
Після цього відбувається навчання ШІ, яке передбачає повторювані маніпуляції з даними та моделлю ШІ, які айтішники називають «епохами», з метою мінімізації помилок і підвищення точності.
Якщо навчання йде за планом, наступним етапом є перевірка і тестування – перевірка того, як працює навчена модель, коли їй надаються раніше небачені дані, наприклад, літаки-мішені, що розглядаються під різними кутами, при різному освітленні і в різних погодних умовах. Чи справді ШІ засвоїв дані, чи він лише вивчив обмежену кількість розпізнаваних шаблонів?
На етапі підготовки до оперативного розгортання система постійно вдосконалюється, вносяться нові дані й корективи, необхідні для досягнення максимальної продуктивності системи, перш ніж вона буде задіяна по-справжньому.
Ще задовго до повномасштабного вторгнення Росії Україна мала репутацію преміум-центру інформаційних технологій – про це свідчить кількість ігрових компаній та відомих хакерських угруповань, що базуються в Україні або використовують її експертів.
Війна поставила ці навички в центр уваги, а успіх недільних атак на московський флот стратегічних бомбардувальників свідчить про те, що Україна також є лідером у використанні штучного інтелекту у військових цілях.
Полтавський музей важкої бомбардувальної авіації
Музей розташований на аеродромі під Полтавою. У 1920-х роках на території, яку він займає зараз, була створена перша в Україні база для пасажирських авіаліній, яка після Другої світової війни стала базою стратегічних бомбардувальників.
Літаки демонструвалися на території поблизу навчальних корпусів 185-го гвардійського важкого бомбардувального полку з 1987 року, а після того, як музей отримав формальний статус у вересні 2016 року, він почав повільно розширюватися.
Зараз музей складається з кількох відкритих майданчиків і виставкових залів, які розповідають про історію важкої бомбардувальної авіації, зенітної артилерії та її військових частин від радянських часів до наших днів.
Його унікальна експозиція включає гелікоптери, бойові й транспортні літаки, а також весь спектр бомбардувальників Туполєва, Сухого і Антонова, в тому числі Ту-160 «Білий лебідь» і єдиний літак Ту-95МС, що залишився в Україні.
Можливо, це іронія долі (хоча, можливо, і збіг обставин), що 1 червня 1996 року Україна віддала Росії останні свої стратегічні бомбардувальники за умовами Будапештського меморандуму, а 1 червня 2025 року Київ позбавив Москву значної кількості цих літаків.


