Як працює український парламент під час війни

З 24 лютого робота Верховної Ради (ВР) стала обмеженою як для українських громадян, так і для світу. В апараті органу пояснюють, що такі кроки були зроблені для безпеки народних депутатів, працівників та для захисту публічної інформацію, яку російський ворог може використати у власних інтересах. Закрито усі особисті сторінки з інформацією стосовно їх голосувань, контактні дані, також відсутні онлайн-трансляцій засідань ВР.

До речі, обмеження стосуються не тільки сайту парламенту, а також Центральної виборчої комісії, Держгеокадастру, реєстру виборців та інших органів влади.

Народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк прокоментував Kyiv Post, що, на його думку, ці обмеження формальні і більше пов’язані з «забобонами» його колег, ніж з питаннями безпеки.

Інформаційні обмеження стосуються також комітетів, де обговорюються законопроєкти перед виносом на голосування у сесійну залу. За словами парламентського аналітика руху Чесно Олександра Саліженка, інформація про комітети ВР або обмежена, або повністю відсутня. Загалом ці обмеження інформації негативно вплинули на можливість активістів і журналістів контролювати роботу парламенту.

«Потрібно докладати зусиль, щоб дістати інформацію, що обговорювали народні депутати на засіданнях. Якщо раніше ми могли зрозуміти, коли законопроєкт буде на розгляді, хто і як за нього голосує, аргументацію, то зараз цього немає. Ми дізнаємося постфактум і вплинути на процес не можемо», - сказав Саліженко Kyiv Post.

За аналізом руху Чесно, частина комітетів ВР через власні сайти інформують про свою діяльність, навіть попри обтяження роботи в умовах воєнного стану. Найбільш відкритими є Комітет гуманітарної політики, Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій та аграрної політики. Водночас сайти Комітетів з питань здоров'я нації, екології та Комітет з питань регламенту є найменш наповненими та інформативними.

Виконавчий директор Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова підтверджує, що робота парламенту стала менш прозорою, також інформація щодо фінального тексту законопроєктів часто надається в останній момент перед голосуванням, коли незалежні експерти просто не встигають вивчити й надати коментарі до документів.

«Через це виникає багато непорозумінь щодо прописаних норм, є взагалі законопроєкти про які ми дізнаємось в останній момент», - додає Глазкова в розмові з Kyiv Post.

Найбільш відкритим на думку експерткині є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, зокрема у сфері оновлення трудового законодавства.

Представники Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) погоджуються, що з початком повномасштабної війни прозорість і публічність роботи багатьох комітетів суттєво знизилась, а процедура звернення до нардепів стала більш забюрократизованою та складною, зокрема, у частині електронної кореспонденції та інших засобів е-комунікації. Бізнес розуміє, що публічність, особливо у воєнний час, є небезпечною. Проте, прозорість та діджиталізація (особливо, налагодження електронних засобів зв’язку та комунікації) – це питання, які на сьогодні вже є просто важливою умовою роботи.

ЄБА активно співпрацює з Комітетом з питань аграрної та земельної політики, Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, Комітетом з питань інтеграції України Також асоціація хотіла б налагодити співпрацю з Комітетом з питань економічного розвитку, Комітетом з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Комітетом з питань транспорту та інфраструктури.

В цілому законопроєкти, що викликали найбільше занепокоєння активістів - законопроєкт про регулювання містобудівної діяльності та законопроєкт про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин - були відкликані з голосування.

Вплив членів забороненої проросійської партії ОПЗЖ

За словами Саліженка, Комітет свободи слова є яскравим прикладом непрозорої роботи. До того ж його досі очолює ексчлен забороненої проросійської партії ОПЗЖ та народний депутат Нестор Шуфрич. Активісти руху Чесно вимагають відкликати депутата з посади голови комітету.

Депутат Железняк повідомив Kyiv Post, що знімати з посади Шуфрича поки що не планують:

«Знаю, що змін голови цього комітету не планується, хоча б варто було це зробити через те, що фракцію ОПЗЖ розформовано».

Загалом питання позбавлення мандатів ексчленів проросійських партій є важливим для українського суспільства. У русі Чесно говорять, що парламент розглядає 4 законопроєкти, які стосуються місцевих депутатів із заборонених партій. Ініціативи щодо позбавлення мандатів народних депутатів ВР ОПЗЖ вимагають внесення змін до Конституції, яку під час воєнного стану змінювати не можна.

Євроінтеграція та виступи європейських лідерів

Експерткиня Глазкова також зауважила, що під час війни багато євроінтеграційних законопроєктів дуже швидко ухвалюються парламентом і це на думку СУП позитивний сигнал. «Ми вважаємо, що це пов’язано з чітким політичним курсом і політичною волею керівництва країни», - сказала вона.

Народний депутат Железняк підтвердив, що євроінтеграція є пріоритетом для парламенту: «Голова ВР Руслан Стефанчук навіть кольором виділяє такі законопроєкти в нашому списку для голосування», - сказав він.

Також з початку війни вперше в історії у парламенту України виступило багато європейських лідерів. Зокрема президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, експрем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон. На думку Саліженка, найбільш бурхливо у ВР депутати відреагували на виступ президента Польщі Анджея Дуди - його виступ декілька разів переривали аплодисментами.