На тлі гострої паливної кризи в Росії її найближчий союзник, Білорусь, не поспішає нарощувати поставки для покриття дефіциту в РФ.
Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Економіка проти союзництва: Білорусь ігнорує дефіцит пального в Росії
За даними розвідки, дефіцит бензину в РФ змушує місцеву владу запроваджувати талонну систему, а оптові ціни на пальне з початку серпня зросли на 8%.
Навіть запроваджена російським урядом заборона на експорт бензину не змогла стабілізувати ринок.
Білорусь, яка могла б частково компенсувати дефіцит, діє вкрай обережно з двох причин.
По-перше, її нафтопереробні заводи фізично не здатні покрити потреби РФ: їхня річна виробнича здатність становить 3-4 млн тонн бензину, з яких 2 млн споживає сама Білорусь, тоді як місячна потреба Росії сягає 3 млн тонн.
По-друге, це економічно невигідно: на світових ринках (Китай, Індія, Африка) ціна за тонну пального становить $1300-$1900, тоді як Росія пропонує менше тисячі доларів.
Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії
Українська розвідка нагадує, що така поведінка Мінська не є новою. Під час аналогічної паливної кризи в березні минулого року Білорусь надала Росії лише 3 тисячі тонн бензину, що становило мізерні 0,1% від її місячної потреби.
Нещодавно Естонія запровадила національну заборону на імпорт ізобутану з Росії та Білорусі, щоб перекрити лазівку для обходу санкцій Європейського Союзу.
Удари дронів по НПЗ Росії: як атаки ЗСУ спричинили дефіцит пального та черги на АЗС
У неділю українська кампанія з ударів по російській нафтогазовій інфраструктурі продовжилась успішною атакою на велике газоконденсатне підприємство в Усть-Лузі поблизу Санкт-Петербурга.
Дальнобійні дрони вразили ключовий об’єкт «Газпрому», який є одним із найбільших у Європі та головним пунктом експорту російського газу через Балтійське море, спричинивши масштабну пожежу та зупинку роботи.
Цей удар є частиною ширшої стратегії, в рамках якої з початку серпня було уражено щонайменше десять великих російських НПЗ, що вивело з ладу до 25% переробних потужностей країни.
Попри спроби Кремля стабілізувати ринок шляхом обмеження експорту, наслідки атак стали критичними: у багатьох регіонах РФ, від окупованого Криму до Курильських островів, фіксується гострий дефіцит, величезні черги на АЗС та неконтрольоване зростання цін на пальне.


