Українські дрони вдарили по головному газовому хабу Росії

Кампанія України із підриву нафтово-газового виробництва Кремля безперервними дроновими ударами у неділю знову досягла успіху: палав ще один переробний завод.

Дальнобійні безпілотники влучили по великому газоконденсатному підприємству поблизу Санкт-Петербурга, спричинивши потужні вибухи й пожежу.

Палаючі НПЗ та дефіцит пального: як українські дрони руйнують економіку Росії

Дрони типу «літаюче крило» з вибуховими боєголовками атакували завод в Усть-Лузі — це головний у Росії об’єкт із переробки природного газу, що надходить з Арктики та Західного Сибіру. Удар під час ранкової зміни спричинив щонайменше дві масштабні пожежі, повідомили очевидці.

Переробний комплекс, що належить «Газпрому», є одним із найбільших у Європі та головним пунктом експорту російського газу через Балтійське море. За даними російських ЗМІ, його місцевим оператором виступає енергетична компанія Novatek.

Більше по темі

Після майже десятирічної перерви урядовці США з’явилися на економічному форумі Росії

Помічник Путіна Ушаков підтвердив, що делегація США на чолі з головою Федеральної комісії з образотворчого мистецтва США Родні Мімсом Куком відвідує ПМЕФ-2026, щоб обговорити культурні зв’язки на тлі загальних зусиль Заходу щодо відокремлення культури від політики, попри війну Росії в Україні.

Відео, зняте працівниками заводу й опубліковане в інтернеті, зафіксувало точні влучання по кріогенній установці з переробки газоконденсату та яскраві вибухи вогняних куль. Російські медіа повідомили про серйозні пошкодження установки.

За відкритими даними, комплекс в Усть-Лузі на повну потужність може переробляти до 45 мільярдів кубометрів природного газу на рік і виробляти з цього 13 мільйонів тонн зрідженого газу (LNG), майже весь — на експорт. Щороку комплекс може виробляти 3,6 млн тонн етану, 1,8 млн тонн пропан-бутану, а також нафту, авіаційне пальне, мазут і газойль для експорту. За оцінками галузевих джерел, ремонт може тривати від кількох тижнів до кількох місяців.

Українські безпілотники цілеспрямовано били по обладнанню для переробки газу, сховища залишились неушкодженими. Увечері неділі Генеральний штаб ЗСУ взяв на себе відповідальність за атаку й назвав її успішною. В офіційній заяві не уточнювався тип застосованих апаратів.

Головний аеропорт Санкт-Петербурга Пулково більшу частину неділі не працював: 39 рейсів скасували, ще 60 затримали, повідомили місцеві медіа. Регіональний губернатор Олександр Дрозденко вранці заявив, що «падіння уламків» десяти українських дронів, збитих підрозділами російської ППО навколо заводу, спричинило невелику пожежу, яку пожежники швидко ліквідували.

Відео зафіксувало: українські дрони йшли низько й повільно, не зустрівши вогню з землі. Два з них вибухнули після удару біля основи головної газопереробної вежі.

У травні українські військові оголосили про використання нового безпілотника типу «літаюче крило» під назвою «Батяр», за формою й розміром подібного до апаратів, які видно на відео працівників заводу. Максимальна дальність польоту «Батяра» становить близь»ко 800 км, він може нести бойову частину вагою 18 кг. Відстань до Усть-Луги від імовірних місць запуску українських дронів — 700–750 км.

В неділю українська військова осінт-геоінт група Кібер Борошно назвала масштаби пошкоджень від дронів і пожеж в Усть-Лузі «критичними» та охарактеризувала об’єкт як «серце російської переробки природного газу на експорт.

«Це… серйозний удар не лише по енергетичній інфраструктурі Росії, а й по її експортному потенціалу та амбіціях у нафтохімічному секторі», — йшлося в повідомленні.

Український енергетичний аналітик Євген Інстребін у неділю прокоментував у Х, що кожен день простою заводу в Усть-Лузі коштує близько $12 мільйонів, або майже $0,4 мільярда на місяць. Вартість відновлення для «Газпрому» та Novatek ще не визначена, додав він.

У середині 2023 року Україна розпочала кампанію з ослаблення економічного потенціалу Росії та її доходів від енергетичного експорту, завдаючи дальніх ударів по енергетичному виробництву, електромережах і транспортній інфраструктурі. У 2025-му ця кампанія посилилася: атаки стали частішими, кількість застосованих дронів зросла, а ефективність прориву російської ППО — вищою.

З кінця липня удари відбуваються майже щоночі, і головною ціллю залишаються російські нафтогазові об’єкти.

У четвер українські дрони вдарили по нафтоперекачувальній станції «Унеча» на нафтопроводі «Дружба» — головному сухопутному маршруті постачання російської нафти на європейські ринки. Станцію підпалили, завдавши удару безпосередньо по прибутках Росії від експорту нафти. Цьому передував наліт у понеділок, а ще один — 13 серпня. Супутникові знімки Pleiades від неділі засвідчили серйозні пошкодження.

Після ударів по станції «Унеча» прем’єр-міністри Словаччини Роберт Фіцо та Угорщини Віктор Орбан — лідери країн, які залежать від нафти з нафтопроводу «Дружба» й не мають інших джерел постачання, — звинуватили Україну у веденні економічної війни проти їхніх держав.

І Орбан, і Фіцо стали на бік Владіміра Путіна у війні проти України та навіть закликали Україну капітулювати, щоб зупинити бойові дії.. Представники Словаччини й Угорщини в ЄС неодноразово блокували заходи підтримки України та санкції проти Росії. Ані Фіцо, ані Орбан не підтримують військову допомогу своїх країн Україні.

В неділю міністр закордонних справ України Андрій Сибіга написав  в Х, що Київ шкодує через енергетичні проблеми Угорщини, але нагадав: Будапешт мав три роки, аби відійти від російських енергоносіїв — «як і решта Європи». Президент Володимир Зеленський у неділю в коментарі українським медіа сказав, що Україна вважає Угорщину «другом» і що національна енергетична політика є суверенною відповідальністю уряду Орбана.

До неділі, найбільш руйнівна нещодавня атака України на російські потужності з переробки викопного палива відбулася в четвер, 21 серпня. Тоді удар прийшовся по найбільшому нафтопереробному заводу РФ біля порту Ростов на Азовському морі. Пожежу вдалося загасити лише в неділю вдень. Коли підприємство відновить роботу — невідомо.

Проблеми Росії з нафтою

З початку серпня українські дрони вразили щонайменше десять великих НПЗ у західній та центральній частинах Росії, змусивши їх частково або повністю зупинити роботу. За оцінками галузі, під ударами опинилося від 10 до 25 відсотків усіх переробних потужностей у РФ.

Щоб захистити внутрішню економіку від цінових шоків, Кремль скоротив обсяги оптового експорту пального і встановив цінові обмеження на бензин, дизель та пропан.

Накопичення пального, занепокоєння споживачів, скорочення виробництва та пошкоджені мережі транспортування зірвали спроби Кремля стабілізувати ринок. У низці регіонів повідомляли про дефіцит, довгі черги на заправках і навіть повну відсутність пального. Найбільше постраждали, за даними російських ЗМІ, окупований Крим і Луганська область, сибірська Бурятія та узбережжя Росії на Тихому океані.

У п’ятничному звіті про ринок пального аналітик Євген Інстребін зазначив, що фактичні роздрібні ціни на бензин у Приморському краї на Далекому Сході Росії приблизно на 26% вищі за встановлені урядом «офіційні максимуми».

Російські медіа з Курильських островів — окупованого РФ архіпелагу біля північного узбережжя Японії — повідомили, що бензин А-92 там зник повністю через збої в ланцюгах постачання. Місцева влада заявила, що корабель із новою партією пального має прибути найближчим часом.