Міністерка закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі у четвер звинуватила Україну у спробах заблокувати шлях Тбілісі до вступу в ЄС, заявивши, що Київ нібито очолював «кампанії» проти надання Грузії статусу кандидата.
«Інтеграція Грузії до ЄС зустріла негативне ставлення з боку України — з метою не допустити отримання нами статусу кандидата», — сказала Бочорішвілі у коментарі, опублікованому на платформі Georgia Online.
«У 2022–2023 роках ми спостерігали кампанії, у межах яких Україна в різних формах діяла проти нашої європейської інтеграції», — додала вона.
Бочорішвілі не уточнила, про які саме «кампанії» України йдеться, і не надала доказів на підтвердження своїх слів.
Міністр назвала «ганебними» звинувачення у тому, що Грузія нібито не підтримала Україну під час повномасштабного вторгнення Росії.«Від лютого 2022 року, з перших днів агресії Росії, Грузія зробила все, щоб висловити політичну підтримку Україні, і Україна завжди її отримувала», — заявила вона.
Україна отримала від ЄС перші €3,9 млрд в межах програми Ukraine Support Loan
Бочорішвілі також відкинула звинувачення у тому, що Тбілісі дистанціювався від Києва на міжнародних майданчиках, наголосивши, що «ніхто не може сказати, що Грузія не підтримала Україну політично».
Вона також захистила політику свого уряду, спрямовану на уникнення прямого протистояння з Росією, наголосивши, що така позиція відповідає підходу країн ЄС і НАТО, які насамперед дбають про власну національну безпеку.
«Наша політика абсолютно чітка — це та сама політика, якої дотримуються всі члени ЄС і НАТО», — сказала Бочорішвілі.«Ніхто не хоче вступати у конфронтацію з Росією та створювати додаткові загрози безпеці. Перше завдання уряду — запобігати ризикам для країни. Це слід вітати, а не засуджувати».
Бочорішвілі також заявила, що Україна, яка не є членом Євросоюзу, «не може мати жодних застережень» щодо процесу вступу Грузії до ЄС.
«Сьогодні Україна не є членом Європейського Союзу, а отже, не може коментувати чи впливати на процес євроінтеграції Грузії», — сказала вона.
Бочорішвілі виступила із заявою через кілька днів після того, як 4 листопада Єврокомісія оприлюднила Звіт про розширення ЄС за 2025 рік, у якому оцінюється прогрес країн-кандидатів. Оцінка Грузії у звіті виявилася найгіршою серед усіх країн-кандидатів — документ докладно розглядає проблеми демократії, врядування та верховенства права.
У звіті за 2025 рік Єврокомісія назвала Грузію «країною-кандидатом лише за назвою» та попередила про «значний відкат» у демократії, незалежності судів і дотриманні прав людини.
«Стан демократії в Грузії протягом звітного періоду характеризувався суттєвим відкатом», — зазначила Єврокомісія.«Репресивні дії проти громадянського суспільства, представників медіа та опозиційних лідерів серйозно підривають демократичні процеси».
За даними звіту, Грузія «перебуває на ранній стадії готовності» — тоді як у 2024 році мала «певний рівень готовності», що свідчить про регрес.
Єврокомісія закликала уряд Грузії відновити незалежність судової системи, посилити антикорупційні інституції та скасувати закони, які обмежують діяльність неурядових організацій і медіа.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос заявила, що Грузія залишається країною-кандидатом «лише формально».Посол ЄС у Тбілісі Павел Герчинський сказав, що висновки звіту «мають протверезити» грузинську владу.
Бочорішвілі відкинула як оцінку Єврокомісії, так і заяву Герчинського, стверджуючи, що позиція посла збігається з поглядами європейських лідерів, зокрема прем’єр-міністерки Естонії Каї Каллас та комісарки Марти Кос.«Пан посол не може робити заяви, які суперечать позиції керівництва зовнішньополітичної служби ЄС», — сказала вона.
«На жаль, ми побачили лише одну заяву з Брюсселя, в якій свідомо спотворили факти подій у Грузії 4 жовтня та зробили хибні висновки про нашу країну. Тож очікувати, що посол скаже щось інше, немає сенсу», — заявила Бочорішвілі.
Пізніше Міністерство закордонних справ Грузії назвало звіт ЄС «інструментом для поширення безпідставно негативних оцінок» країни та «політичних маніпуляцій».
Протести та політична напруга в Грузії
Заяви Бочорішвілі пролунали на тлі глибокої політичної кризи в Грузії, де протягом останнього року десятки тисяч людей виходили на вулиці, протестуючи проти віддалення уряду від європейського курсу.
Ці протести — наймасштабніші з часів здобуття незалежності — були спричинені низкою факторів: рішенням правлячої партії «Грузинська мрія» відкласти переговори про вступ до ЄС до 2028 року, повідомленнями про порушення під час парламентських виборів у жовтні 2024-го, а також ухваленням суперечливого закону про «іноземних агентів», який, за словами критиків, повторює норми російського законодавства, що застосовується для переслідування незалежних медіа та громадських організацій.
Учасники протестів звинувачують уряд у тому, що він поступово розвертає країну в бік Москви та зраджує проєвропейські прагнення громадян, понад 80% з яких, за опитуваннями, підтримують вступ до ЄС.
Правозахисники повідомляють, що поліція застосовувала сльозогінний газ і водомети для розгону демонстрантів, тоді як представники влади відкидають ці звинувачення, називаючи протести політично вмотивованими й «не завжди мирними».
Європейські лідери неодноразово попереджали, що Грузія може поставити під загрозу свій статус кандидата в ЄС, якщо продовжить тиск на громадянське суспільство та підриватиме незалежність судової влади — ключові проблеми, відзначені у Звіті ЄС про розширення на 2025 рік.
